Вольєрне утримання д ...

Пояснювальна записка

 

Забезпечення сталого розвитку країни має супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля для життєдіяльності суспільства, спираючись на досконалу правову систему, яка б базувалась на збереженні видового розмаїття представників тваринного світу. У цьому процесі центральне місце належить утриманню в штучних умовах та розведенню в неволі диких копиних тварин. У сучасних умовах особливого значення набуває підготовка професійно грамотних фахівців з питань природокористування.

Метою викладання навчальної дисципліни є курсу полягає в дослідженні загальних та спеціальних питань утримання диких копитних тварин у вольєрах. Завдання курсу полягають у тому, полягають у тому, щоб надати студентам знання щодо основних технік успішного утримання диких копитних тварин в штучно створених умовах, а також сформувати вміння та навички щодо підбору оптимальної технології утримання та розведення копитних у напіввільних умовах.

Сучасне суспільство ставить перед вищою школою завдання підготовки мислячого, уміючого самостійно добувати і застосовувати знання на практиці фахівця. Від випускника вузу потрібне уміння ставити мету і формулювати завдання, пов’язані з реалізацією професійних функцій, знаходити і приймати управлінські рішення, не стандартно підходити до вирішення відомих проблем, а також намічати шляхи вирішення тих що знов з’являються, уміти набувати нових знань, використовуючи сучасні інформаційно-освітні технології, бути методично і психологічно готовим до зміни виду і характеру своєї професійної діяльності. В період навчання у вузі закладаються основи професіоналізму, формуються уміння самостійної професійної діяльності. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема опанування студентами методів пізнавальної діяльності в умовах самостійної роботи.

В умовах кредитово-модульної системи обов’язковими для всіх і необхідними для досягнення базового рівня є наступні види діяльності:

–        засвоєння цілей навчання;

–        учбова робота по модулю, що включає процес засвоєння навчального матеріалу з використанням різних джерел інформації і ТСО;

–        консультативна допомога викладача;

–        постійний контроль учбової діяльності.

Самостійна робота студента (СРС) є основним способом оволодіння матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час та передбачає:

–        опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

–        вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

–        поглиблене вивчення літератури на задану тему та пошук додаткової інформації;

–        самостійне опрацювання теоретичних питань для виконання розрахункових завдань;

–        самостійне опрацювання теоретичних питань для виконання індивідуального завдання.

Форми контролю самостійної роботи: поточний, модульний, підсумковий.

 

 

 

Зміст самостійної роботи

 

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Особливості розведення копитних в лісовій зоні України. Приклади

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на роведення та харчування копитних. Особливу увагу необхідно приділити кліматичним особливостям лісової зони.

Тема 2. Особливості розведення копитних в лісо-степовій зоні України. Приклади

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на роведення та харчування копитних. Особливу увагу необхідно приділити кліматичним особливостям лісо-степової зони.

 

Тема 3. Особливості розведення копитних в степовій зоні України. час вивчення теми необхідно звернути увагу на роведення та харчування копитних. Особливу увагу необхідно приділити кліматичним особливостям степової зони.

 

Зміст індивідуальної роботи

Для підвищення рейтингового балу студент за рахунок часу, відведеного на індивідуальну роботу виконують індивідуальне завдання. За виконання якого за семестр він може отримати 20 балів. Індивідуальне завдання вводиться з метою заохочування студентів до планомірної, систематичної роботи, стимулювання творчого підходу до вивчення дисципліни та науково-дослідної роботи.

Індивідуальне завдання виконуються у формі реферату