Аналітичне завдання
Проаналізуйте основні принципи військової (мілітарної) пропаганди, описані у книзі Артура Пансонбі «Брехня під час війни» (1928).
1. Ми не хочемо (й ніколи не хотіли) війни. Головне – переконати людей, що «погані хлопці» ненавидять «нас» і вже почали (або готові почати) війну першими.
2. Війна ведеться тільки з вини супротивника. Це «інші», «вони» почали війну, або мріють її розпочати з дня на день, вже ось-ось. «Ми» ж змушені захищатися (тому змушені вдарити першими).
3. Лідер ворожої країни – справжній диявол, виплодок пекла. «Не обов'язково змушувати ненавидіти весь народ, – писав Понсонбі. – Треба персоніфікувати образ ворога, показати своєму населенню, що глава, керівник «інших» – це душевнохворий, божевільний, пришелепуватий, покидьок, запроданець, тощо».
4. Ми боремося за світлу справу, а не за наші (економічні чи політичні) інтереси. Слід замовчувати, що в кожній війні в першу чергу переслідуються економічні цілі, підкреслюючи лише гуманітарні причини.
5. Ворог цілеспрямовано здійснює злодіяння проти мирного населення, ми – тільки подекуди та випадково. Потрібно максимально оперативно поширювати відомості про жорстокості, скоєні супротивником, роз'яснюючи, що саме йому властиві подібні звірячі вчинки.
6. Ворог використовує заборонену зброю, порушує домовленості та міжнародне право щодо ведення бойових дій.
7. Наші втрати незначні, втрати противника величезні. Під час війни треба висвітлювати втрати в живій силі і техніці (своїй та супротивника) не фактичні, а керуючись своєю вигодою для створення відповідних настроїв населення.
8. Буквально усі представники культури, мистецтва і інтелектуали (лідери думок) підтримують нашу справу.
9. Наша місія священна. Наша перемога однозначна й обов’язково станеться.
10. Будь-хто, хто має сумнів в нашій пропаганді – безумовний зрадник.
Які психологічні прийоми використовуються для втілення цих принципів? Знайдіть у відкритих джерелах ЗМІ та соціальних медіа прилади на кожний з цих принципів та проаналізуйте психологічні засоби їх застосування.