залоза
внтурішньої секреції хребетних. Виробляє і секретує у кров тироніни, або
тиреоїдні гормони. Вперше як самостійний орган диференціюється у риб. У ссавців
Щ.з.
розташована у середній зоні шиї і має форму щита або підкови; у людини Щ.з. (маса біля 15-20 г) складається із 2 долей,
сполучених перешийком. Основна морфологічна і функціональна одиниця Щ.з. - фолікули.
Епітеліальні, або т. зв. фолікулярні, клітини фолікулів володіють вираженою
здатністю поглинати йод із кровотоку (хвилинний об'єм кровотоку Ш.з у 3-7
разів перевищує масу залози) і синтезувати у складі специфічного білка
тиреоглобуліну йодовмісні гормони тироксин і трийодтиронін, вивільнення яких
відбувається при внутріклітинному протеолізі тиреоглобуліну. Ці гормони беруть
участь у регуляції процесів росту, розвитку, диференціювання тканин. Вони
підвищують інтенсивність обміну речовин, особливо основного обміну, посилюючи
окиснювальні процеси і теплопродукцію в тканинах (тварини з гіперфункцією Щ.з. погано
переносять охолодження), підтримують на оптимальному рівні енергетичний і
біосинтетичний процеси в організмі опосередковано через регуляцію тканинного
дихання. В усіх хребетних гормониЩ.з. впливають на будову покривів і їх
похідних - стимулюютьрозмноження клітин
у базальному шарі епідермісу. У особливих клітин Щ.з.
ссавців (С - клітинах, або парафолікулярних клітинах) виробляється гормон кальцитонін.
Він регулює обмін кальцію і фосфору в організмі. Функція Щ.з.
регулюється ЦНС; гормон тироліберин, що виробляється гіпоталамусом, стимулює
секрецію гіпофізом тиротропіну, який, у свою чергу, стимулює розвиток і функцію
Щ.з.