тетрациклічний, ненасичений спирт із класу стероїдів.
Є в усіх живих організмах. Вміст Х. у рослинах невеликий (за винятком олії
зерен і пилку). У хребетних Х. міститься в ліпідах нервової тканини, в печінці (основний
орган біосинтезу Х.), в наднирниках і в еритроцитах. У плазмі крові Х. є у
вигляді естерів з вищими жирними кислотами і служить переносником при їх
транспорті. Основна біохімічна функція Х. у хребетних - перетворення у прогестерон (у плаценті, сім'яниках, жовтому тілі і в наднирниках), як початковий ланцюг
біосинтезу стероїдних статевих гормонів і кортикостероїдів. Інші напрямки
метаболізму Х.
у хребетних - утворення жовчних кислот, спиртів, вітаміну D3. Участь
Х. в
утворенні фосфоліпідного шару клітинних мембран обумовлена здатністю Х. і його
естерів утворювати молекулярні комплекси з жирними кислотами і білками. Вищі
хребетні синтезують Х. із сквалену. У деяких тварин рівень Х. в організмі регулюється за принципом
зворотнього зв'язку. У людини цей механізм відсутний, тому при багатій жирами
дієті вміст Х.
в крові (в нормі 150-200 мг%) різко зростає, що сприяє ожирінню печінки,
надлишковому утворенню жовчі і внаслідок цього, жовчних каменів, а також до
відкладання в стінках кровоносних судин Х. в складі ліпопротеїдів; це призводить до
розвитку атеросклеротичних бляшок і атеросклерозу. З організму Х.
виводиться головним чином з екскрементами.