Організаційна поведі ...

- поширене в японській культурі поняття, припущення про те, що кожен індивід повинен постійно спонукати себе до пошуку способів удосконалення всього того, що його оточує.

- прихильники децентралізації влади, прийняття рішень з урахуванням думки підлеглих.

- відносини домінування і підпорядкування, впливу і дотримання в системі міжособових стосунків у групі; наділених певними повноваженнями відносно інших осіб посадовців називають керівниками (менеджерами), а співробітників, вплив і авторитет яких засновані на професійних якостях і комунікабельності, називають лідерами; перше стосується формальної, а друге - неформальної структури організації.

- процес впливу і підтримки індивідом дій інших людей, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

- модель, згідно якої основний зміст діяльності керівника полягає у використанні структур, забезпеченні підтримки і винагороди працівників, що дозволяє створити сприятливу атмосферу для досягненню цілей організації за допомогою створення цільової орієнтації і вибору та коригування шляху до поставлених цілей.

- орієнтація керівника виключно на завдання, навіть ціною ігнорування особистих моментів та емоцій працівників.

- орієнтація керівника на працівників, уважне ставлення до їхніх потреб.

- бажаний спосіб отримання та обробки інформації індивідуумом.

- концепція, згідно з якою командна робота спонукає співробітників організації до прийняття на себе відповідальності за здійснення процесу праці.

- стан, коли кожен член групи чітко усвідомлює свої завдання і цілі груп, робить свій внесок у їхні досягнення, підтримує зусилля колег.

- процес підвищення ефективності команди: заохочення її членів до ретельного аналізу спільної діяльності, визначення слабких сторін і пошук нових форм співробітництва.

- особлива нарада групи, на якій її членам, відповідно до виконуваних ролей, делеговані права (один учасник - один голос) для ухвалення оперативних рішень.

- групові механізми, орієнтовані на розширення участі в управлінні організацією менеджерів, що знаходяться на середніх і нижніх рівнях ієрархічної структури.

- ситуація, коли обсяг комунікативних входів істотно перевищує можливості їхньої обробки або реальні потреби сторін.

- канали передачі повідомлення від одного члена організації іншому.

- передача інформації від однієї людини до іншої, один із способів доведення індивідом до інших людей ідей, фактів, думок, почуттів і цінностей.

- одностайне рішення членів групи.

- система управління, при якій ухвалення рішення здійснюється менеджером після того, як його підлеглі проаналізували наявну проблему або поставлене перед групою завдання.

- спостереження за поведінкою співробітників, перевірка якості продукції або вивчення поданих документів і матеріалів.

- розбіжності з приводу характеру або методів досягнення організаційних цілей.

- звернення сторін до аналізу основних відмінностей у їхніх позиціях і конструктивне вирішення проблеми.

- культурний акцент на визнання цінності минулого, повагу традицій і виконання історичних громадських зобов'язань.

- комплекс цінностей, уявлень, понять і переконань, а також поведінкових норм і артефактів, які створює організація і підтримуються усіма її членами.

- період адаптації співробітників до змін, для якого характерно тимчасове зниження показників продуктивності праці аж до того моменту, коли група досягне нового стану рівноваги.