Актуальні проблеми філософії менеджменту (Олійник ...

філософський принцип, за яким дійсність тлумачиться як логічне вираження ідеї, саморозкриття спекулятивного поняття, як мисляча себе субстанція, «сам себе пізнаючий розум» (Г. Гегель).

філософське релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи, ототожнення Бога з природою, розчинення Бога в природі, або, навпаки, природи у Богові.

(грец. рагаdосоs — несподіваний, дивний) — в широкому ро¬зумінні — неочевидне висловлювання, істинність якого встановлюється до¬сить важко; в такому смислі парадоксальними вважають будь-які неочіку-вані висловлювання, особливо коли неочікуваність їх смислу виражена в дотепній формі. В логіці парадоксом називають висловлювання, які в точ¬ному сенсі слова суперечать логічним законам.

ігри, в яких приймають участь тільки дві сторони, при цьому одна сторона виграє рівно стільки, скільки програє інша.

(лат. раtег— батько)— сукупність філософських доктрин християнських мислителів (отців церкви) II—VII ст.

згідно з вченням матеріалістів XVII—XVIII ст. (Гоббса, Лок-ка)— якості, притаманні самим речам і можуть бути описані механікою (про¬тяжність, величина, фігура).

зміна традиційної спрямованості проектування робіт.

категорія діалектики, що характеризує квантовість, дробність, порційність просторово-часових параметрів речей, фізичних сил.

все, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення.

учні та послідовники Арістотеля. Назва походить від звички мислителя викладати своє вчення під час прогулянки в саду.