Актуальні проблеми ф ...

філософський принцип, за яким дійсність тлумачиться як логічне вираження ідеї, саморозкриття спекулятивного поняття, як мисляча себе субстанція, «сам себе пізнаючий розум» (Г. Гегель).

філософське релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи, ототожнення Бога з природою, розчинення Бога в природі, або, навпаки, природи у Богові.

(грец. рагаdосоs — несподіваний, дивний) — в широкому ро¬зумінні — неочевидне висловлювання, істинність якого встановлюється до¬сить важко; в такому смислі парадоксальними вважають будь-які неочіку-вані висловлювання, особливо коли неочікуваність їх смислу виражена в дотепній формі. В логіці парадоксом називають висловлювання, які в точ¬ному сенсі слова суперечать логічним законам.

ігри, в яких приймають участь тільки дві сторони, при цьому одна сторона виграє рівно стільки, скільки програє інша.

(лат. раtег— батько)— сукупність філософських доктрин християнських мислителів (отців церкви) II—VII ст.

згідно з вченням матеріалістів XVII—XVIII ст. (Гоббса, Лок-ка)— якості, притаманні самим речам і можуть бути описані механікою (про¬тяжність, величина, фігура).

зміна традиційної спрямованості проектування робіт.

категорія діалектики, що характеризує квантовість, дробність, порційність просторово-часових параметрів речей, фізичних сил.

все, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення.

учні та послідовники Арістотеля. Назва походить від звички мислителя викладати своє вчення під час прогулянки в саду.