Імунологія

План

1.Характеристика алергії.

1.1.Стадії розвитку алергії: сенсибілізація і ефекторні реакції.

1.2.Типи алергічних реакцій.

2.Характеристика аутоімунітету.

Основні поняття: алерген, алергія, анафілаксія, аутоантигени, аутопатологія.

1.Характеристика алергії

Алергія (гіперчутливість) -- стан підвищеної чутливості у окремих осіб і тварин різних видів (ссавців) на повторне введення антигенів (алергенів), супроводжується пошкодженням шокових тканин і органів.

Алерген --  речовина, що викликає розвиток алергії. Чим алерген відрізняється від антигену? Головне -- кінцевим результатом своєї дії. Якщо речовина призводить до розвитку алергії, то її називають алергеном, якщо до розвитку нормального імунітету -- антигеном. А тип імунної відповіді залежить від спадкової конституції імунної системи даного організму. Алергію викликають повні антигени, але частіше неповні антигени, тобто гаптени.

Виходячи з визначення алергії і алергенів, усі алергени прийнято ділити на дві групи: екзо- і ендоалергени (аутоалергени). Існує декілька класифікацій екзогенних алергенів. Найбільш зручна і загальноприйнята із них запропонована А. Д. Адо і А. А. Польнером (1963) заснована на походженні екзогенних алергенів:

- алергени неінфекційного походження -- побутові, епідермальні, пилкові, харчові, промислові;

- алергени інфекційного походження: бактеріальні, грибкові, вірусні.

1.1Стадії розвитку алергії: сенсибілізація і ефекторні реакції

Стадії розвитку алергії: сенсибілізація і ефекторні реакції.

Потрапляння в організм антигена викликає сенсибілізацію - підвищену чутливість до антигенів (алергенів) екзогенного або ендогенного походження. Ця стадія виникає після первинного потрапляння в організм алергена і закінчується утворенням до нього антитіл або сенсибілізованих лімфоцитів.

Друга стадія - ефекторна - розвиток власне алергічних реакцій на повторне потрапляння алергенів або на персистуючі (що переживають, тривало зберігаються) алергени. Ключовим сигналом даної стадії є зв'язок алергена з антитілами або сенсибілізованими лімфоцитами, за якою відбуваються інші імунопатологічні процеси, які закінчуються пошкодженням тканини.

1.2Типи алергічних реакцій

Існує декілька класифікацій алергій, заснованих на різних її ознаках. За ефекторними чинниками розрізняють алергічні процеси, обумовлені антитілами (алергія негайного типу - хвилини, декілька годин) і сенсибілізованими лімфоцитами (алергія сповільненого типу - 24-48 годин, туберкуліновий| тип). Найбільш загальноприйнятою є класифікація К. Кумбса і Р. Джелла (Coombs, Gell, 1968) із сучасними доповненням. Вона заснована на механізмах алергічних реакцій. Спочатку вказана класифікація включала чотири типи гіперчутливості. У справжній класифікації додані ще два типи атопій і на даний момент розрізняють шість типів алергічних реакцій.

Розрізняють 6 типів алергічних реакцій:

I тип або анафілактичний тип, анафілаксія -- гостра алергічна реакція.

Утворюються антитіла Ig Е класу і деяких субкласів IgG, які фіксуються на тучних клітинах та базофілах через відповідний Fc-рецептор. При повторному потраплянні антигена вони з'єднуються з цитофільними антитілами, що призводить до вивільнення з цих клітин біологічно активних речовин, основною з яких є гістамін, з яким пов'язана більшість симптомів захворювання. Приклади: бронхіальна астма, кропивниця, полінози, анафілактичний шок.

II тип або цитотоксичний тип, обумовлений АТ.

При даному типі імунопатології утворюються антитіла (лізини), що відносяться до імуноглобулінів G або М класу, направлені проти антигенів клітинних мембран (клітин-мішеней). Після утворення комплексу антиген-антитіло за участю системи комплементу відбувається лізис цих клітин. Приклади: гемолітична анемія, постінфекційна лімфоцитопенія, колагенози (ревматоїдний артрит та ін.), ревматизм, лікарські алергії.

III тип. Імунокомплексний тип або алергічні реакції Артюса.

Даний тип імунопатологічних реакцій обумовлений пошкодженням тканин циркулюючими імунними комплексами в присутності активізованого комплементу. Імунні комплекси з'єднуються з клітинами-мішенями через рецептори до Fc-фрагмента імуноглобулінів та через рецептор до третього компоненту комплементу. Приклади: сироваткова хвороба, алергічний гломерулонефрит, феномен Артюса.

IVтип. Клітинний цитотоксичний тип, обумовлений сенсибілізованими лімфоцитами (туберкуліновий тип).

Реакція відбувається між сенсибілізованими лімфоцитами з субпопуляції Т-кілерів та мембранними антигенами клітин мішеней. Приклади: контактні дерматити, екземи, енцефаломієліти, хронічні вірусні інфекції.

V тип або рецепторний тип. Характеризується наявністю антитіл до фізіологічно важливих структур клітинної мембрани (рецепторів).

VI тип -- антитілозалежна і АТ-незалежна клітинна цитотоксичність, обумовлена О-клітинами.

2.Характеристика аутоімунітету

Автоімунітет включає аутоімунні захворювання і аутоімунні процеси.

Аутоімунні захворювання - патологічний процес, що індукується аутоантигенами, здатними викликати цитотоксичну імунну відповідь (клітинну або гуморальну), направлену проти власних органів, тканин і клітин. При аутоімунних захворюваннях аутоімунна реакція є його причиною. Аутоімунні захворювання слід відрізняти від аутоімунних процесів.

Аутоімунний процес - це аутоімунні реакції, які є наслідком інших патологічних процесів: інфекцій (грип, кір, тиф), онкогенезу та ін. При цьому утворюються перехресні антигени, проти яких розвиваються аутоімунні реакції, що призводять до пошкодження нормальних тканин.

Аутоантигенами є:

1) нормальні структурні компоненти клітин (білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти);

2) змінені| компоненти під впливом чинників зовнішнього середовища: мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності, лікарських препаратів, хімічних і фізичних чинників, опромінювання, високих температур;

3) продукти нормального і порушеного катаболізму;

4) речовини забар'єрних тканин і органів, які потрапили в кров, але в звичайних умовах не контактують з імунокомпетентними клітинами.

Ефекторними компонентами аутоімунітету є аутоантитіла і аутосенсибілізовані| лімфоцити. Механізм аутоімунітету схожий з алергією. Розрізняють навіть аутоімунні реакції, схожі з типами алергії: опосередковані антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами. Як алергія є неприродною гіперреактивністю на чужорідні антигени, так і аутоімунітет є неприродною підвищеною реактивністю на аутоантигени.

Причинами аутоімунітету на аутоантигени можуть бути:

- порушення позитивної і негативної регуляції: підвищення активності Тх і пониження активності Тс;

-антигенна мімікрія мікроорганізмів (ревматизм, β-гемолітичний| стрептокок типу А - міоцити міокарда);

-модифікація аутоАГ мікроорганізмами та їх продуктами; чинниками: фармакологічними, фізичними, хімічними;

-вихід забар'єрнихАГ (кришталик, нервові клітини).

Контрольні питання:

1.Визначити основні патогенетичні ланки алергії та аутоалергії.

2. Виявити подібність та відмінність між поняттями «алерген» і «антиген».

3. Які імунологічні зсуви відбуваються на стадіях: 1) сенсибілізації; 2) ефекторній стадії?

4. Які ланки імунітету домінують при алергії негайного і уповільненого типів?

5. Розкрийте поняття «ауто імунітет».

Література

Основна:

1.Імунологія : Підручник / А. Ю. Вершигора, Є. У. Пастер, Д. В. Колибо та ін.; Передм. С. Комісаренка ; за заг. ред. Є. У. Пастера. -- К. : Вища шк., 2005. -- 599 с.

2.Ройт А. Иммунология. Пер. с англ. / Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. -- М. : Мир, 2000. -- 592 с.

3.Скок М. В. Основи імунології : Курс лекцій / М. В. Скок. -- К. : Фітосоціоцентр, 2002. -- 152 с.

4.Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и алергология : пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей; 4-е изд., доп. / Г. Н. Дранник -- К. : 2010. -- 522 с.

Додаткова:

1.Ярилин А. А. Основы иммунологии : учебник / А. А. Ярилин. -- М. : Медицина, 1999. -- 608 с.

2.Якобисяк М. Імунологія / Якобисяк М. -- Вінниця : НОВА КНИГА, 2004. -- 672 с.

3.Хаитов Р. М. Иммунология : учебник / Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А., Сидорович И. Г. -- М. : Медицина, 2000. -- 432 с.

4.Сапин М. Р. Иммунная система человека / Сапин М. Р., Этинген Л. Е. -- М. : Медицина, 1996. -- 304 с.

5.Імунологія: навчально-методичний посібник до лабораторних занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Біологія» / Фролов О. К., Копійка В. В., Федотов Є. Р., Литвиненко Р. О. - Запоріжжя: ЗНУ, 2014. - 83 с.