ПРОЕКТ «НОВОРОСІЯ» І СУЧАСНА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

 

Викладач: доктор історичних наук, професор Турченко Галина Федорівна

Кафедра: історії України, 5  корпус, ауд. 319

E-mail: galina_turchenko@ukr.net

Телефон: (097)730-27-16

Інші засоби зв’язку: Moodle (форум курсу)

 Консультації: понеділок 17.40-19.00

 

Факультет		Історичний факультет, Запорізький національний університет
Освітня програма		Історія та археологія, бакалавр
Рік	3	Заг. назва курсу	Проект «Новоросія» і сучасна російсько-українська війна
Кредити		Навч. рік	2022-2023			Тижні	14
Початок курсу	Лютий 2023			Коротке знайомство	Знайомство з курсом відбувається онлайн в системі Moodle https://moodle.znu.edu.ua/course/view.php?id=4480
Викладач/і	Турченко Г.Ф.			Асистенти	---

 

Поточне оцінювання

1)    Контрольні тестові завдання (1 Модуль) 2)     Контрольні тестові завдання (2 Модуль)

Підсумкове оцінювання

Залік (усно)

Розклад модулю

14 лекцій; 14 практичних занять

 

Основними завданнями вивчення дисципліни "Проект "Новоросія" і новітня російсько-українська війна" є

–      проаналізувати стан розробки зазначеної проблеми в історіографії;

–      охарактеризувати обставини появи в 1764 р. російського імперського проекту «Новоросія» і спроби його реалізації царським режимом, Тимчасовим урядом 1917 р., радянською владою і сучасною Росією.

–      у загальних рисах охарактеризувати основні процеси, які віддзеркалюють інтеграцію Півдня в національно-територіальному комплексі України в ХІХ – на початку ХХ ст.;

–      розкрити суперечливий вплив Першої світової війни на модернізацію південноукраїнського регіону й особливості націотворення на його території;

–      проаналізувати вплив політичної боротьби між російськими й українськими політичними силами у добу Центральної Ради на процеси інтеграції південноукраїнського регіону до складу єдиного загальноукраїнського національно-територіального масиву;

–      з’ясувати особливості становища Півдня як невід’ємної частини Української Держави П. Скоропадського й охарактеризувати вплив гетьманського режиму на процес інтеграції регіону у складі України і націотворчі процеси на його території;

–      виявити основні напрямки еволюції політики білогвардійських режимів А. Денікіна і П. Врангеля у питанні про національний характер і територіальну приналежність Півдня України;

–      охарактеризувати зміни у ставленні до української національної ідеї, які відбулися в 1918–1921 рр. у селянсько-повстанському, зокрема махновському, середовищі;

–      окреслити еволюцію поглядів більшовиків у 1918–1922 рр. на національно-територіальний характер Півдня України і місце регіону в адміністративно-територіальному устрої радянської держави;

–      визначити спільні риси у політиці радянського і сучасного російського режимів щодо Півдня і Сходу України;

–      проаналізувати витоки новітньої російсько-української війни.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–      основні складові імперського курсу "Новоросія" на південноукраїнських землях;

–      динаміку змін етнічного складу населення південноукраїнського регіону;

–      особливості модернізації у південноукраїнському регіоні в умовах Першої світової війни;

–      вплив політичної боротьби між російськими й українськими політичними силами у добу Центральної Ради на процеси інтеграції південноукраїнського регіону до складу єдиного загальноукраїнського національно-територіального масиву

–      особливості становища Півдня як невід’ємної частини Української Держави П. Скоропадського й вплив гетьманського режиму на процес інтеграції регіону у складі України;

–      особливості впливу масового антигетьманського повстання на процеси українського націотворення в конкретних умовах південноукраїнського регіону;

–      основні напрямки еволюції політики білогвардійських режимів А. Денікіна і П. Врангеля і поглядів більшовиків у 1918–1922 рр. у питанні про національний характер і територіальну приналежність Півдня України і місце регіону в адміністративно-територіальному устрої радянської держави;

–      обставини появи в 1764 р. російського імперського проекту «Новоросія» і спроби його реалізації царським режимом, Тимчасовим урядом 1917 р., радянською владою і сучасною Росією.

          вміти:

–      аналізувати історичний матеріал, працювати з історичними джерелами, проводити наукову та дослідницьку роботу;

–      брати участь у дискусіях, виступати з доповідями;

–      вiльно володiти конкретним фактичним i статистичним матерiалом з iсторiї південноукраїнського регіону ХІХ – початку ХХ ст.;

–      використовувати методологічні прийоми і правила порівняння для забезпечення наукового характеру порівнянь.

 Курс "Проект "Новоросія" і новітня російсько-українська війна" поділено на 2 модулі.

Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим контролем у формі тестів та аналітичних завдань. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів.

За кожний вид поточного і підсумкового контролю студент отримує бальні оцінки, які підсумовуються у межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни.

Одержання студентом мінімальної бальної оцінки (35 балів) за кожний з двох модулів є обов’язковою умовою його допуску до заліку з дисципліни.

Студентам, які набрали мінімально необхідну кількість балів (60 балів), залік може бути виставлений без додаткових умов. 

 

Види контролю і система накопичення балів

Поточний контроль передбачає:

–практичні заняття у відповідні аудиторні години, на яких студент може отримати до 20 балів (за два Модуля – максимум 40 балів).

Критерії оцінювання виступу студента: повна відповідь – до 3 балів, доповнення – 1 бал;

– виконання контрольних тестів з Модуля 1 і Модуля 2 в системі MOODLE, за які студент може отримати максимум 10 балів (за два Модуля – максимум  20 балів).

Для підвищення рейтингового балу студент може виконати індивідуальне завдання та скласти залік.

Підсумковий контроль з курсу передбачає:

– складання заліку (відповіді на 2 розгорнутих теоретичних  питання і  тести в системі MOODLE). Залік проходить в усній формі.  За результатами складання заліку можна максимально отримати 20 балів. (30 балів – за аналітичні питання та 10 за тести).

 

 Розподіл балів за видами роботи та формами контролю

Максимальна оцінка, яку студент може заробити протягом семестру, включаючи й екзамен, дорівнює 100 балам, що деталізовано у наступній схемі:

1. Поточний контроль – 60 балів,

у тому числі:

1.1. Модуль 1-й – 30 балів

1.1.1. Тести – 10 б.

1.1.2.  Робота на семінарських заняттях – 20 б., у тому числі:

– самостійний виступ-відповідь – 3 б.;

– доповнення та участь у дискусії – 1 б.

 

1.2. Модуль 1-й – 30 балів

1.2.1. Тести – 10 б.

1.2.2.Робота на семінарських заняттях – 20 б., у тому числі:

– самостійний виступ-відповідь – 3 б.;

– доповнення та участь у дискусії – 1 б.

2. Підсумковий контроль (залік) – 40 балів.