Тема 9. Міні-туризм в оздоровчій роботі з дітьми дошкільного віку
Міні-туризм в оздоровчій роботі з дітьми дошкільного віку
План
1. Значення дитячого туризму.
2. Краєзнавство у дидактиці і теорії виховання дошкільників.
3. Специфіка використання краєзнавчо-туристичної діяльності (КТД) в дошкільних навчальних закладах.
4. Роль КТД в освітньо-оздоровчому процесі дошкільників.
5. Програма рухової і пізнавальної діяльності з використанням засобів туризму.
1. Значення дитячого туризму.
З часу проголошення незалежності України ми говоримо про національний дитячий садок, намагаючись створити систему дошкільної освіти і виховання, яка б не тільки відповідала нашому сьогоденню, враховувала надбання минулого, а й відчиняла двері у майбутнє.
Складні завдання процесу становлення кожен колектив розв'язує по-своєму, знаходячи власні шляхи. У деяких садках України, саме в Києві, це відбувається шляхом введення у педпроцес краєзнавчо-туристської діяльності. Звучить переконливо, що перш ніж піти у широкий світ, дитина має пізнати і полюбити близьке, звичне, рідне, знайоме, відчути себе його частинкою.
Треба виходити з того, що дитячий туризм - це насамперед здоров'я дітей, їхній фізичний гарт, рухова активність, а також захоплюючий вид активного відпочинку. Щодо краєзнавства - то це живе пізнання навколишнього світу, поглиблене ознайомлення з найближчим природним і соціальним середовищем, метою якого є пробудження у дітей ціннісного ставлення до природи, людей, минулого і сьогодення.
2. Краєзнавство у дидактиці і теорії виховання дошкільників.
Дидактика і теорія виховання насичені різноманітними положеннями краєзнавства. Ще на початку XX століття видатна діячка в галузі дошкілля А.Симонович -- організатор першого дитячого садка в Росії -- надавала великого значення саме краєзнавству. У своїй книзі "Детский сад” вона зазначала: "Власне, краєзнавство починається в дитячому садку. Це систематичний ряд бесід, прогулянок, спостережень, попередньо добре обдуманих вихователем, що ведуть до свідомого ознайомлення з батьківщиною і готують дитину до подальшого розуміння географії, космографії, астрономії... Краєзнавство дає малюкам той досвід, який робить знання з географії в школі повністю застосовними до життя... Краєзнавство не слід розуміти так, ніби воно просто ознайомлює дитину з навколишнім. Ні! Воно вибирає тільки ті предмети з життя людей, які можуть дати малюкові певні моральні розумові сили”.
К. Ушинський наголошував, що навчання дітей має бути відповідним "горизонту місцевості”, бо дітям властивий "інстинкт місцевості”. "Треба пошукати свого, рідного, запитати старших людей, знайти відповідну літературу, відвідати краєзнавчі та етнографічні музеї й вибрати ті перлини, які доступні розумінню дитини”.
Подібно до висловлювань К.Ушинського, доречна думка С.Русової: "Прищепити національні риси у дітей можна лише орієнтуючись на специфіку природи, географічне розташування, клімат, історію рідного краю”.
Історія освіти України свідчить: іще в 1918-1919 рр. точилася жвава дискусія про вивчення в українській школі такого предмета як "Отчинознавство”. В статті з журналу "Вільна українська школа” говорилося: "Навчання на основі оточення має спеціальний термін - Отчинознавство. Цей термін обіймає собою не тільки спеціально природознавство, а й усі інші предмети: мову, географію, історію, математику... Отчинознавство треба і розглядати як вихідний пункт навчання, як локалізацію (планування) всього навчального матеріалу, як спосіб до будування загального світогляду на основі оточення і тільки цим способом ми зблизимо школу з життям, виховаємо у молодого покоління інтерес і любов до спостереження дійсного і оточення, любов до батьківщини”.
Процес формування громадянина суверенної держави починається там, де людина вперше усвідомлює себе особистістю, у середовищі, в якому вона живе, тобто в дитячому садку і родині. Саме тут дитина отримує перші знання про довкілля, про людей, з якими доводиться щодня спілкуватися, про конкретний адміністративний район, де вона проживає, рідне місто, про все, що можна назвати коротко, але вичерпно -- мала батьківщина. Починаючи курс "Краєзнавство” саме з дитячого садочка, спеціалісти дотримуються відомих педагогічних заповідей: від близького до далекого, від окремого до загального, від простого до складного, у відповідності з природою тощо. Тільки таким чином можна закласти основи виховання з наших дітей нової когорти дослідників сьогодення та минулого. Краєзнавство має стати одним з могутніх духовних джерел у формуванні національної свідомості наших нащадків і разом з іншими науками злитися в єдине загальнонаціональне русло.
Так склалося, що для дитини-дошкільника поняття "краєзнавство” вважається надто складним. Але малюк від народження тільки тим і займається, що вивчає навколишній світ. Протягом усього дошкільного життя вихователі ознайомлюють його з довкіллям, явищами суспільного життя системно, в широкому аспекті. Хіба це не краєзнавство? Вихователю, який працює творчо, вистачить 1-2 занять для формування у дитини певного поняття, 1-2 тижнів для формування певного ставлення, яке виявляється у формах поведінки, 1-2 місяців -для виховання певного почуття, що, як правило, залишається на все життя.
Минає час і дошкільник стає учнем, опановує основи різних наук, але знову до "рідного краю” повертається лише в 5-му класі на уроках географії. Безперечно, дитина вже здатна осягнути складні "механізми” орієнтування на місцевості, може намалювати будь-яку схему, план, "прочитати” карту, навіть підхід у неї до рідного краю вже інший -- дослідницький, краєзнавчий. Справа лише в тому, якими почуттями вона при цьому керується, яке ставлення виявляє до довкілля, чи відчуває теплоту і любов до рідної землі під час своїх досліджень. А це вже наслідки роботи працівників дошкільних закладів.
У 5-му класі формувати почуття вже пізно, тобто, вони вже у дітей сформовані і, як свідчать вчителі, не завжди так, як хотілося б. Саме в цьому і виявляється взаємозв'язок дитячого садка і школи.
3. Специфіка використання краєзнавчо-туристичної діяльності (КТД) в дошкільних навчальних закладах.
Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одночасно 3 компоненти: оздоровчий, виховний, пізнавальний, тобто -- здійснює гармонійний розвиток особистості. Саме в пізнавальній діяльності відбувається формування початкової стадії інтегрованого сприйняття навколишньої дійсності, осмислення причинно-наслідкових зв'язків і взаємозалежності явищ природи і суспільства.
КТД організовується в усіх групах дошкільного закладу. Освоєння довкілля відбувається поступово від споглядально-ознайомлювальних форм сприйняття навколишнього до глибокого його пізнання дітьми старшого віку. Це комплексний вплив на дитину, який дозволяє розвивати її шляхом максимального використання дарованих природою можливостей, задовольняючи потреби:
•у пізнанні довкілля ("чомучки”);
•у самореалізації ("я сам”);
•у самовираженні (відкриваючи світ, діти фантазують, формуючи свій "внутрішній світ”, що є для них джерелом
повноцінного життя);
•у русі (в процесі практичного пізнання довкілля).
Під час краєзнавчо-туристської діяльності відбувається зміна типу взаємодії вихователя з дітьми від позиції наставника до позиції співдружності, коли між дорослим і малюками встановлюються партнерські стосунки.
Саме ця діяльність, на думку фахівців, є найкращою формою пізнання кожного вихованця, тому що тут ми спостерігаємо дитину в діяльності, в природних умовах, коли вона розкута, коли між нею і педагогом немає бар'єра.
Та найважливіша сутність КТД - це нерозривний зв'язок вивчення основ наук з практикою, життям, довкіллям.
4. Роль КТД в освітньо-оздоровчому процесі дошкільників.
Регулярні прогулянки-походи, цільові прогулянки, переходи, екскурсії різної тривалості та інтенсивності з подоланням перешкод розвивають у дітей витривалість, перебування протягом тривалого часу на
свіжому повітрі в русі загартовує організм, проведення на місці привалу ігор-естафет, рухливих ігор, змагань, подолання смуги перешкод та інших рухових завдань на маршруті удосконалює рухові вміння дітей, розвиває їхні фізичні якості. Діяльність у цьому напрямі сприяє створенню активного рухового режиму в дитячому садку.
КТД збагачує, урізноманітнює педагогічний процес, її елементи органічно переплітаються з іншими видами діяльності дітей. Спираючись на базові знання малюків з різних розділів програми, краєзнавчо- туристська діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини (інтелектуальна, моральна, психічна, фізична, розумова, вольова, емоційна, чуттєва сфери), формує глибокі та системні знання про навколишній світ у взаємозв'язках і залежностях. Різноманітність тем, методів, засобів та форм роботи сприяє виявленню особистісних якостей дітей, їхніх задатків,
нахилів та здібностей.
Романтика походів зацікавлює не тільки дітей, а й батьків, постійно утримуючи інтерес до цієї діяльності. Згуртованість колективу батьків, дітей та вихователів сприяє посиленню педагогічного впливу на малюків.
КТД дає можливість сформувати у дітей первинний досвід. Кожна подорож - це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого в новому, проникнення в світ значного і прекрасного.
КТД сприяє великій дружбі дитячого садка й школи - постійні взаємо відвідування свят, концертів, конкурсів, тур-злетів, виставок; спільні прогулянки в ліс і змагання на стадіоні, вітання малят на першому й останньому дзвонику, участь в шкільній газеті тощо виховують у дітей бажання бути школярами.
5. Програма рухової і пізнавальної діяльності з використанням засобів туризму.
Мета і завдання програми
Мета - сприяння фізичному, інтелектуальному, етичному розвитку дитини.
Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:
- розширювати адаптаційні і функціональні можливості дітей шляхом розвитку основних органів і систем організму в ході виконання фізичних вправ;
- удосконалювати природні(життєво важливі) види рухів і збагатити руховий досвід (вчитися простих вправ туристського багатоборства, виконувати рухові завдання педагога на орієнтування в просторі);
- розвивати координаційні здібності і витривалість як основу фізичної підготовки дитини - майбутнього туриста;
- сприяти розвитку психічних процесів і розширювати об'єм знань у галузі фізичної культури, туризму, краєзнавства;
- формувати міжособові, зокрема дружні, відносини дошкільників в процесі ігрової туристської діяльності, адаптованої до їхніх можливостей.
Особливості програми
Програма має ряд особливостей, що відрізняють її від відомих методичних рекомендацій по організації туристських прогулянок.
По-перше, в програмі дана система взаємозв'язаних екскурсій, прогулянок, прогулянок-походів, а також фізкультурних і пізнавальних занять, об'єднаних сюжетною лінією, детально розкриваючою зміст програми впродовж всього навчального року.
По-друге, основу програми складає раціональне поєднання рухової (перш за все), ігрової, пізнавальної діяльності.
По-третє, програму можна використовувати як компонент базової в системі дошкільної освіти або самостійної в системі додаткової освіти. При цьому програмний матеріал може включатися не тільки в активний відпочинок і фізкультурно-оздоровчу роботу, але і в роботу з фізичного виховання як самостійні фізкультурні заняття з туристською спрямованістю.
По-четверте, зміст фізкультурних занять з туристською спрямованістю узгоджується із завданнями чинних програм розвитку, навчання і виховання в дошкільному навчальному закладі і спрямований на вдосконалення основних видів рухів.
По-п'яте, в програмі дана розгорнена характеристика її основних змістовних блоків; кожний з них відповідає певному виду туристської підготовки і адаптований до віку дитини. Автор навмисно не дає жорстких розпоряджень щодо розподілу годин на різні види підготовки туриста-дошкільника, що обумовлює можливість творчого підходу педагога, заснованого на його досвіді, активності і підготовленості дітей, їх батьків, а також на можливостях конкретного дитячого саду (устаткування, місце знаходження).
Вік дітей і форми занять
Програма призначена для дітей підготовчих до школи груп. До занять допускаються всі охочі, віднесені до основної групи здоров'я.
Вибір організаційних форм багато в чому визначений режимними моментами дошкільного закладу.
Програмний матеріал реалізується в трьох організаційних формах: навчальній, фізкультурно-оздоровчій і активному відпочинку.
Навчальна робота припускає пізнавальні (бесіди, дидактичні ігри, конкурсні завдання) і фізкультурні заняття. Рекомендується проведення практичних занять по типу природознавчих прогулянок, прогулянок-розвідок, прогулянок-пошуків, занять-тренувань, сюжетно-ролевих занять, кругових тренувань, занять-змагань тощо. Освоєнню програми відводиться 36 фізкультурних і 36 пізнавальних занять на рік.
Фізкультурно-оздоровча робота - руховий і пізнавальний матеріал програми закріплюється й удосконалюється під час проведення ранкових і вечірніх прогулянок за допомогою рухливих ігор пошукового характеру, фізичних вправ з туристською спрямованістю. Час на виконання не регламентується. Проте педагог повинен враховувати попередню діяльність дітей і знати допустимі для цього віку фізичні навантаження. В ході апробації програми визначилися варіанти фізкультурно-оздоровчої роботи з елементами туризму:
- по типу фізкультурного заняття(вправи в невимушеній формі з урахуванням інтересів дітей);
- самостійне виконання рухових і пізнавальних завдань під керівництвом педагога.
Тривалість занять - 20-25 хвилин, кількість на тиждень - не більш одного-двох. Їх доцільно запланувати на ті дні, коли проводяться пізнавальні заняття з використанням засобів туризму.
Активний відпочинок. Програмний матеріал передбачає різні форми туристських розваг (не рідше одного разу на місяць) як у приміщенні, на ділянці дитячого садка, так і на прилеглій до нього території. Тривалість така ж, як у фізкультурного заняття.
Туристські свята проводяться у формі змагання не менше двох разів на рік (тривалість кожного - близько години).
День здоров'я організовується раз на рік у формі зльоту. Розроблено два варіанти проведення дня здоров'я - з виїздом в заміську зону і на ділянці дитячого садка.
Зміст рухової і пізнавальної діяльності з використанням засобів туризму у роботі з дошкільниками 6-7 років
Основою програми є зміст загальної підготовки туриста, яка включає теоретичну, фізичну, технічну і тактичну підготовку, а також формування особових якостей.
Теоретична підготовка
Формування уявлень про здоров'я як цінність, яку потрібно берегти з дитинства.
Здоровий спосіб життя в режимі дня: значення фізичних вправ; види спорту; рух - основа здоров'я; значення загартування; особиста гігієна; живлення і здоров'я; режим дня -- основа здорового способу життя; турбота про поставу; дихання і здоров'я, турбота про очі; догляд за зубами; самоконтроль. Людина - природа - здоров'я.
Формування уявлень про туризм як засіб оздоровлення і пізнання світу.
Хто такі туристи? На чому і як вони подорожують? Користь від екскурсій, прогулянок, походів (зміцнення свого здоров'я, нові знання і враження, придбання цінних життєвих умінь). Народні прикмети (прогноз погоди).
Формування початкових туристських знань, умінь, навичок.
Правильно і швидко одягнутися і взутися (по погоді, сезону) на фізкультурне заняття в залі, на екскурсію, прогулянку, туристську прогулянку. Правила безпечної поведінки на прогулянках, в транспорті. Відомості про групове й особисте спорядження в пішому і лижному поході. Вимоги до спорядження, догляд за ним. Правила укладання рюкзака. Набір для пішої прогулянки-походу. Похідні посади. Похідний лад. Рух групи на маршруті - дотримання дистанції, темпу, режиму руху. Приладдя для багаття. Як безпечно розташуватися на привалі. Установка намету. Вибір і заготівка палива. Типи багать, їх призначення. Укладання макетів різних типів багать. Безпека в обігу з багаттям (ним займаються тільки дорослі).
Формування знань про особисту гігієну туриста і запобігання можливим небезпекам в лісі.
Вимоги до зовнішнього вигляду, одягу, взуття, посуду туриста. Надання долікарської допомоги при порізі, ударі, засміченні ока. Склад аптечки. Небезпеки в лісі: якщо простудився, заблукав, укусив кліщ, вибухнула гроза, зустрілися отруйні рослини.
Формування прагнення до пізнання навколишнього світу, яке починається з вивчення рідного краю
Місто, в якому я живу. Мій дитячий сад, його місцезнаходження. Вивчення природних і соціальних об'єктів, розташованих поблизу дитячого садка. Закріплення і розширення знань про птахів і рослинний мир краю. Відвідування парків, лісопарків, розташованих в межі міста і його найближчих околицях.
Формування знань про дбайливе відношення до природи.
Природа - джерело перших конкретних знань. Об'єкти живої і неживої природи. Відпочинок і туризм повинні організовуватися так, щоб не заподіяти шкоди природі. Екологічні порушення в найближчому природному оточенні й околицях міста. Формування практичних умінь дбайливого природокористування: ліквідація відходів, рух на маршруті Формування навичок роботи з простими схемами, планами, що відображають реальний простір.
Призначення карти. Види карт: загальногеографічна, топографічна, спортивна. Прості топографічні знаки. Знаходження їх на карті. Умовні заборонні і дозволяючи знаки.
Складання плану дитячого садка, вулиці, плану маршрутів, що дозволяють дошкільникам справлятися з обов'язками "штурмана” на прогулянках і екскурсіях, які мають переважно пошуковий характер.
Формування умінь орієнтуватися в наочно-просторовому оточенні.
Збагачення досвіду орієнтації з урахуванням основних і проміжних просторових напрямів. Визначення місцеположення предметів щодо себе, а також власного місцеположення в просторі в процесі ігрових рухових завдань, рухливих ігор, прогулянок. Формування умінь запам'ятовувати пройдений шлях, знаходити зворотну дорогу, знаходити різні об'єкти по легенді (спрощений варіант), знайомство з компасом, сторонами світла.
Фізична підготовка
Вдосконалення природних видів рухів. Розвиток основних фізичних якостей (швидкість, витривалість, сила, гнучкість) і загальних координаційних здібностей (ЗКЗ).
Значення фізичної підготовки для туриста. Провідна фізична якість мандрівника - загальна витривалість.
Розвиток витривалості: циклічні вправи - ходьба, біг, ходьба на лижах; ходьба в чергуванні з бігом; стрибки; рухливі ігри.
Розвиток сили: вправи динамічного характеру швидкісно-силової спрямованості з обмеженням статичних компонентів - лазіння; прості виси; метання; стрибки через перешкоди; вправи з партнером; загальнорозвиваючи вправи з предметами невеликої маси.
Розвиток швидкості: добре освоєні вправи, виконувані з максимальною швидкістю, - біг на короткі дистанції, човниковий біг, ігрові вправи з елементами змагання, рухливі ігри.
Розвиток гнучкості: вправи із збільшеною амплітудою руху на розтягування, пружинисті, махові рухи, стрибки, метання, лазіння.
Розвиток ЗКЗ: вправи на шикування, перешикування, рухливі ігри, естафета з подоланням перешкод, спортивні вправи.
Формування необхідних умінь і навичок у вибраному виді туризму в пішохідних і лижних прогулянках-походах.
Розвиток спеціальної витривалості: тривала ходьба, ходьба на лижах з урахуванням вікових особливостей дитини 6-7 років, орієнтування на місцевості - виконання ігрових завдань по пошуку різних об'єктів на екскурсіях, прогулянках, прогулянках-походах.
Розвиток спеціальної сили: вправи з рюкзаком; подолання трав'яних, земляних, сніжних схилів невеликої крутизни; ходьба по глибокому снігу, піску; метання сніжків, шишок тощо.
Розвиток спеціальних швидкісних здібностей: туристські вправи прикладного багатоборства (в'язання вузлів, установка намету, робота з особистим спорядженням); рухливі ігри естафетного характеру, ходьба, біг із зміною швидкості і напрями руху; біг на швидкість з метою знаходження природних і соціальних об'єктів.
Розвиток ЗКЗ: ходьба, біг по легенді (спрощений варіант); подолання різних комплексів перешкод (як природних, так і спеціально влаштованих); ходьба, біг з виконанням завдань на визначення напрямів; ходьба "слід в слід”, рухливі ігри пошукового характеру, естафети з туристською спрямованістю.
Технічна і тактична підготовка
Формування знань і умінь, що забезпечують безпеку в піших і лижних прогулянках-походах.
Спеціальні вправи для освоєння технічних прийомів і подолання природних перешкод (струмок, колода, схили невеликої крутизни). Рух по стежинах з відпрацюванням раціональної техніки ходьби, ходьба на лижах, рух по трав'яних, земляних, засніжених схилах з відпрацюванням підйомів і спусків. Те ж в лижних прогулянках. Правила безпеки в транспортних засобах.
Формування здібностей здійснювати цілеспрямовані дії, що дозволяють успішно вирішувати завдання пішохідних і лижних прогулянок-походів.
Розподіл сили в дорозі. Раціональний відпочинок на маршруті, привалі. Раціональний рух на маршруті. Вибір місця для привалу, забезпечення його зручності і безпеки за допомогою дорослих.
Формування особових якостей, дружніх відносин
Бесіди "Спілкування - запорука здоров'я”, "Значення дружби, взаємодопомоги в умовах екскурсій, прогулянок-походів”, "Дружна група - запорука успішної екскурсії, прогулянки-походу”.
Демонстрація фільмів, ілюстрацій про похідне життя туристів, її труднощі. В процесі рухливих ігор формувати уміння діяти спільно на основі взаєморозуміння і підтримки. Учити домовлятися, поважати задуми інших дітей. Постійно міняти туристські посади в процесі прогулянок-походів з метою підтримки інтересу до спільної ігрової діяльності і на цій основі формувати відношення до праці, а також виховувати цілеспрямованість, активність і організаторські вміння.
Моделювати різноманітні педагогічні ситуації, сприяючі формуванню взаємовиручки, взаєморозуміння, турботи один про одного. Проводити естафетні ігри між туристськими групами, в яких кожна дитина погоджує свої дії з діями партнерів. Для дітей, які не користуються популярністю в групі, створювати ситуації успіху, що дозволить нормалізувати відносини з однолітками.
Завдання для самостійної роботи
1. Розробіть туристські маршрути для дітей дошкільного віку різних вікових груп.
2. Складіть план-конспект фізкультурного заняття з елементами туризму для однієї з вікових груп дітей дошкільного віку.
Список використаних джерел
1. Грицишина Т. Маленькі туристи (краєзнавство - дошкільникам) // Дитячий садок. - 2002. - № 40 (184). - С.5.
2. Завьялова Т. Туристята. Программа двигательной и познавательной деятельности с использованием средств туризма // Дошкольное воспитание.- 2003.- № 8.- С.50-53.
Контрольні запитання
1. Яке значення має використання різноманітних форм туризму в оздоровчо-виховній роботі з дошкільниками?
2. Визначте історичний аспект використання краєзнавства у дидактиці і теорії виховання дошкільників.
3. Розкрити специфіку використання краєзнавчо-туристичної діяльності (КТД) в дошкільних навчальних закладах.
4. Розкрийте зміст програми рухової і пізнавальної діяльності з використанням засобів туризму для дітей дошкільного віку.