Лекція 5 Структура університету, факультету
1. Структура Запорізького національного університету.
Назва університету: Запорізький національний університет (ЗНУ).
Університетом називається вищий навчальний заклад, де зібрані, об’єднані факультети неспоріднених спеціальностей (гуманітарні, фізико-математичні, біологічні).
Історія Запорізького національного університету, заснованого в 1885 році, почалась з педагогічних закладів, які з’явились в місті Олександрівськ ще у кінці ХІХ століття. В одному з корпусів в 1897 р. почала працювати гімназія. З 1921 – 3 річні педагогічні курси, педагогічні технікуми, а з 1930 р. – інститут народної освіти, який в 1933 р. був реорганізований в Державний педагогічний університет. За роки свого існування університет значно покращив свій кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
В університеті є лабораторії: електронної мікроскопії, рентгено-структурного аналізу, лазерної електроніки, фізико-хімічних методів аналізу і біології, мисливського господарства і екології тварин, кормів і годування сільськогосподарських і інших тварин, реабілітації людини засобами фізичної культури і ін.
Серед викладачів вузу багато професорів, докторів наук, авторів монографій, підручників, навчальних посібників. Вони очолюють навчальні колективи які ведуть науково-дослідну роботи за різними напрямками: фізика твердого тіла, математика і кібернетика, соціологія духовної сфери, історія середніх віків в Західної Європі, рослинного і тваринного світу.
Професори і викладачі університету співпрацюють з підприємствами і організаціями промислового і аграрного секторів, з науковими і навчальними центрами України та СНД. Вони приймають участь в організації і проведенні конференцій, співпрацюють з вченими України і закордонних країн (США, Англія, Польща, Росія, Болгарія, Голландія, Австрія, Німеччина).
Факультети ЗНУ: 1) фізичного виховання; 2) математичний; 3) фізичний; 4) філологічний; 5) історичний; 6) менеджменту; 7) факультет іноземної філології – англійська мова, французька, німецька, іспанська; 8) біологічний; 9) юридичний; 10) соціальної педагогіки і психології; 11) економічний; 12) соціології та управління; 13) факультет до вузівської підготовки; 14) факультет післядипломної освіти.
Керування університетом здійснюється ректором. Ректор призначається Міністерством вищої і середньої освіти України. Він особисто відповідає за стан всієї роботи у вищому закладі освіти (І корпус).
Навчально-виховною, науково-методичною роботою, соціальною роботою, адміністративно-господарською роботою керують проректори з навчально-виховної, соціальної, науково-методичної, адміністративно-господарчої робіт.
Університет об’єднує більше 29 спеціальностей.
У 2005 році ЗДУ був перейменований у Запорізький національний університет (ЗНУ).
Історична довідка. Вже перші університети Європи мали в своєму складі такі структурні підрозділи, як богословський, медичний, юридичний факультети. В Києво-Могилянській академії (1615-1817 роки) спеціальність не була визначена, хоча далеко не всі випускники готувались стати релігійними діячами.
В історії вузів Росії спеціалізація пов’язана з московським університетом, заснованим М.В. Ломоносовим в 1755 році. Було закладено початок спеціалізації.
В ХVІІІ-ХІХ ст. в Росії виникають гірсько-дорожні, сільськогосподарські і інші профільні вузи. В той час готували в основному економісті, тому що в економіці переважали невеликі підприємства з недостатньо спеціалізованим виробництвом. Якісні зміни ХХ ст. 1903 р. виникли в Московському вищому технічному училищі. До 17 року готувало спеціалістів універсалів, мало широку систему спеціалізацій.
Основним структурним підрозділом університету є кафедра на чолі з завідувачем кафедрою, професором або доцентом, обирається голосуванням на раді факультету терміном на 5 років. Кафедра здійснює навчально-методичну і науково-дослідну роботу за однією з декількох суміжних наукових дисциплін. Факультети організуються з кафедр за спеціальностями. Декан факультету обирається тайним голосуванням з числа спеціалістів, що ведуть дисципліни.
Декан здійснює загальне керівництво навчальною, виховною і науковою роботою факультету. Він має право переводити студентів на наступний курс, допускати чи ні до іспитів і заліків, до складання державного іспиту.
В структуру університету входе, займає важливе місце у внутрішньо вузівській системі самоврядування, профком, діяльність якого направлена на допомогу студентам, викладачам, по покращенню умов навчання, праці, биту і відпочинку.
В інституті є Рада, в склад якої входять: ректор, проректори, декани, ведучі професори, доценти, студентство.
Процес навчання здійснюється на основі учбового плану. Університет має право змінювати ці програми, створювати свої власні. Навчальний план розробляється кожним факультетом і затверджується в Києві у Міністерстві освіти і науки України.
В кожному вузі під керівництвом ректора, ради вузу розробляється (на основі типового) Статут університету. Він визначає цілі, задачі, структуру, функції і особливості діяльності навчального закладу. Статут університету бережеться у відділі кадрів і розсилається на факультети.
ЗДУ має 6 навчальних корпусів.
Мета і завдання навчання в вузі нерозривно пов’язані з метою навчання в середньому навчальному закладі. Загальноосвітні завдання вузів направлені на досягнення загальної цілі – гармонічний розвиток особистості, суспільними засобами навчання, а також засобами професійної підготовки молодих людей як майбутніх фахівців різноманітних галузей народного господарства. При цьому вирішуються завдання, які направлені на оволодіння студентами не тільки вузівським змістом навчання, а і всім основним елементам культури, тобто: 1) вже відомими людству знаннями про природу, суспільство, техніку; 2) використанням вже відомих способів діяльності в тому числі професійних; 3) досвідом творчої діяльності в рішенні нових проблем; 4) досвідом знань відношення до навколишнього світу і людей. Задачі вузу не тільки в тому, щоб озброїти студентів сучасними науковими знаннями, але і в тому, щоб виховати майбутнього спеціаліста високої кваліфікації. Такого рівня, який би відповідав світовим стандартам; 5) озброїти студентів глибокими загально науковими і професійними знаннями, вести їх підготовку на рівні новітніх досягнень науки і техніки, що припускає постійне вдосконалення навчання з обліком досягнень науково-технічної революції; 6) дипломовані спеціалісти повинні мати широкий політичний і культурний кругозір, мислити науковими і соціальними категоріями, вміти аналізувати суспільні явища розглядати свою діяльність як частину суспільних задач з революційного перетворення світу; 7) відпрацювати у студентів – майбутніх керівників і вихователів вміння і практичні навички ведення організаційної і масової роботи; 8) готувати студентів так, щоб вони були готові створити власними силами нові науково-технічні цінності.
Майбутні спеціалісти ще в вузі повинні надбати досвід науково-дослідницької, творчої роботи. Тільки здатність студента до творчої роботи і є початковим критерієм ступеню підготовки молодого спеціаліста до роботи після закінчення вузу. Творчо мислити, це вміння підстроюється під зміни світу, умови роботи і т.п. А вміння вміти використовувати, робити вмілий аналіз і витягнути для себе максимум зиску, бути гнучким в знаннях, динамічним.
2. Характеристика об’єктів і сфери діяльності випускників з вищою освітою за професіональним напрямом ”Фізичне виховання” на прикладі ступеневого рівня бакалавр.
Спрямованість вищої освіти за професійним напрямком „Фізичне виховання” затверджена постановою Кабінету Міністрів України №507 від 24 травня 1997 року „Про перелік напрямків і спеціальностей за якими здійснюється підготовка спеціалістів у вузах відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів” і постановою №65 від 20 січня 1998 року „Про затвердження положення щодо освітньо-кваліфікаційних рівнів (ступенева освіта).
v нормативний термін навчання 4 роки
v освітній рівень – ”бакалавр”. Викладач фізичної культури.
Характеристика сфери і об’єктів діяльності випускників з вищою освітою за професійним напрямком бакалаврів фізичного виховання і спорту.
Типовими видами діяльності бакалаврів фізичного виховання і спорту є навчальна, фізкультурно-оздоровча, спортивно-масова, виховна і організаційна робота. Він здійснює свою діяльність в дошкільних закладах, середніх шкільних, коледжах, професійно-технічних училищах, фізкультурних і спортивних закладах, в системі збройних сил України. Функціональними обов’язками бакалавра з фізичного виховання і спорту є: участь в проведенні занять з фізичного виховання, фізичної культури і спорту, організація такої роботи і у випадку необхідності менеджменту.
Бакалавр фізичного виховання може охоплювати посади в державних, кооперативних і інших закладах:
v викладач фізичного виховання середніх загальноосвітніх шкіл всіх рівнів;
v викладач фізичного виховання в сільських мало комплектних школах;
v викладач професійних учбово-виховних і фізкультурних закладів;
v інструктор-методист у дошкільних виховних закладах;
v працівник державних організацій, які керують розвитком фізичної культури і спорту або ведуть цю роботу безпосередньо;
v тренер-викладач з підготовки спортсменів-розрядників.
Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів за професійним напрямком ”Фізичне виховання і спорт” зі спеціальності ”Фізичне виховання”.
Загальні вимоги: підготовка бакалаврів із фізичного виховання і спорту базується на принципах гуманізму, демократизму, особистої відповідальності, пріоритети загальнолюдських цінностей. Його діяльність практично пов’язана з національною історією, культурою і традиціями, здоровим способом життя.
Головною ціллю освітньо-професійної програми є формування у майбутніх спеціалістів моральних, естетичних і духовних якостей, потреби до пізнавальної творчості і розширення кругозору.
Бакалавр фізичного виховання і спорту повинен бути розвиненою, освіченою і інтелектуальною людиною, який може кваліфіковано здійснювати виховну, фізкультурно-оздоровчу і навчально-тренувальну роботу, брати участь у формуванні життєво необхідних звичок, розвивати фізичні якості, зміцнювати здоров’я, підготовку до активної трудової діяльності і служби в збройних силах України, підготовку кваліфікованих спортсменів і команд.
Вимоги до знань та вмінь з дисциплін відповідних циклів.
Цикл загальних гуманітарних і соціально-економічних дисциплін повинен забезпечувати випускників відповідним знаннями і сформувати вміння використовувати їх у майбутній професійній діяльності.
Загально гуманітарні дисципліни дають студентам знання про:
v зміст, структуру і закономірності історичного розвитку української і світової культури;
v основні закономірності розвитку природи і всіх сфер суспільства;
v сутність людини, роль особистості в історичному процесі і суспільних відносин, характері сучасної цивілізації;
v особливості сучасного розвитку українського суспільства і його інтеграції в світове співтовариство.
Випускники повинні отримати необхідний рівень знань з ділової української мови і іноземної мови.
Спеціально-гуманітарні дисципліни дають студентам знання про:
v основні історичні етапи, напрямки проблеми розвитку фізичної культури і спорту як організаційної частини соціальної системи і загальнолюдської культури;
v соціальні функції фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві;
v політичні, соціальні, економічні, юридичні, естетичні, етичні, педагогічно-психологічні аспекти сучасної фізкультурно-спортивної діяльності.
На основі отриманих знань випускники повинні вміти:
v використовувати соціальні технології з ціллю забезпечення високої ефективності і якості фізкультурно-спортивної діяльності;
v ефективно протистояти антигуманістичним проявам в сфері фізичної куль тури і спорту;
v здійснювати економічний аналіз фізкультурно-спортивної діяльності і ограновувати її.
Вивчення циклу професійно-орієнтованих дисциплін дає студентам змогу отримати знання базового рівня освіти з професійного напрямку ”Фізичне виховання і спорт”, з спеціалізації ”Фізичне виховання”. Допомогти зорієнтувати в перспективних напрямках підготовки та подальших освітніх і кваліфікаційних рівнів відповідно існуючого кваліфікатора спеціальностей.