1. Види діяльності студентів.

Головний обов’язок і основне завдання студента – вчитися, накопичувати знання, розвивати мислення, вміння аналізувати різні факти, події, явища, здатність формувати висновки, робити узагальнення.  Тому студент упродовж усього періоду навчання в університеті зайнятий збором і обробкою інформації, запам’ятовуванням і систематизуванням великої кількості пізнавального матеріалу.

Основними видами навчальної діяльності студентів є самостійна робота з книгами і конспектами, слухання і запис лекцій, підготовка до групових семінарів, лабораторних занять, пошук літератури, робота з каталогами в бібліотеках, консультації; підготовка і здача  заліків, екзаменів; написання контрольних, курсових, дипломних робіт;  педагогічна практика, суспільна робота тощо.

Аудиторні заняття, лекція. Що означає лекція? Її переваги? Як до неї готуватися? Чи потрібно? Як слухати і записувати?

Лекційний матеріал краще записувати після прослуховування, він краще запам’ятовується, якщо цей запис прочитати повторно: зміст лекції запам’ятовується на 70%, через три дні залишається 50% матеріалу, а через тиждень 10%.

Семінарські заняття мають неабияке значення для закріплення знань,  формування вміння пов’язувати наукові знання з практичною діяльністю, відпрацювання елементарних навичок науково-дослідницької роботи, вміння готувати доповіді, виступати перед аудиторію, висловлювати і відстоювати  свою думку (що виноситься на обговорення аудиторії), формування здатності працювати відразу з декількома літературними джерелами, аналізувати їх зміст, узагальнювати його. Всі ці якості, які виховуються, допоможуть в майбутньому відчувати себе більш впевненим.

Як готуватися до семінарських занять?

Активний, діяльний студент користується не тільки одним літературним джерелом, він консультується у викладача, вивчає матеріал самостійно, корегує свої знання. Текст виступу на семінарі може бути складений за кожним питанням плану семінарського заняття, а з одного з них -  найбільш широко. Доповідь студента не повинна перевищувати 10 - 20 хвилин.

Форми проведення семінару – дискусія, просте опитування, гра тощо. Найголовніший момент – активна участь в семінарі всіх його учасників із метою  обговорення проблем і висловлення власної думки .

Практичні заняття – це безпосереднє виконання роботи, розрахунки (математична статистика, ТМФВ).

Консультації – проводяться за ініціативою викладача. Це надання допомоги студентам в їх самостійній роботі з дисципліни, в підготовці до семінару, до написання курсової і дипломної роботи, до екзаменів, а також відпрацювання боргів.

Заліки й екзамени – основна форма контролю й оцінки знань студентів.

Освітній процес може бути перервано академічною відпусткою, яка  надається студентам:

1)    спортсменам високої кваліфікації;

2)    за хворобою;

3)    по догляду за дитиною;

4)    вагітним.

 СПВ – спортивно-педагогічне вдосконалення (обраний вид спорту) . По закінченні вузу студент повинен мати І розряд з любого виду спорту і ІІ суддівську категорію.

Високі вимоги до фізичного вдосконалення – це специфіка навчання студентів факультету фізичної культури. Необхідні регулярні заняття спортом, підготовка до практичних спортивних занять, досвід практичного зв’язку з фізичною культурою, фізичне здоров’я, вдосконалення себе.

  Потрібно правильно розподілити свій час, навчитися долати перешкоди.

Курсові роботи – кожний студент пише три курсових роботи: 1) з ТМФВ; 2) зі спортивної спеціалізації; 3) зі спеціальності (вид спорту).

Далі, наприкінці  навчання, пишеться дипломна робота.

Вимоги до курсових робіт надає відповідна кафедра на факультеті, яка керує написанням робіт.

Курсова робота – це частина науково-дослідницької роботи студента, його творча діяльність. В ній студент самостійно ставить завдання, робить огляд літератури з теми, шукає щось нове, порівнює або констатує, але завжди береться до уваги новизна роботи. Краще за все вибирати тематику курсової роботи з огляду на подальше її продовження в дипломній роботі (поступове ускладнення). Це велика допомога до дипломної роботи. Помилка багатьох студентів полягає в невідповідності теми курсової і дипломної роботи.

Курсова робота повинна мати невелике дослідження – невелику кількість досліджуваних.

Курсова робота захищається на кафедрі, перед комісією (викладачі кафедри). Захист відбувається у формі невеликого доповіді.

Дипломна робота – підсумок всієї навчальної діяльності. Вона більша за змістом і дослідницькою роботою і захищається перед державною комісією (професор, кандидат наук, старший викладач, керівники, голова комісії).

Робота над дипломною роботою охоплює літературний огляд, організацію дослідження, результати дослідження, висновки, перелік посилань.

Педагогічна практика – форма організації навчальної роботи, яка здійснює найсильніший вплив на процес формування особистості спеціаліста і його професійних якостей.

Педагогічна практика: а) організаційна практика 3 семестр (2 тижня); б) в школі 7 семестр (6 тижнів); в) переддипломна практика 8 семестр (6 тижнів); д) переддипломна практика 10 семестр (6 тижнів).

Випускники вузів мають гарну теоретичну підготовку, але слабо знають виробництво, не володіють розвиненим професійним мисленням і достатніми навичками організаційної, виховної роботи. Відрив занять від життя, практики, невміння застосувати ці заняття на практиці. Знання переважають над вміннями. В процесі практичної підготовки вирішуються тільки задачі закріплення знань, а не розвитку у майбутніх спеціалістів досвіду професійної діяльності, формування його особистості. Більшість студентів отримують знання не тому, що мають в них життєву необхідність, а тому, що їм треба встигнути здати екзаменаційну сесію.

Чи є єдиний підхід до визначення і формування завдань, змісту і будові уроку фізичної культури, технології планування і правильного оформлення документації?

В процесі практики студент навчається аналізувати не тільки свою діяльність, але і роботу  своїх товаришів. Аналізуючи, він порівнює себе з іншими студентами.

Під час практики студентові потрібні знання щодо складання конспектів, хронометражу уроків, побудови фізіологічної кривої тощо. Типовими недоліками у роботі студентів – практикантів є незнання можливого різноманіття засобів навчання (фізичні вправи),  особливостей поведінки учнів (як поводять себе різна вікові групи учнів),  оптимальних умов проведення уроків, прийомів роботи з тривожними, емоційно-збудженими, сором’язливими дітьми. 

Самостійна робота поділяється на аудиторну і позааудиторну.

Під час аудиторних занять студент слухає лекції, конспектує їх, виконує практичні і лабораторні роботи, бере участь в дискусіях або просто в обговоренні питань під час семінарських занять. Позааудиторна робота менш регламентована, внаслідок чого й організація, керівництво і контроль пов’язані з працею. Самостійна робота в більшості випадків виступає єдиним засобом виховання самостійності в придбанні знань. Гегель писав: “Щоб навчитися плавати, потрібно увійти в воду”. Це стосується і виховання самостійності, як риси особистості. Самостійність в придбанні знань проявляється лише завдяки власній діяльності, з появою внутрішньої потреби в знаннях, пізнавальних інтересів, захопленості. Самостійність можна формувати в процесі виховання.

Самостійність в придбанні знань передбачає оволодіння складними вміннями і навичками, а саме: бачити зміст і мету роботи, організувати власну самоосвіту, вміння по-новому підходити до рішення питань, пізнавальну і самостійну діяльність, здатність до мистецтва.

Науково-дослідницька робота студентів. Здатність до наукової роботи формується у студентів у процесі навчальної діяльності. Тому кожний студент, який виявляє бажання, настирливість, організованість, цілеспрямованість, має можливість отримати в вузі навички самостійного рішення наукових задач, придбати елементарний досвід у проведенні досліджень.

В період практики студенти займаються дослідницькою роботою, виконанням лабораторних, курсових, дипломних робіт. Можна надіслати свою наукову роботу на конкурс, що проводиться кожний рік. Як правило найбільш здібним студентам після закінчення університету рекомендують  магістратуру, аспірантуру, залишають на кафедрах.

Коли ж починати цю діяльність?  За планом - на другому курсі під час проходження педагогічній практиці. Проте потрібно починати її вже з першого курсу.

Якщо студента захопила цікава ідея, проблема – слід писати курсову роботу, потім дипломну, потім кандидатську, докторську дисертації. Це не тільки для науки.  В наш час тренер, викладач повинні мати щось своє, постійно вивчати й узагальнювати новий матеріал, занурюватися в глибини наук, складних дисциплін (фізіології спорту, валеології, реабілітації тощо). Це підвищує  рівень його професіоналізму.

Правильно обрана тема – основа успіху. Предметом дослідження можуть бути питання виховання, навчання, організації, планування, основи спортивного тренування, її завдання, зміст, процеси реабілітації, розвиток якостей і тощо.

В процесі науково-дослідницької роботи студенти освоюють педагогічні, медико-біологічні, спортивно-технічні методи дослідження, вчаться застосовувати математичні й інші способи обробки матеріалу.

По закінченню навчання студенти складають державні іспити і захищають дипломну роботу.

Особливість праці вчителя фізичної культури передбачає облік загальної і моторної щільності уроку, адже об’єм фізичного навантаження, впливає на людину, змінює її структур і функції.

Викладач, тренер повинен володіти методами науково-дослідницької роботи, тому що є необхідність досліджувати результат кожного уроку і корегувати навантаження.

 

 

2. Права й обов’язки студентів.

Права студентів. На жаль не всі права, які записані у конституції України, реалізуються, зокрема, безкоштовна освіта. У Америці навчання коштує 50000 тисяч доларів. В Германії  безкоштовне, але всі послуги – за гроші.

Отже, студент вузу має право відвідувати всі навчальні заняття, користатися бібліотекою, спортивними спорудами, аудиторіями, бути вибраним у члени ради університету, відпочивати у профілакторії ЗДУ, на базі Азовського моря „Славутич”, отримати матеріальну допомогу, отримувати стипендію, лікуватись у студентській поліклініці.

Обов’язки студентів: найголовніша – вчитись (з грецької мови “усердно занимающийся”), складати іспити і заліки, відвідувати заняття, виконувати правила внутрішнього розпорядку (належний зовнішній вид, не запізнюватися на заняття тощо).


Остання зміна: вівторок 17 вересня 2024 09:12 AM