Лекція 6 Зміст та організація навчання на факультеті
1. Навчальний план. Форми організація процесу навчання.
Описання профілю дає можливість визначити загальну схему дисциплін (навчального плану), оволодіння якими є необхідним спеціалістам для успішної роботи у сфері професійної діяльності.
Складання навчального плану для конкретної спеціальності потребує перш за все наявності переліку і встановлення раціонального співвідношення дисциплін, які вивчаються, а також їх циклів.
Навчальні плани визначають діяльність вузу – це державний документ. Після його затвердження він стає законом держави з підготовки спеціалістів. Для їх оптимального виконання на факультетах складаються навчальні плани, а на кафедрах – робочі програми викладачів.
Навчальний план визначає кількість навчальних років, структуру навчального року, тобто кількість навчальних тижнів в кожному році навчання, порядок проходження теоретичних і практичних дисциплін, педагогічної і організаційно-тренувальної практики, державних екзаменів і канікул.
Рік поділяється на 2 семестри. В кожному навчальному році плануються навчальні заняття, заліки, екзамени й інші форми освітньої роботи, а також канікули – 2 тижні взимку, 2 місяці влітку.
Всі дисципліни розподіляються за курсами і семестрами. Кожній дисципліни визначена певна кількість годин: на лекції, семінари, лабораторні і практичні заняття, курсові роботи й інші види навчання. 60% всього навчального часу відводиться на вивчення теоретичних дисциплін.
Також у процесі навчання передбачається педагогічна практика.
Основною формою підсумкової перевірки знань випускників є державний іспит.
Сучасні вузи будують процес навчання студентів на базі поєднання різних форм його організації. Основні з них: лекції, семінарські заняття, практичні і лабораторні роботи, консультації, курсові і дипломні роботи, різні форми організації самостійної роботи, колоквіуми, заліки й екзамени, індивідуальна групова і колективна форми організації роботи зі студентами, наукові студентські семінари, конференції, конкурси.
В вузі прийнята лекційно-семінарська система навчання.
Лекція – у перекладі з лат. означає “читання”. У середньовіччі, коли книга була рідкістю, лекція була основним джерелом знань для студентів. Наряду з дисциплінами, вона відігравала провідну роль в навчальному процесі.
В ХVІІІ-ХХ ст. була розповсюджена лекція в формі “зчитування з листа”. Проти такого типу лекцій боровся М.В. Ломоносов, який виступав за проведення практичних занять поруч із читанням лекцій. Тим часом практичні заняття, як і лабораторні роботи, посіли неабияке місце у навчальному процесі вищої школи, значно пізніше, лише наприкінці ХІХ ст., початку ХХ ст. Практичні і лабораторні роботи в їх сучасному розумінні вперше використовувались одночасно з читанням лекцій у Петербурзькому університеті професором Ф.Ф. Петрушевським (1864 р.). в Московському університеті - професором О.Г. Столетовим (1872 р.), в Київському університеті - професором М.Г.Авенаріусом (1874 р.).
Лекція відіграє важливу роль в організації навчально-виховного процесу.
Немає офіційного положення з приводу того, чи записувати лекцію, але досвід підказує, що потрібно обов’язково конспектувати всю лекцію, адже це:
1) допомагає одночасно зробити декілька справ (розвиває увагу);
2) працює декілька аналізаторів.
Крім цього слід зазначити, що в пам’яті людини залишається 10% від того, що він чує, 50% від того, що бачить, 90% від того, що робить. Упродовж лекції засвоюється 20% матеріалу, а в процесі практичної діяльності - 90% інформації.
Один із варіантів запису лекції - “редагування” мови лектора, звільнення від зайвих слів, заміна деяких виразів іншими, більш лаконічними. Тезовий спосіб конспектування – окремі найбільш важливі положення, що викладаються у вигляді тез, системи фактів і підсумків.
Конспект повний краще, ніж повна його відсутність, “бездумна” присутність на лекції.
Голосом, інтонацією лектор виділяє найбільш важливі, суттєві моменти, висновки тощо.
З багатьох предметів немає підручників, або інформація для лекції зібрана з багатьох джерел – єдине джерело підготовки до екзамену або заліку. Конспект повинен мати поля, на яких студент може робити примітки.
Треба відпрацювати свій індивідуальний стиль запису лекції: раціонально скорочувати слова.
Робота з книгою – вміння, що визначає успіх навчання, вміння виділити головне у наукових поглядах різних авторів. Корисно знайомитись з думкою різних авторів із одного питання – це допоможе самостійно порівнювати їхні погляди, виводити свою думку, розвиває пам’ять, мислення.
Підготовка до практичних занять: принципове значення мають семінарські заняття для закріплення знань, виховання навичок науково-дослідницької роботи, вміння готувати доповіді, виступати перед аудиторією, працювати одночасно з кількома джерелами, узагальнювати матеріал. Семінари проводять після лекцій, тому вони можуть бути пов’язані за тематикою, бути продовженням лекції.
В давньогрецьких і давньоримських школах семінарські заняття проводилися в формі диспуту, повідомлення тим, хто навчається коментарів і підсумків викладачів. Певні форми і до теперішнього часу використовуються в навчальному процесі. Семінарські заняття з’явилися як заміна середньовікового диспуту. Вони означають дискусію з конкретної проблеми. Мета такої дискусії – навчити студентів риторики, вміння висловлювати свій довід.
В ХVІІІ ст. семінарські заняття почали широко використовуватися в процесі підготовки філологів, з метою інтерпретації текстів, а в ХІХ ст. вони упроваджуються під час вивчення теософії і юриспруденції.
Поступово зароджується проблема взаємовідносин на семінарському занятті викладачів і студентів.
В умовах сучасної школи семінарські заняття разом із лекціями відносять до важливих форм організації навчального процесу, адже вони сприяють розвитку пізнавальної активності і самостійної діяльності студента, вчать вміння висловлювати й аргументувати свої думки, критично аналізувати аргументи опонентів, розвивають логічне мислення, спонтанну мову, сприяють засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань.
Під час підготовки до семінару студенту необхідно: 1) ознайомитися з питаннями семінару, 2) дібрати літературу, 3) вивчити і законспектувати літературу, скласти текст виступу, 4) брати активну участь в проведенні семінару. На підготовку до семінару, як правило, надається 1-2 тижні.
Істина, яку слід засвоїти кожному студенту, полягає в тому, що найвимогливішим екзаменатором людини є саме життя, яке кожен день перевіряє її професійну майстерність, соціальну здатність і значущість, активність, уміння спілкуватися з людьми, розум і характер. Цей екзамен триває все життя. І саме у процесі нього виявляється істинна цінність людини. Тому готуватися до нього потрібно заздалегідь, чесно і сумлінно.
Контроль і оцінка знань студентів явище історичне. Як спеціально організована система, контроль навчальної роботи виник у ХVІІІ ст. у вищій школі Німеччини. Почали вивішувати списки студентів, у яких напроти прізвища ставили крапки (1,2,3). Позначали розряди: І - найвищий, ІІ – середній, ІІІ - найнижчий. Надалі середній розряд (ІІ) поділили, у свою чергу, на три. З часом їх стало 12.
Заліки, екзамени, курсові і дипломні роботи вважались основними формами контролю навчальної роботи студентів. Кількість екзаменів, як правило, не повинна перевищувати п’яти, а кількість заліків за семестр шести (не більше двох диференційованих). За результатами заліків виставляються оцінки - “зараховано”, “не зараховано”; за результатами іспитів – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
Залік - це підсумкова форма перевірки результатів виконання студентами практичних, лабораторних, курсових робіт, засвоєння матеріалу семінарських занять, результатів практики тощо. Як правило, проводиться у вигляді бесіди викладача зі студентом. Залік може бути виставлено автоматично, коли студент плідно працював упродовж усього семестру.
Іспит складається за білетами, затвердженими кафедрою. На консультації перед екзаменом викладач знайомить студентів із екзаменаційними білетами.
Відмінникам іспит може бути виставлено автоматично.
Курсові проекти студенти захищають на засіданнях кафедр або перед спеціально створеними комісіями.
Державні випускні іспити приймає державна екзаменаційна комісія у заздалегідь визначеному і затвердженому складі. Крім державних іспитів студенти захищають дипломні проекти.
2. Види робіт на факультеті фізичного виховання.
Для реалізації освітньо-кваліфікаційних програм добре обладнані лекційні аудиторії, комп’ютерні класи, навчальні кабінети та лабораторії, спортивні зали, легкоатлетичний манеж, стадіон, ігрові майданчики. Усі навчальні приміщення забезпечені сучасним інвентарем та приладами.
На факультеті склалася чітка система і традиції удосконалення спортивної майстерності студентів, підготовки їх до участі в спортивних змаганнях різного рівня. Кафедрами здійснюється цілеспрямований відбір талановитої в спортивному плані молоді, підтримується тісний зв’язок із ДЮСШ області і міста, суміжних областей, проводяться семінари та наради тренерів з різних видів спорту, налагоджена співпраця із спортивними товариствами та клубами.
За час існування факультету підготовлено понад 5000 вчителів фізичної культури, які працюють в різних регіонах України та за її межами. Серед випускників факультету значна частина стала майстрами педагогічної праці, керівниками спортивних організацій та навчальних закладів, спортивних клубів, провідними тренерами з різних видів спорту. Зараз на факультеті навчається понад 30 майстрів спорту. Біля 20 студентів є кандидатами та членами збірних команд України з різних видів спорту.
В навчальний процес впроваджуються останні досягнення педагогічної науки, нові освітні технології. На кафедрах плідно працюють науково-методичні семінари з проблем педагогіки вищої школи та фізичного виховання учнівської молоді, студентські наукові гуртки та проблемні групи. Багато випускників факультету захистили дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата і доктора наук і працюють на факультеті фізичного виховання.
Навчальна робота
Навчальна робота спрямована на підготовку фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” за кваліфікацією – вчитель фізичної культури, тренер з обраного виду спорту, фахівець з фізичної реабілітації.
Підготовка фахівців як на денній, так і на заочній формах навчання, здійснюється за державним замовленням та на контрактній основі. Навчальний процес забезпечують чотири фахові кафедри.
На факультеті створена відповідна навчально-матеріальна база, яка дозволяє здійснювати належну підготовку фахівців галузі знань фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. Для проведення занять з спеціальних теоретичних дисциплін обладнані лекційні аудиторії, навчальні кабінети, комп’ютерні класи.
Навчально-матеріальна база для проведення занять зі спортивно-педагогічних дисциплін включає: спеціалізовані спортивні зали зі спортивних ігор, рухливих ігор і музритміки, спортивної боротьби, гімнастики. У розпорядженні факультету – університетська бібліотека, читальні зали, студентська їдальня, санаторій-профілакторій, спортивно-оздоровчий табір.
На факультеті здійснюється значна робота щодо методичного забезпечення навчального процесу. Згідно нових освітньо-професійних програм оновлені тексти лекцій та плани семінарських занять з фахових дисциплін.
Викладачами факультету підготовлені і видані підручники і методичні посібники. У навчальний процес впроваджуються останні досягнення педагогічної науки, нові освітні технології, комп’ютерна техніка. Значна увага на факультеті приділяється організації індивідуальної роботи зі студентами. З кожної навчальної дисципліни кафедрами конкретизовані зміст, обсяг, час і місце проведення цієї роботи. Розроблені відповідні методичні поради для студентів, визначені форми контролю та вимоги до змісту і обсягу знань, які вони повинні засвоїти.
Наукова робота
Наукова діяльність кафедр факультету зосереджена на проблемах оптимізації процесу фізичного виховання у системі освіти. Для проведення наукових досліджень на факультеті працюють студентські наукові проблемні групи.
Кафедри факультету підтримують тісні творчі зв’язки з провідними вищими навчальними закладами освіти та науково-дослідними центрами: Київським національним університетом фізичного виховання, Харківським державним педуніверситетом, інститутом інноваційних технологій і змісту навчання МОН України, з науковими центрами та профільними вищими закладами освіти Польщі, Білорусії. За результатами наукових досліджень щорічно проводяться факультетські наукові конференції викладачів та студентів.
На кафедрах плідно працюють науково-методичні семінари з проблем педагогіки вищої школи та фізичного виховання учнівської молоді, студентські наукові гуртки та проблемні групи. Практично всі студенти факультету охоплені науковою та навчально-дослідницькою роботою, а це вагомий чинник у формуванні високоосвіченого, творчого фахівця. Щорічно найкращі з них беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах з фізичного виховання, а окремі стають переможцями або призерами.
Чільне місце у науково-методичній роботі посідають різні форми співпраці факультету з органами освіти, зокрема, участь викладачів кафедр в учительських конференціях, семінарах та нарадах; вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду вчителів та тренерів ДЮСШ; запрошення передових учителів до проведення навчально-методичної роботи зі студентами; підготовка науково-методичних рекомендацій та участі їх у наукових конференціях з проблем фізичного виховання школярів.
Виховна робота
У професійній підготовці майбутніх фахівців важливе значення має виховна робота. Здійснюється вона як у процесі навчальних занять, так і в позанавчальний час і спрямована на всебічний розвиток особистості студента, на виховання у студентів високих моральних якостей майбутнього спеціаліста, національної самосвідомості, високої культури.
У проведенні виховної роботи позбуваємося старих авторитарних, адміністративно-примусових форм і методів, орієнтуємося на педагогічне співробітництво викладача і студента. Насамперед студенти залучаються до планування, організації та проведення виховних заходів. Тому виховна робота організована за принципом “кафедра – курс”, тобто кафедра проводить її серед студентів (від першого курсу до випуску) у тісній співпраці зі студентським активом.
Найбільш поширеними формами виховної роботи є диспути, конференції, зустрічі з досвідченими вчителями фізичної культури та тренерами ДЮСШ, ветеранами праці, екскурсії та інше. Накопичено значний досвід в організації і проведенні тижнів кафедр і факультету, що стали традиційними. За програмою цих тижнів проводяться такі заходи, як зустрічі студентів та їх батьків з викладачами факультету, виставки творчих робіт студентів, особистих бібліотечок спортивно-педагогічної літератури, спортивних нагород студентів, спортивні вікторини, конкурси, змагання з різних видів спорту. Культурно-масова робота на факультеті здійснюється згідно з планом виховних заходів спрямованих на формування всебічно розвинутого громадянина України. Серед основних культурно-масових заходів слід відзначити: «Посвяту в студенти», дні студента, «Миколай про тебе не забуде», «від серця до серця», конкурс «Феєрія краси», зустрічі студентів з керівництвом університету та представниками правоохоронних органів, спортивні змагання.
В академічних групах щорічно обираються старости груп та їх заступники, фізорги та профорги. З числа активістів сформовано студентський деканат, студентську раду та профбюро факультету. Студенти беруть активну участь у засіданні вченої ради факультету.
Студентам створені належні умови для дозвілля та відпочинку. Вони – активні учасники спортивних вечорів, вечорів відпочинку, художньої самодіяльності, беруть активну участь в організації та проведенні зустрічей з провідними учителями фізичної культури, тренерами з різних видів спорту, у підготовці і проведенні щорічних тижнів кафедр та факультету.
Спортивно-масова робота
Спортивна підготовленість є складовою майбутньої професійної педагогічної діяльності вчителя фізичної культури. За час існування факультету створилась конкретна система і традиції підвищення спортивної майстерності студентів, підготовки команд і спортсменів до участі в змаганнях різного рівня з окремих видів спорту. У цьому напрямку організовані заняття груп удосконалення спортивної майстерності студентів більше як з десяти видів спорту. Цими заняттями охоплені всі студенти факультету. Навчально-тренувальні заняття проводять досвідчені викладачі.
Кафедри факультету тісно співпрацюють зі спортивними товариствами і клубами міста та області. Чимало студентів високої спортивної кваліфікації тренується у спортивних клубах міста, які створюють їм усі умови для росту спортивних результатів і участі в змаганнях республіканського, європейського і світового рівнів. Цій групі студентів, за їх бажанням, надається можливість навчатися за індивідуальним графіком або планом.
Поряд з навчально-тренувальними заняттями студенти факультету беруть участь у численних внутріуніверситетських спортивно-масових заходах. Більшість з них є традиційними. Зокрема, це спартакіада першокурсників, спартакіади факультету та університету, легкоатлетичні кроси, туристичні походи, естафети по житлових масивах міста, агітпробіги, турніри з різних видів спорту. Переможці та призери університетських змагань виступають у національних та міжнародних чемпіонатах з різних видів спорту.
Щорічно 5–7 студентів стають майстрами спорту. Близько 20 студентів є кандидатами та членами збірних команд України з різних видів спорту. Кафедрами здійснюється цілеспрямований відбір спортивно обдарованої молоді завдяки налагодженій співпраці з ДЮСШ, спортивними товариствами та клубами міста і області, суміжних областей, проводяться семінари та наради тренерів з різних видів спорту.