ЛЕКЦІЯ 4-5: Лікарсько-педагогічний контроль в адаптивному фізичному вихованні
Тема: Лікарсько-педагогічний контроль в адаптивному фізичному вихованні
План
1. Лікарсько-педагогічний контроль в адаптивному фізичному вихованні
2. Профілактика травматизму в адаптивному фізичному вихованні
1. В процесі фізичного виховання людей з порушеннями здоров'я лікарсько-педагогічному контролю відводиться ще більше значення, ніж у роботі зі здоровими.
Лікарсько-педагогічний контроль – це система медичних і педагогічних спостережень, які забезпечують ефективне використання засобів і методів фізичного виховання, підвищення рівня здоров'я і вдосконалення фізичного розвитку.
Заходи лікарсько-педагогічного контролю визначають стан організму на даний момент (поточний стан), враховують попередній стан (генез) і прогнозують можливі стани в майбутньому (прогноз).
Загальні завдання:
- організація учбово-тренувального процесу;
- визначення стану здоров'я і функціонального стану організму;
- оцінка динаміки стану здоров'я;
- оцінка і вибір найбільш ефективних засобів і методів як самого учбового процесу, так і поліпшення відновних процесів після фізичних навантажень;
- оцінка гігієнічних умов проведення занять (температура повітря, вологість, освітлення, вентиляція і т.п.);
- відповідність спортивного інвентарю (розміри, маса, стан), одягу і взуття темі заняття і погоднім умовам;
- планування і контроль забезпечення безпеки занять АФВ.
Медичний контроль вирішує наступні задачі: вибір засобів фізичного виховання і видів спорту з урахуванням індивідуальних порушень, визначення об'єму занять, спеціальних заходів, які необхідно провести після закінчення заняття, класифікація спортсменів і медичний огляд, визначення протипоказань, оцінка ступеня впливу процесу фізичного виховання на організм (незначне, помірковане, значне, надмірне). Етапний, поточний і оперативний контроль. В АФВ важливо дотримання етапного, поточного і оперативного контролю.
Завдання етапного контролю - оцінка рівня розвитку функціональних можливостей систем і органів, які лежать в основі рухової активності.
Проводиться відповідно до етапів учбово-тренувального процесу. Включає медичне обстеження: огляд фахівцями, функціональні проби, лабораторні аналізи і інструментальні дослідження. По етапах оцінюється динаміка фізіологічних процесів, функціональних якостей, регуляція фізіологічних функцій. Етапний контроль проводиться лікарями.
Сучасний лікарсько-педагогічний контроль включає фізіологічний контроль рухових якостей: тестування фізичними навантаженнями з ціллю визначення рівня сили і структури силових можливостей рухів у різних суглобах, співвідношення сили і швидкості в діапазоні кутових швидкостей рухів, силової витривалості в ізотонічному і ізодинамічному режимах; вимірювання енергетичного потенціалу – меж працездатності аеробної і анаеробної.
Завдання поточного контролю:
- визначення відповідності режиму навантажень фізіологічним можливостям організму через оцінку загальної напруженості функціонального стану організму;
- оцінка відповідності тренувального ефекту поточних навантажень тим, що планувалися;
- визначення потенціалу пристосовування організму на момент дослідження: оцінка резервів, зміна функціональних можливостей.
Критеріями являються скарги на зміну самопочуття, показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, зміни функціональних проб і результатів лабораторних і інструментальних досліджень.
Вияви перевантаження:
- біль або відчуття дискомфорту в ділянці грудей, живота, шиї, у щелепах або в руках;
- відчуття нудоти за годину або зразу ж після виконання фізичних вправ;
- поява незвиклої задишки під час виконання фізичних вправ;
- втрата свідомості під час заняття;
- порушення ритму серцевої діяльності;
- збереження високих показників пульсу після навантаження більше ніж за 5 хв відпочинку.
Завдання оперативного контролю:
- оцінка впливу кожного заняття на організм;
- визначення спрямованості і напруженості навантажень;
- оцінка ступеня досягнення конкретної мети кожного заняття;
- здійснення оперативної корекції тренувального ефекту окремих вправ і заняття в цілому.
В оперативному контролі визначають:
- під час навантаження – температуру тіла, ЧСС і частоту дихання, їх співвідношення, легеневу вентиляцію;
- після навантажень – характеристики, які відображають втому, зміни електрокардіограми, життєву ємність легень, силу дихальних м'язів, параметри, які характеризують енергозабезпечення навантаження (рівень лактату, кислотно-лужну рівновагу крові), метаболічні показники, що характеризують навантаження (склад лактату, сечовини, фосфору, креатинфосфату, креатину, вільних жирних кислот, кетонових тіл, глюкози).
За наслідками лікарсько-педагогічного контролю визначається загальне навантаження на організм учня в процесі занять і будується "фізіологічна крива" навантаженості заняття. Характер фізіологічної кривої залежить від періоду занять, функціонального стану учня і індивідуальної реакції організму на фізичне навантаження.
2. Профілактика травматизму в адаптивному фізичному вихованні
В АФВ необхідно приділяти особливо значну увагу дотриманню правил безпеки навчально-виховного процесу.
Профілактика травматизму є комплексом організаційно-методичних заходів, спрямованих на вдосконалення фізичного виховання.
За статистикою основні причини травматизму – недостатня професійна підготовка вчителя і, як результат, погана організація навчального процесу; неправильне комплектування груп; недоліки або помилки в методиці; порушення дисципліни, встановлених правил, вимог лікарсько-педагогічного контролю; невідповідність матеріально-технічного забезпечення методиці занять; погані санітарно-гігієнічні умови, у тому числі незадовільний стан спортивних споруд, інвентарю, одягу, взуття, захисних пристосувань; причинами можуть бути зовнішні перешкоди, у тому числі погані погодні умови, а також надмірне емоційне збудження учнів або їх психологічна непідготовленість до заняття.
Методичні помилки, що призводять до травматизму:
- порушення принципу систематичності, поступовості і послідовності при розвитку рухового вміння (навику);
- форсування навантажень; перевантаження;
- недотримання умов забезпечення під час і після занять відновлення функціонального стану організму;
- перевтома і,
– як наслідок: порушення координації, погіршення уваги і захисних реакцій, втрата спритності.
Профілактика травм і підвищення безпеки занять:
- підвищення кваліфікації викладача і розширення знань з профілактики травматизму серед учнів;
- правильне комплектування груп;
- науково обґрунтоване планування і контроль навчального процесу;
- дотримання усіх дидактичних принципів;
- повноцінне матеріально-технічне забезпечення занять;
- дотримання методичних рекомендацій;
- виконання вимог лікарсько-педагогічного контролю;
- контроль стану місця занять, м'якого покриття, інвентарю;
- дотримання правил гігієни (у зв'язку з порушенням функціональних можливостей, зниженням захисних сил організму і схильності до простудних захворювань в АФВ належить надавати ще більше уваги, ніж на заняттях із здоровими дітьми);
- дотримання режиму: регулярність і своєчасність занять, відпочинку і харчування.
Раціональне харчування: - облік кліматичних і погодних умов.
Вміння швидко перебудовувати методику занять відповідно змінам зовнішніх умов:
- корекція спортивних правил, які, ймовірно, можуть призвести до травм;
- розробка і дотримання правил використання, прибирання і збереження спортивного устаткування, інвентарю і захисних обладнань;
- на перших заняттях рекомендується навчити учнів правилам безпеки і методам самострахування (наприклад, вмінню правильно падати);
- із місцем проведення занять знайомляться завчасно до початку заняття для вирішення питання про степінь безпеки учнів на занятті;
- кількість учнів в групі повинна бути оптимальною;
- заборонено проводити заняття у відсутність викладача;
- перед початком кожного заняття перевіряють стан інвентарю, устаткування, екіпіровку учнів.
Дотримуються відповідності одягу вимогам завдань, які виконуються на занятті, і зовнішнім умовам:
- на початку заняття учням обов'язково повідомляють правила і методи безпеки, страховки, попереджувальні сигнали;
- обов'язкова дисципліна учнів, добровільних помічників і присутність керівника занять з моменту, коли учні починають збиратися в спортивному залі, на майданчику, в басейні;
- викладачу рекомендується контролювати раціональне розміщення і переміщення учасників по спортивному залу, на майданчику, в басейні;
- розминка обов'язкова і включає загальну і спеціальну частини.
Загальна частина направлена на створення оптимального збудження центральної нервової системи і нервово-м'язового апарату в цілому, на підвищення обміну речовин і температури тіла, посилення діяльності серцево- судинної і дихальної систем.
Спеціальна частина спрямована на створення оптимального збудження тих ланок нервово-м'язового апарату, які будуть випробовувати найбільше навантаження і тому є найвразливішими:- силові вправи і вправи на гнучкість вимагають розминки, спрямованої на розігрівання м'язів. Підвищення температури, яке відбувається при цьому, рекомендується зберігати протягом всього заняття за допомогою спеціального одягу; - фізичні вправи і їх послідовність старанно підбираються з урахуванням їх раціонального чергування і системи підвідних вправ.
Розраховуються оптимальні проміжки відпочинку між фізичними вправами; - розминка не повинна викликати зайвого збудження і перевтоми; - навантаження на кожному занятті визначається виходячи з довгострокового плану і з врахуванням самопочуття учнів безпосередньо під час заняття; - навантаження збільшуються поступово, перевантаження виключаються; - для профілактики травм слід розвивати координаційні здібності і гнучкість; - збільшення швидкості рухів повинно відбуватися одночасно з вдосконаленням техніки рухів; - виконання оздоровчих вправ є обов'язковим; - під час виконання вправ, що дають навантаження на хребет, слід утримувати його прямим; - при наявності великої кількості функціональних порушень слід уникати напруження; - максимальне зусилля під час вправ рекомендується робити на видиху, не затримуючи дихання; - при виконанні вправ не слід затримувати дихання. У кожному окремому випадку (при дефекті тієї, або іншої сенсорної системи, порушенні тієї або іншої функції) існує специфічний ризик травматизму.
Питання до самоконтролю
1. Лікарсько-педагогічний контроль – це?
2. Перелічити загальні завдання лікарсько-педагогічного контролю.
3. Які задачі вирішує медичний контроль?
4. Назвіть завдання етапного контролю.
5. Назвіть завдання поточного контролю.
6. Опишіть вияви перевантаження.
7. Назвіть завдання оперативного контролю.
8. Назвіть основні причини травматизму.
9. Назвіть методичні помилки, що призводять до травматизму.
10. Профілактика травм і підвищення безпеки занять
Рекомендована література
1. Адаптивное физическое воспитание и спорт / под ред. Джозефа П. Винника; пер. с англ. И. Андреев. – К. : Олимп. Лит., 2010. – 608 с.
2. Антонюк С. Д. Адаптивное воспитание в практике спортивно-оздоровительной работы: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, Л. Н. Макарова, А. В. Сычов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р.Державина, 2004. – 543 с.
3. Антонюк С. Д. Современные подходы к адаптации детей с особыми образовательными потребностями: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, М. В. Хватова, П. В.Климов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2005. – 243 с.
4. Байкина Н. Г. Основы инвалидного спорта : учеб. пособие для студ. ф-та физ. воспитания, учителей-дефектологов и тренеров по инвалидному спорту / Н. Г. Байкина, Я. В. Крет. – Запорожье : ЗГУ, 2002. – 58 с.
5. Бегидова Т. П. Основы адаптивной физической культуры: Учеб. Пособие. / Т. П. Бегидова – М. : Физкультура и Спорт, 2007. – 192 с.
6. Бріскін Ю. А. Спорт інвалідів: [підручник] / Ю. А. Бріскін. – К. : Олімпійська література, 2006. – 124 с.
7. Гросс Н. А. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата / Н. А. Гросс. – М., 2000. – 224 с.
8. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура : учебное пособие / С. П. Евсеев, Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2000. – 240 с.
9. Литош Н. Л. Адаптивная физическая культура. Психолого-педагогическая характеристика детей с нарушениями развития : учеб. пособие / Н. Л. Литош. – М. : СпортАкадемПресс, 2002 –140 с.
10. Теорія і методика фізичного виховання. / Методика фізичного виховання різних груп населення / за ред. Т. Ю. Круцевич. / Т.2 – К. : Олімпійська література. – 2008. – 367 с.
11. Шапкова Л. В. Частные методики адаптивной физической культуры : учебное пособие / Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2003. – 464 с.