Тест до 1 модуля
1. Які праці мовознавців доводять, що з 70-х рр.ХХст. в українському мовознавстві активно вивчається структура частин мови, граматичні категорії у їхньому взаємозв'язку, аналізуються окремі явища фонетики, граматики й словотвору, які не були раніше предметом спеціального вивчення.
А. Москаленко A.A. «Нарис історії українського алфавіту і правопису»; Загнітко А.П. «Сучасні лінгвістичні теорії»; Селіванова О.О. «Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми»; Русанівський В.М. «Методологія, теорія і часткові методи лінгвістичних досліджень»; Німчук В.В. «Мовознавство на Україні у ХУІ-ХУІІІ ст.»
Б. В. Перебийніс «Кількісні і якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови»; «Структура українського дієслова» В. Русанівського; «Синтаксис сучасного українського літературного мовлення (Просте речення. Еквіваленти речення)» П. Дудика ; «Голосні фонеми сучасної української літературної мови» Н. Тоцької; «Іменник в українській мові» І. Матвіяса; «Прикметник в українській мові» А. Грищенка; синтетична 5-томна праця «Сучасна українська літературна мова» («Фонетика», «Морфологія», «Синтаксис», «Лексика і фразеологія», «Стилістика»;
В. В. Сімович «Практична граматика української мови»; М. Грунський «Украинска грамматика»; «Загальний курс української мови. Лекції» за ред. Л. Булаховського; «Нарис історії української мови. Вступ, фонетика і морфологія з додатком історичної хрестоматії» П.Бузука; «Історія форм української мови» М. Грунського і П. Ковальова.
Г. І. Е. Подолян «Національна специфіка семантики фіт онімів в українській, англійській та німецькій мовах»; Н. И. Панасенко «Способы номинации лекарственных растений в романских, германских и славянских; Л. В. Дробаха «Національно-культурна специфіка назв птахів в українській та німецькій мовах»; О. В. Петрова «Особливості номінації в псевдонімії німецької та української мов».
2. Які універсальні методології були використані як пізнавальне підґрунтя різних напрямів, течій, шкіл у процесі розвитку лінгвістики ?
А. Феноменологічна, позитивістська, націоналістська, функціональна.
Б. Методологічна, парадигматична, епістемна.
В. Дескриптивістська, генеративна, процедурна, культурно-історична.
Г. Генетична, таксономічна, прагматична, когнітивна,синергетична.
3. Які здобутки мовознавства шістдесятників?
А. Переглянуто український правопис та видано 4-те видання «Українського правопису»
Б. Створено Інститут мовознавства АН України.
В. Укладено найбільший перекладний словник − 6-томний «Українсько-російський словник», підготовлено тритомний «Російсько-український словник, видано близько 30 галузевих перекладних (рос.-укр.) термінологічних словників.
Г. Заснування серії «Пам’ятки української мови» і коментоване видання пам'яток української мови 14-19 ст.
4. Сучасна українська лексикологія представлена такими галузями:
А. Історична, описова, зіставна, прикладна,
Б. Семасіологічно-орієнтована, ономасіологічно-орієнтована, семіотично-орієнтована, функціональна.
В. Дескриптивістська, генеративна, процедурна, культурно-історична.
Г. Генетична, таксономічна, прагматична, когнітивна, синергетична.
5.Сучасний український лінгвопростір представлений співіснуванням таких парадигм:
А. Феноменологічна, позитивістська, націоналістська, функціональна.
Б. Методологічна, парадигматична, епістемна.
В. Дескриптивістська, генеративна, процедурна, культурно-історична.
Г. Генетична, таксономічна, прагматична, когнітивна,синергетична.
6. Сучасне термінознавство розвивається кількома напрямами: теоретичний, описово-практичний, стандартизація і термінографія.
А. Так
Б. Ні
7. Становлення й розвиток фразеології як самостійної лінгвістичної дисципліни відбувалось поетапно: перший етап (кінець ХVIIІ та ХІХ ст.) - підготовчий, оскільки фразеологія ще не розглядається як самостійний розділ мовознавства; другий етап (поч. ХХ століття) – становлення, систематичне вивчення фразеології як самостійного розділу мовознавства.
А. Так
Б. Ні
8. Головними завданнями когнітивної лінгвістики є:
-Аналіз природи мовної компетенції людини, її онтогенезу.
-Визначення специфіки категоризації та концептуалізації досвіду в колективній свідомості носіїв мови.
-Опис організації внутрішнього лексикону, вербальної пам’яті людини відповідно до структур репрезентації знань і механізмів пам’яті взагалі.
-Пояснення когнітивної діяльності людини у процесах породження, сприйняття й розуміння мовлення, комунікативній діяльності.
-Дослідження пізнавальних процесів і ролі природних мов у їхньому здійсненні.
-Установлення співвідношення мовних структур із когнітивними тощо.
9. Комунікативна лінгвістика - це новий напрям сучасної лінгвістики, у рамках якого вивчаються процеси спілкування людей із урахуваннях всіх вербальних та невербальних елементів комунікації.
А. Так
Б. Ні
10. Українська соціолінгвістика представлена школами.
А. Київська (Б.Ажнюк, В. Брицин, О. Данилевська, В. Жайворонок, О. Забужко, Л. Масенко, Л. Ставицька, О. Тараненко) і львівська (Г.Мацюк).
Б. Запорізька (П. Білоусенко, Р. Христіанінова, О. Меркулова).
В. Житомирська (П. Романюк, М. Бігусяк, В. Дроботенко, І. Магрицька)
Г. Ужгородська (М. Жуйкова, М. Олійник, Н. Данилюк, В. Конобродська, Г. Аркушин)
Метод оцінювання: Краща оцінка.