Практичне заняття 3.
Практичне заняття № 3
Феміністичний дискурс прози О.Забужко І Є.Кононенко
1. Пошук самоідентичності в романі «Польові дослідження з українського сексу» і есеї «Без мужика». Проблема вільної особистості.
2. Деконструкція стереотипів в есеї «Без мужика» Є.Кононенко.
3. Повісті «Я, Мілена», «Калинова сопілка»: проблематика жіночого бунту.
4. Поліфонічна фактура роману „Польові дослідження з українського сексу”.
5. Постколоніальний контекст творів О.Забужко і Є.Кононенко.
Література
1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. Київ: Факт, 2003. 320 с.
2. Бондаренко А. Українська еліта: патогенез самотності. Слово і час. 1998. № 11. С. 42–45.
3. Бондар-Терещенко І. Наше „за”: Про порнографію та фемінізм – віртуально. Літературна Україна. 1998. 20 серпня. С. 6.
4. Голобородько Я. Психологічні натюрморти Оксани Забужко: Про збірку „Сестро, сестро”. Українська мова та література. 2005. 15 (415). С.19–20.
5. Грабовська І. Чи довго ще квилити „чайці-небозі”, або Знов про жіночність України. Сучасність. 2000. № 5. С.99–114.
6. Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко). Слово і час. 2004. № 7. С.32–38.
7. Зборовська Н. Феміністичний триптих Є.Кононенко в контексті загальноукраїнської проблематики. Слово і час. 2005. № 6. С.57–68.
8. Карабльова О. Сексуальність як вияв самотності у прозі Оксани Забужко. Слово і час. 2003. № 7. С. 76-83.
9. Карабльова О. Художні версії проблеми самотності у сучасній жіночій прозі: Дис. к. філол. н. 10.01.01. К., 2004. 187 с.
10. Монахова Н. „Підпорядковане” в українському контексті (Спроба постколоніальної інтерпретації роману О. Забужко „Польові дослідження з українського сексу”). Сучасність. 2003. № 4. С. 124–142.
11. Стешин І. Художнє втілення феміністичної ідеї в найновішій британській і українській прозі (А.Картер, О.Забужко): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 /; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Т., 2002. 18 с.
12. Таран Л. “Коли б я володіла мистецтвом жити …”. Сучасність. 1994. № 7-8 . С.215–219.
13. Таран Л. Обжити внутрішній простір До проблеми автобіографізму в сучасній українській прозі жінок – авторів. Кур’єр Кривбасу. 2005. С. 222–228.
14. Тебешевська–Качак Т. Автобіографізм як принцип нарації та характеротворення у прозі Оксани Забужко. Слово і час. 2004. № 7. С.39–47.
15. Філоненко С. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ століття (феміністичний аспект): Дис. к.філол.н..- Дніпропетровськ, 2003. 18 с.
16. Філоненко С. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ століття (феміністичний аспект): Дис. к.філол.н..- Дніпропетровськ, 2003. 189 с.
Завдання:
Завдання:
Виконайте порівняльний аналіз творів О. Забужко (“Польові дослідження з українського сексу”, “Я, Мілена”, “Калинова сопілка”) та Є. Кононенко (“Без мужика”) за такими параметрами:
- Проаналізуйте, як у романі «Польові дослідження з українського сексу» і в есеї «Без мужика» вибудовується конфлікт між внутрішньою свободою героїні й соціальними очікуваннями.
- Визначте автобіографічні маркери, роль тілесності, мовної саморефлексії, пам’яті та травми.
- Охарактеризуйте, як жіноча самість утверджується через наративний спротив колоніальним і патріархальним моделям.
- Визначте ключові стереотипи, висміяні або критично переосмислені авторками.
- Проаналізуйте використання іронії, гротеску, інтертексту, публіцистичного пафосу як інструментів деконструкції.
- Поясніть, чи пропонує Є.Кононенко альтернативну модель жіночості.
- Визначте форми жіночого спротиву: інтелектуальний, емоційний, тілесний, соціальний.
- Порівняйте психологічний профіль героїнь, їхній шлях до самовизначення й ціну свободи.
- Охарактеризуйте художні механізми, через які авторка формує «жіночий голос» і «жіночий погляд».
- Сформулюйте, як постколоніальні практики (приниження, підпорядкування, мовна залежність, внутрішня колонізація) проявляються в жіночій суб’єктивності.
- Визначте, як авторки використовують образи національного тіла, колоніального дискурсу, культурної пам’яті та вразливості.
- Поясніть, у чому полягає спорідненість та розбіжність їхніх постколоніальних стратегій.