це процес перетворення
засвоєного у навчанні досвідуна особистісно-соціально значущі
психологічні властивості людини за умов, що знання як цінності визначають
світосприйняття, стають переконанням і формують спрямованість особистості,
обсяг знань стає ерудицією та компетентністю, навички і уміння доводяться до
майстерності та професійних здібностей, а звички стають нормами
загальнолюдської моралі і поведінки.