група
біологічно активних речовин пептидної природи, які секретуються слизистими шлунково-кишкового
тракту у хребетних; беруть участь в регуляції діяльності травної системи, а
також специфічно впливають на деякі органи і системи. На відміну від
"класичних” гормонів, вони секретуються не ендокринними залозами, а спеціальними
клітинами, розсіяними в поверхневому епітеліальному шарі антрального (від лат.
antrum - печера, порожнина) відділу шлунка і тонкої кишки. Тому їх іноді
називають парагормонами, гормоноїдами, тканинними гормонами або ентеринами. До Г.г.
відносяться гастрин, секретин, холецистокінін, мотилін і хімоденін. В
кишківнику виробляються також вазоактивний інтестінальний поліпептид (ВІП),
який розширює кровоносні судини, понижує тиск крові, підвищує секрецію води і
електролітів підшлункової залози і жовчовиділення; гастроінгібуючий поліпептид
(ГІП), що здатний пригнічувати секрецію кислоти в шлунку; глюкагон, відомий як
гормон підшлункової залози; гормон гіпоталамусу соматостатин; бомбезин,
виділений вперше зі шкіри жаби і за біологічною активністю подібний до
холецистокініну і ряд інших. До Г.г. відносять також так званий
панкреатичний поліпептид, виділений із підшлункових залоз курей і худоби,
регулює деякі функції органів травлення.