вітамін D, група жиророзчинних сполук антирахітичної дії; похідні стеринів.
Найважливіші - ергокальциферол (вітамін D2) і холекальциферол
(вітамін D3). Перший одержують синтетично, опромінюючи ергостерол
(провітамін D2, див. ергостерол),
другий утворюється в організмі (в шкірі) тварин і людини із 7-дегідрохолестеролу
(провітаміну D3) під дією УФ-променів.
Основне джерело К.- жир печінки риб,
китів та інших морських тварин, опромінені дріжджі. К. регулює обмін кальцію і фосфору
(необхідні для всмоктування Са і Р в кишківники їх реабсорбції в нирках і
мобілізації з кісткової тканини).
Нестача вітаміну D веде до порушення мінералізації скелета (рахіту і
розщеплення кісткової тканини), надлишок
− до підвищення вмісту Са в
крові і відкладання його в м'яких тканинах (D-гіпервітаміноз). Добова потреба
дорослої людини 2,5 мкг, дітей - 12,5 мкг.