Закон сталості двогранних кутів

– перший основний емпіричний закон геометричної кристалографії: кути між відповідними гранями кристалів однієї і тієї ж речовини постійні при даній температурі та тиску. Цей закон відкрито на основі кристалів кварцу SiO2 і гематиту Fe2O3 датським вченим Н. Стеноном в 1669 р. і остаточно затверджений на основі вимірів великої кількості кристалів та мінералів французьким кристалографом Ж.Б. Роме де Лілем в 1783 р.

» Глосарій