Кристалохімія ...

– нескінченна множина математичних точок (вузлів гратки) в тривимірному просторі, що відповідає векторному рівнянню R = ma + nb + pc, де m, n, p – цілі числа, a, b, c – три некомпланарні вектори, що виходять з початку координат. Вектори a, b, c називають векторами переносу або трансляціями, а їх модулі – періодами ідентичності гратки. Гратку також можна задати шістьма скалярними параметрами гратки. Паралелепіпед, побудований на векторах a, b, c, називають паралелепіпедом повторюваності гратки. Складовими елементами гратки є її вузли, вузлові ряди і вузлові сітки. Ідея гратки кристала була вперше введена в кристалографію англійським ученим У.Х. Волластоном в 1813 р. і остаточно затвердилася після робіт французького математика О. Браве в 1848 р.