Спайність

– властивість кристала розколюватися за певними кристалографічними площинами (площинами спайності), поперечно яким зазвичай знаходяться відносно слабкі хімічні зв'язки. Явище спайності вперше спостерігав на кристалах кальциту CaCO3 датський учений Е. Бартолін в 1669 р.

» Глосарій