Неорганічна хімія (б ...

ефективна умовна концентрація, згідно з якою іони діють у хімічних реакціях.

здатність атома утворювати певну кількість хімічних зв'язків, тобто віддавати або приєднувати певне число електронів.

приєднання електронів, що супроводжується зниженням ступеня окиснення елементів.

речовина, до складу якої входять атоми, що під час хімічної реакції віддають електрони, тобто є донорами електронів.

величина, що дорівнює відношенню середньої маси атома природного ізотонічного складу елемента до 1/12 маси атома Карбону ¹²С.

величина, що дорівнює відношенню середньої маси молекули природного ізотонічного складу речовини до 1/12 маси атома Карбону ¹²С.

реакції, в яких атоми, що відновлюються та окислюються знаходяться в одній і тій ж самій молекулі.

центральний атом та ліганди комплексного іону.

хімічний зв'язок, що реалізується за донорно-акцепторним механізмом між двома ковалентно зв'язаними атомами з великим значенням електронегативності (О, N, F) за посередництвом атома гідрогену.

величина, що показує міру активності іонів водню (Н⁺) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину.