Біохімія 091 біологі ...

парний ендокринний орган вищих хребетних, розміщений поблизу верхнього полюса нирки. Кожен Н. складається з коркового шару, або кори і мозкової речовини. Обидві ці частини являють собою дві самостійні ендокринні залози, які різняться за походженням, будовою і функціями. Кора (зовнішній шар Н.) побудована із стероїдногенної тканини, має мезодермальне походження і секретує головним чином кортикостероїди і невеликі кількості андрогенів і естрогенів. Мозкова речовина (внутрішній шар Н.) складається із хромафінної тканини, яка виникла з тих самих ектодермальних клітин, з яких утворюється симпатична нервова система, і секретує гормони адреналін і норадреналін.

природний, натуральний, не пошкоджений при дослідженні. Наприклад, Н. білки - білки, що зберегли структуру, властиву їм у живій клітині, не попали під денатурацію.

не синтезуються в організмі тварин і людини або синтезуються в недостатній кількості і тому повинні надходити з їжею. Для людини необхідні 8 н.а.: валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Інші амінокислоти відносять до замінних, але деякі із них - лише умовно. Наприклад, тирозин утворюється в організмі тільки з фенілаланіну і при недостатній кількості останнього в їжі може виявлятися незамінним.

ненасичені жирні кислоти (головним чином ліноленова, лінолева і арахідонова), необхідні для росту і розвитку ссавців. Внесення в їжу н.ж.к. знімає патологічні симптоми, обумовлені утриманням на раціоні, позбавленого жирів. Ліноленова і арахідонова кислоти можуть синтезуватися в організмі з лінолевої кислоти, лінолева кислота не синтезується в тваринному організмі і повинна надходити з їжею.

Н.ж.к. - структурні компоненти гліцеридів, а також фосфоліпідів, які входять до складу біологічних мембран. Арахідонова кислота - попередник простогландинів.

група водорозчинних сполук, що включає піридин-3-карбонову кислоту та її похідні. Поширені у природі: нікотинова кислота і нікотинамід. Синтезуються в організмі у процесі розщеплення триптофану. У вигляді нікотинаміднуклеотидних коферментів (НАД, НАДФ) багатьох дегідрогеназ беруть участь на початкових етапах біологічного окисненнявуглеводів, органічних кислот та інших сполук.

Нестача Н. веде до розвитку пелагри. Багаті Н. продукти тваринного походження та дріжджі. Добова потреба людини - 15-20 мг.

динуклеотид, побудований з аденіну, аміду нікотинової кислоти, двох залишків рибози і двох залишків фосфатної кислоти; кофермент деяких дегідрогеназ, виявлений в усіх живих клітинах, функціонує на початкових етапах біологічного окиснення жирів, білків, вуглеводів.

У реакціях, які каталізують дегідрогенази НАД і його фосфорильоване похідне НАДФ, виступають акцепторами і перенощиками електронів і протонів. Механізм переносу зводиться до оборотнього відновлення піридинового кільця. У клітинах НАД зустрічаються у значно більших кількостях, ніж НАДФ. У більшості тканин біосинтез Н. здійснюється багатоферментною системою як з нікотинаміду, так і із нікотинової кислоти; в печінці, нирках є ферментні системи, здатні синтезувати Н. із триптофану.

є в усіх живих клітинах, кофермент ферментів групи дегідрогеназ, які каталізують важливі окисно-відновні реакції енергетичного і пластичного обміну. Відрізняється від НАД наявністю третього залишку фосфатної кислоти біля С₂ рибози аденінового нуклеотиду. У клітинах Н. наявний в основному у відновленій формі (НАДФ^.Н). Окиснений Н. (НАДФ⁺) - акцептор Гідрогену при окисненні глюкозо-6-фосфату в пентозофосфатному циклі, у світлових реакціях фотосинтезу і т.д. Відновлений Н. використовується головним чином у біоситезах жирних кислот, вуглеводів (в темнових реакціях фотосинтезу), відновному амінуванні α-кетоглутарової кислоти.

При дії специфічної НАДФ-цитохромредуктази відбувається пряме окиснення Н. в дихальному ланцюзі. Біосинтез Н. відбувається при фосфорилюванні НАД ферментом НАД-кіназою.

складний фермент, здатний відновлювати атмосферний азот до йонів амонію за наявності АТФ.

медіатор нервової системи з групи катехоламінів, гормон. Біохімічним попередником Н. є дофамін. Нейрони, спеціалізовані для синтезу і секреції Н. - медіатора (норадренергічні), зустрічаються у деяких безхребетних.

Н. проявляє сильну судиннозвужуючу дію, у зв'язку з чим секреція Н. наднирниками і симпатичними нейронами відіграє ключову роль у механізмах регуляції кровотоку.

ферменти класу гідролаз; каталізують реакції розщеплення фосфодиетерних зв'язків у полінуклеотидному ланцюгу нуклеїнових кислот з утворенням моно- і олігонуклеотидів.