Кристалохімія ...

– гратка Браве, коміркою Браве якої є об'ємноцентрована комірка.

– не примітивна комірка з двома вузлами гратки, в центрі якої знаходиться додатковий вузол гратки. Об'ємноцентрована комірка Браве позначається символом I.

– відображення геометричної фігури самої в себе при деякому ізометричному перетворенні простору.

– напрямок в кристалі, вздовж якого не відбувається двопроменеве заломлення світла. Кристали можуть бути не двозаломлюючими (кубічна сингонія) або мати одну (тетрагональна, тригональна і гексагональна сингонія) або дві (триклинна, моноклінна і ромбічна сингонії) оптичних вісі.

– узагальнення результатів початкового етапу розвитку кристалохімії (в основному неорганічної), сформульоване норвезьким ученим В.М. Гольдшмідтом в 1926 р.: структура кристала визначається числом його структурних одиниць, співвідношенням їх розмірами і їх поляризаційними властивостями. В даний час у зв'язку з подальшим розвитком хімії та кристалохімії цей закон може бути сформульований в наступному вигляді: структура та фізичні властивості кристала визначаються енергією взаємодії атомів (їх груп, молекул), що залежить від числа структурних одиниць, їх розмірів і електронної будови їх валентних оболонок.

– це гетеродесмічна структура, в якій структурними одиницями є окремі атоми (іони) та/або кінцеві угруповання (молекули, складні іони, комплекси) з найбільш міцно пов'язаних атомів. Приклади: ромбічна сірка (з молекулами S8), нафталін С10Н8, ангідрит СаS04, сіль Магнуса [Рt (NH3)4] [РtС14].