Глосарій
Глосарій
Огляд глосарія за абеткою
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
П |
---|
Парнасці група французьких поетів, авторський колектив збірника "Сучасний Парнас. Збірник нових творів" (1866): Л. де Ліль, Сюллі-Прюдом, Ж.М.Ередія, К.Мендес, Ф.Коппе, А.Рено, Л.Буйє, А.Глатіньї, Е.Дезессар та ін. Обстоювали принцип "чистого мистецтва". Досвід французьких парнасців, зокрема настанови кларизму, "чистого мистецтва", філігранності мови, привертав увагу "київських неокласиків", передусім М.Зерова.
| |
Попутники талановиті письменники, які, з погляду радянської влади, не вписувалися в межі штучної "пролетлітератури", тому вони прагнули дискредитувати їх. Попутники стали основою "розстріляного відродження", деякі письменники входили до "Гарту", але не поділяли позахудожніх настанов об'єднання, що зумовило його розпад ("Ланка", МАРС); розкрили свої творчі можливості в Асписі, "неокласиці", ВАПЛІТЕ.
| |
Пролетлітература
(пролетарська література, від лат. proletarius: незаможний громадянин і litteratura: письмо; освіта, наука) – штучно створена течія в літературі 20-х років ХХ століття, спрямована на естетизацію засобами письменства комуністичної ідеології та на контроль над літературним процесом. Втілення утилітарної вимоги В.Леніна, що не визнавала іманентної сутності мистецтва: "література повинна бути гвинтиком і коліщатком загальнопролетарської справи". В Україні ця течія намагалася закорінитися в "Гарті", "Молодняку", ВУСППі. Традиції пролетарської літератури були згодом застосовані у практиці "соцреалізму".
| |