Кристалохімія ...

– конкретне розташування атомів в даній області кристалу. Найчастіше під реальною структурою розуміють локальні або глобальні порушення ідеальної структури (дальнього порядку) кристала, середньостатистично ідеалізованої в масштабах всього кристала.

– сукупність методів дослідження фазового складу і будови речовини за допомогою розсіювання (дифракції) рентгенівського випромінювання. В рентгенографії використовують як моно-, так і поліхроматичне випромінювання, картини розсіяння від різних об'єктів (рентгенограми) реєструють фотографічно (фотометод) або лічильниками рентгенівських квантів (дифрактометричний метод).

– найбільш поширений дифракційний метод вивчення симетрії і будови речовини (головним чином кристалів) за допомогою дифракційного рентгенівського випромінювання електронами атомів.

– метод якісного і кількісного визначення фазового складу полікристалічних зразків, що використовує дані, отримані за методом Дебая-Шеррера. Метод заснований на розходженні інтенсивностей і кутів дифракційних відображень, отриманих від різних фаз.

– особливий стан деяких органічних речовин, що поєднує притаманну рідинам плинність з анізотропією ряду властивостей, характерною для кристалів. Рідкокристалічний стан – проміжне між кристалічним та звичайним рідким і може існувати в різних формах, яка утворюється при зміні температури (термотропні рідкі кристали) або в розчинах (ліотропні рідкі кристали).

– кристалографічний тип кристала (структури), що характеризується наявністю трьох взаємно перпендикулярних особливих напрямків, уздовж яких проходять осі другого порядку та/або яким перпендикулярні площини симетрії. Кристали, що належать до ромбічної сингонії, мають примітивну, базо (боко) центровану, об’ємноцентровану або гранецентровану комірку Браве з параметрами a ≠ b ≠ c, α = β = γ = 90o (осі 2-го порядку направлені уздовж ребер комірки) і відносяться до 3 ТГС (222, mm2, mmm) і 59 ПГ.

– гратка Браве, коміркою Браве якої є ромбоедрична комірка.