Кристалохімія

– розташування тіл у просторі, при якому кожне тіло торкається найближчих сусідів. В кристалохімії поняття упаковки застосовують до структур, утворених за рахунок не напрямлених типів хімічного зв'язку: іонного, металевого або Ван-дер-Ваальсового.

– процедура отримання найкращої узгодженості між обчисленими та експериментальними структурними амплітудами шляхом послідовного додавання і покращення атомних параметрів наближеної (пробної) моделі структури, одержуваної зазвичай за допомогою методів розшифровки структури. Процедура уточнення багатоетапна і використовує, як правило, поєднання методу найменших квадратів і розносних карт електронної густини.