Кристалохімія

– іонні радіуси,величини яких визначають із даних про трьохмірному розподілу електронної щільності p(xyz) в структурі кристалів. Фізичні радіуси катіона та аніона вважають рівними відстаням від їх ядер або відповідних їм максимумів p(xyz) до мінімуму p(xyz) на лінії зв’язку катіон-аніон. Такі радіуси лежать в основі загальноприйнятої системи іонних радіусів Р.Д. Шеннона.

– визначає напрями дифракційних променів в кристалі, «відбитих» від серії вузлових сіток (hkl):2d (hkl) • sinθ = nλ, де d (hkl) – міжплощинна відстань, θ – кут падаючого і відбитого променів з площиною hkl (кут Брегга) , n – порядок відображення, λ – довжина хвилі випромінювання.

– маса формульної одиниці речовини, виражена в абсолютних або відносних (вуглецевих) одиницях – узагальнення поняття молекулярної маси.

– одиниця хімічного складу речовини, зазвичай сукупність атомів що входять до складу стабільного структурного фрагменту (наприклад, молекули) або прийнятої хімічної формули речовини.