Біохімія 091 біологі ...

щільне тільце всередині ядра більшості клітин еукаріот. Складається із РНП - попередників рибосом. Звичайно у ядрі є одне Я., рідше кілька або багато (наприклад, у ядрах ростучих яйцеклітин риб).
Я. формується на відповідних локусах хромосом (ядерцевих організаторах), де є серії генів, що кодують рибосомну РНК (рРНК), і утворюється на зовнішньо-хромосомних копіях ядерцевого організатора. Я. складається з зони внутрішньоядерцевого хроматину, зони фібрил РНП товщиною 5-10 нм (містять свіжосинтезовані молекули прерибосомної РНК
з константою седиментації 45 S) і зони гранул діаметром 10-20 нм - попередників великих і малих субодиниць рибосом, які містять молекули рРНК з константами седиментації 28S і 18S. Прерибосомні гранули відділяються від Я. і мігрують у цитоплазму, де й відбувається монтаж рибосом.

обов'язкова частина клітини у багатьох одноклітинних і всіх багатоклітинних організмів. За наявністю чи відсутністю в клітинах сформованого Я. всі організми поділяють відповідно на еукаріотичні і прокаріотичні. Основна відмінність полягає у ступені відокремлення генетичного матеріалу (ДНК) від цитоплазми і в утворенні в еукаріот складних ДНК-вмістимих структур - хромосом. Шляхом реалізації спадкової інформації, що міститься в генах, Я. керує білковим синтезом, фізіологічними і морфологічними процесами у клітині. Функції Я. здійснюються в тісній взаємодії з цитоплазмою. Я. вперше спостерігав Я. Пуркіне (1825 р.) в яйцеклітині курки.
В рослинних клітинах Я. описав Р. Броун (1831-1833 рр.),
у тваринних - Т. Шванн (1838-1839 рр.). Більшість клітин еукаріот містить одне Я., переважно сферичної або еліпсоїдної форми. Розміри від 1 мкм (у деяких найпростіших) до 1 мм (у яйцях деяких риб). Нерідко трапляються двоядерні і багатоядерні клітини (наприклад, поперечносмугасті м'язові волокна).
У інфузорій одночасно існують Я. двох типів - макронуклеуси і мікронуклеуси. Зустрічаються Я., які містять гігантські політенні хромосоми (наприклад у клітинах слинних залоз двокрилих комах), а також Я., в яких відбулося дво- або багатократне збільшення числа наборів хромосом.
Я. оточене 2-мембранною ядерною оболонкою, пронизаною порами, на краях яких зовнішня мембрана переходить у внутрішню. Вміст інтерфазного (неділимого) Я. складають каріоплазма і занурені у неї сформовані елементи - хроматин, ядерці та структури, які синтезуються в ядрі: перихроматинові фібрили (товщина 3-5 нм), перихроматинові гранули (діаметром 40-50 нм), інтерхроматинові гранули (20-25 нм) і у амеб - штопороподібні "ядерні спіралі”. При делеції Я. весь хроматин конденсується у хромосомі. Основний спосіб поділу Я. - мітоз. Одначе Я. небагатьох клітин, особливо поліплоїдні, можуть ділитися простою перетяжкою і не тільки на 2, але й на багато частин, а також при цьому можуть поділятися цілі хромосомні набори (т. зв. сегрегація геномів). У цьому випадку виявлені ознаки прихованого мітозу.