Wellness-філософії: історія, поняття та основні принципи
1. Визначення Wellness Wellness (велнес) — це культура здоров'я і філософія життя, яка визнає оздоровлення як активну діяльність людини1. Це не просто відсутність хвороб, а свідомий спосіб життя, що поєднує фізичне, психічне, соціальне та духовне благополуччя. Велнес передбачає особистий вибір людини підтримувати і зміцнювати своє здоров’я через різноманітні практики та звички. Все вірно, вже з назви матеріалу ви точно зрозуміли, про що буде мова. Wellness — це дійсно підхід до життя. Термін wellness корінням сягає давніх часів. Фактично у нього закладається здоровий підхід до життя. Причому життя фізичного, психоемоційного та духовного. В українській мові немає аналога на позначення терміна, але найближчим словом, мабуть, буде оздоровлення. Підхід до оздоровлення, як до комплексного явища, вперше простежується у стародавніх цивілізаціях давнього Китаю та Індії, звідки концепцію згодом перейняв стародавній Рим та Греція. В США зараз функціонує Global Wellness Institute й його представники дають таке визначення: Велнес — це культура здоров’я, філософія якої визнає оздоровлення активною діяльністю. Тобто це особистий вибір та спосіб життя, що у поєднанні ведуть до холістичного здоров’я — фізичного й психоемоційного. Історія розвитку welness діяльності Справжня історія welness індустрії розпочалась дійсно тисячоріччя тому, з давніх східних цивілізацій. Сучасної форми бачення цьому підходу надав Пол Зейн Пілзер. Пол — соціальний підприємець, який є автором багатьох бестселерів New York Times. Його найвідоміша книга — «Революція Wellness: наступний трильйон доларів». У 25 років він вже став мільйонером. Пілзер передбачив бум комп’ютерів, Інтернету й навіть був економічним радником у двох адміністраціях Президента США. Саме він доніс ледь не до кожного у світі думку про те, wellness філософія здатна продовжити молодість, підвищити жагу до життя та життєвий тонус й запобігти хворобам нашого сторіччя — від депресії до інфаркту та цукрового діабету. Сам Пол говорить, що фізична активність та здорове харчування, далеко не єдині складники велнес підходу. Людина має жадати й працювати над постійним покращенням фізичного та психоемоційного самопочуття, зовнішнього вигляду й усуненням так званих симптомів старішання. Навіть тоді, коли медичних показань щодо покращення здоров’я немає. Тобто дбати про себе та довколишнє середовище кожного дня — ось провідна ціль оздоровчої життєвої концепції. Основа wellness філософії Насправді тут все дуже просто. Підхід має власний базис з 5 складників — усвідомленість, активний рух, здорове харчування, розумова діяльність та самореалізація. Кожен зі складників варто розглянути окремо. Усвідомленість Ми вже з’ясували, що концепція велнес полягає у цілісності. Коли фізичний, психологічний та соціальний добробут є рівноцінно важливими складовими. Кожен з факторів має глибокий вплив на стан людини. Тому важливо глибоко, належно їх розуміти. Якщо говорити точніше, — розуміти взагалі все, що відбувається довкола. Свідомо ставитися до кожної дії та її наслідків. Запитувати: що мені дає здорове харчування, що спровокувало зрив на шкідливі продукти тощо. Жити тут та зараз. Добре у цьому допомагає практика усвідомленої медитації. Якщо загуглите minfullness meditation або ж введе аналогічний запит на YouTube, знайдете багато корисних медитативних практик. Вони допоможуть розвинути усвідомленість. Активний рух Wellness — це не фітнес. Це саме про регулярну, здорову фізичну активність. Важливо займатися тією активністю, що покращує та підтримує здоров’я серцево-судинної системи, розвиває силу та гнучкість. В цьому добре допомагає йога, пробіжки й довгі прогулянки. Навіть коли не вистачає часу чи наснаги на тренування, завжди можна замінити поїздку на роботу прогулянкою. За день на свіжому повітрі бажано робити від 10 000 кроків. Ранок важливо починати з невеликої руханки. Достатньо 15 хвилин суглобної гімнастики й півгодинної прогулянки на свіжому повітрі, щоб вже зробити день досить активним. Особливо, якщо працюєте за комп’ютером. Здорове харчування Wellness харчування — це про насичення організму, замість звичного для багатьох «завантажування» їжею. Такий підхід базується на виборі здорових, органічних продуктів з переважанням рослинної їжі в тарілці. Важливо забрати усі напівфабрикати і їжу швидкого приготування. Крупи заміняти на цільні. Наприклад, замість вівсяних пластівців обирати неподрібнену вівсяну крупу. У вашій тарілці завжди має бути зелень, сезонні овочі та фрукти. Коли раціон стає таким, можна не боятися розміру порцій. Навпаки, три великі порції зі збалансованими продуктами — це значно кращий вибір, за часті, але невеличкі перекуси. Більше про збалансований раціон зможете дізнатися з нашого матеріалу про їжу проти стресу. Розумова активність Знання мають стати вашою головною зброєю. Набуті навички, інформація — все це можна так само використовувати у комплексі. Усвідомлена, здорова інтелектуальна активність допомагає покращити власний загальний добробут та добробут соціуму. Тут важливо обмежити свій інфопростір. Наповнювати його корисним контентом з переважанням того, що має знак плюс. Звичайно, в умовах війни неможливо на 100% випасти з негативного контексту. Проте, якщо споживати новини обмежено, зможете убезпечити себе від погіршення здоров’я нервової системи. Щоб обмежити кількість негативної інформації в інфополі, можна встановити певний час, якій будете витрачати на гортання новинних каналів в Telegram тощо. Наприклад, 10-15 хвилин на ранок та так само ввечері, але не перед самим сном. До слова, дуже важливо уникати використання гаджетів хоча б за годину до сну. Це значно поліпшить його якість. Самореалізація Wellness філософія не існує без соціальної частини. З погляду соціального добробуту важливо навчитися взаємодіяти із самим собою та з іншими людьми. Вміти приймати себе й інших, особисті вибори та думки буквально кожного. Навіть звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я говорить: «включення у суспільство є життєво важливим для розширення матеріальних, психосоціальних і політичних можливостей. Такий підхід лежить в основі соціального добробуту та холістичного здоров’я». Люди, що обирають велнес життя, постійно укріплюють соціальні зв’язки, займаються нетворкінгом й не забувають про самовираження. Вони не бояться робити вибір на власну користь. Гарне соціальне положення позитивно впливає на інші складники — на фізичне, психологічне та емоційне здоров’я. Проєкт Global Wellness Day в Україні — це ваш перший та при цьому дуже великий крок на шляху до збалансованого життя. У блозі ми публікуємо інформацію, яка допомагає вивести здоров’я та життя загалом на зовсім інший рівень. Той рівень, де спокій та енергія одночасно відчуваються у кожній дії! 2. Історія виникнення Wellness-філософії Ідеї, що лягли в основу сучасного wellness, мають глибоке коріння в історії людства. Вже в античності філософи і медики — Піфагор, Гіппократ, Сократ — розглядали здоров’я як гармонійний баланс тіла і душі, а також як результат самоконтролю і правильного способу життя. Проблема дослідження філософських поглядів античних вчених, вчених Середньовіччя, Ренесансу щодо збереження і зміцнення здоров’я не стала предметом цілеспрямованих наукових пошуків. Однак знаходимо деякі напрацювання у наукових публікаціях Н. Башавець, В. Бобрицької, Д. Вороніна та ін. Найбільший внесок у формування ідеології здоров’я зробили відомі вчені Давньої Греції та Риму. Першим вченим, хто створив загальні принципи збереження здоров’я, був Алкмеон Кротонський, вчитель Крітської медичної школи та найвідоміший лікар до Гіппократа (VІ ст. до н.е.) [7, с. 5]. Він вважав, що збереження здоров’я відбувається при рівновазі сил, тобто при рівновазі пар протилежностей: гарячої та холодної, вологої та сухої, гіркої та солодкої. Ідеї Піфагора, Гіппократа, Сократа та Протагора, сформували поняття «самозбереження» здоров’я людини. Відомі філософи вважали, що ціль «самозбереження» - якомога більше насолоджуватися життям. Однак Піфагор сформував власний метод: здорового способу життя для його учнів – піфагореїзм. Саме він обмежував споживання м’яса та бобів, щоб зміцнити м’язи, ввів основні принципи гігієни, фізичного виховання та дієти. Його принципи здорового способу життя означали збереження фізичної рівноваги, практикуючи та зберігаючи самоконтроль та спокій. Піфагорові роздуми значно вплинули на формування філософських ідей Гіппократа та інших вчених [7, с. 3-4]. Античні греки розуміли, що спад фізичного виховання молоді призведе до зниження успішності студентів та появи низького рівня ментального сприйняття вивченого матеріалу. На практиці засади збереження здоров’я, такі як: виконання фізичних вправ та проведення гігієнічних заходів для лікування та попередження хвороб – використав найвідоміший лікар Гіппократ [3]. Давньоримські вчені та лікарі використали пізніше праці та філософські трактати давньогрецьких вчених, щоб сформувати власні уявлення про здоров’я. Вивчали детальніше цінність здоров’я та методи лікування вчені Пліній Старший, Гален та інші, а давні римляни створили навіть прислів’я: «У здоровому тілі – здоровий дух» [6]. Саме римляни заклали основи здорового способу життя, медичної допомоги та соціальної політики у сфері охорони здоров’я, а Римська імперія стала осередком дбайливого ставлення до хворих та турботи про гігієну і фізичне виховання населення. Це проявлялося в тому, що римляни створювали гігієнічні ванни, будували лікарні, щоб дбати про людей, які потребували медичної допомоги. В період Середньовіччя пріоритетом стало марнотратство, тому це все стало непринциповим. Населення нехтувало здоровим способом життя, гігієною та правильним харчуванням. Країни Європи та Азії поглинули затяжні пандемії чуми, холери, туберкульозу. Вважалося, що можна зберегти здоров’я, тільки використавши релігійну та нетрадиційну медицину. Як наслідок, з ХІV століття для запобігання поширення інфекційних хвороб, були введені карантини. Але варто зазначити, що єдиним вченим Середньовіччя, хто продовжив розвивати ідеологію здоров’я, був перський лікар Авіценна (980-1037). Він вважав, що для збереження здоров’я потрібні 7 факторів: «1. Врівноваженість натури. 2. Вибір їжі і пиття. 3. Очищення (тіла) від надлишків. 4. Збереження (правильної) тілобудови. 5. Поліпшення того, що вдихується через ніс. 6. Пристосування одягу. 7. Врівноваженість фізичного і душевного рухів» [2]. Свої погляди він виклав у праці «Канон медичної науки», де детально описано про те, як правильно вести здоровий спосіб життя. Саме ця книга була основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах і не втратила актуальність до сьогодення. У період Ренесансу вчені багатьох європейських країн почали звертати увагу на праці Галена, Гіппократа та Авіценни, бо рівень здорового способу життя та медицини був низький та неефективний. Не є винятком і Парацельс, швейцарський лікар та засновник фармакології. Він вважав, що негативне мислення та емоції погано впливають на здоровий спосіб життя; що режим «інтуїтивного харчування» і споживання овочів та фруктів, як джерела вітамінів, допомагають зміцнити здоров’я людей [1]. Англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) стверджував, що для збереження здоров’я потрібно пізнати своє людське тіло. Французький математик та філософ Рене Декарт (1596-1650) вважав, що збереження здоров’я є основою інших благ всього життя [4, с. 3]. Широта рекомендацій відомих філософів свідчить про те, що історія виникнення вчення про здоров’я виходить за межі медицини, конкретизуючи не лише медичні, а й педагогічні відомості та загальнолюдську, філософську думку [5, с. 77], а головним посланням стародавніх учених було переконання в тому, що саме спосіб життя людини має забезпечувати збереження здоров’я, профілактику хвороб душі і тіла. 3. Сучасне розуміння здоров’я і Wellness За визначенням ВООЗ (1948), здоров’я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб2. Wellness-філософія розвиває цю ідею, підкреслюючи активну участь людини у збереженні свого здоров’я через: Ø Помірну фізичну активність Ø Раціональне харчування Ø Психоемоційну рівновагу Ø Соціальну взаємодію Ø Духовний розвиток Wellness розглядається як цілісний підхід, що враховує всі аспекти життя людини і взаємозв’язок із навколишнім середовищем. Поняття здоров’я важко визначити, оскільки це одна з фундаментальних характеристик людського існування, в якій перетинаються фізіологічні, етичні, соціокультурні смисли. В контексті різних дискурсів здоров’я вирізняються різні аспекти цього феномену. У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться, що здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи психічних дефектів. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров’я, яке є великою рідкістю для сучасної людини. Крім цього визначення, існує широкий перелік підходів до визначення поняття «здоров’я», які почали формуватися ще мислителями Стародавньої Індії та Китаю. Східна філософія базувалась на розумінні людини як психологічної та фізіологічної цілісності, нерозривно пов’язаної з навколишнім середовищем, природою, космосом та зорієнтована на здоровий спосіб життя. Розвиваючи ці ідеї, античні філософи акцентували увагу на гармонійному поєднанні тілесної та духовної складової сутності людини, упорядкованій внутрішній єдності, рівновазі протилежно спрямованих дій. Античні мудреці зосереджували увагу на персональній відповідальності кожної людини за своє здоров’я, пропонуючи модель лікування «Не нашкодь!» (Гіппократ). Тривалий час саме зазначені вище ідеї слугували теоретичними та методологічними засадами розуміння і розв’язання проблеми здоров’я/хвороба. У західноєвропейській філософії природа людини представлена як грішне тіло та божественна душа. Виділення духовності як головного в людині дозволило окреслити проблему морального виміру людського існування. Філософія та культура доби Відродження представляє людину як індивідуальність, активну в пізнанні світу. Саме доба Відродження заклала підґрунтя для філософського гуманізму – обґрунтування поваги до гідності людини, до її права на щасливе земне життя. Людина розуміється вже не як гріховна, а як вища цінність, в єдності її тілесності та духовності. Філософія Нового часу обґрунтовує раціональне розуміння сутності людини. Людина в контексті механістичної картини світу уявлялася як своєрідна досконала машина, механізм. Погляд на людський організм як специфічну машину представлений в роботах французьких філософів ХVIII століття П. Гольбаха, К. Гельвеція, Д. Дідро. Доба Просвітництва породила образ «автономної людини», здатної раціонально та глибоко оцінювати ідеї, моральні вчинки та їхні наслідки. Сучасна філософія трактує здоров’я як характеристику особистості, що є основою її життєдіяльності і забезпечує можливості соціалізації, розкриття сутнісних сил, особистісної самоактуалізації у контексті реалізації особистісних цілей та соціальних цінностей. Основні принципи Wellness-філософії Активність — здоров’я підтримується через регулярну фізичну і розумову діяльність. Баланс — гармонійне поєднання фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я. Профілактика — акцент на запобіганні хворобам, а не лише на лікуванні. Індивідуальний підхід — кожна людина відповідає за свій спосіб життя і вибирає методи оздоровлення. Постійне вдосконалення — прагнення до кращого стану здоров’я і якості життя. 5. Значення Wellness у сучасному суспільстві Wellness-філософія відповідає на виклики сучасності: стрес, малорухливий спосіб життя, екологічні проблеми. Вона пропонує системний підхід до збереження здоров’я, що інтегрує знання з медицини, психології, філософії, екології та культури. Wellness також є основою для розвитку індустрії оздоровчого туризму, спортивних програм, корпоративного здоров’я та соціальних ініціатив.