«Wellness-філософія і технології оздоровлення різн ...

Практичне заняття 2. Філософія Wellness у контексті спортивно-оздоровчого туризму

Wellness і спортивно-оздоровчий туризм: взаємозв’язок. Спортивно-оздоровчий туризм — це форма туризму, що поєднує активний відпочинок, фізичні вправи та оздоровчі практики з метою покращення здоров’я і якості життя68. Wellness-філософія органічно інтегрується у цей напрямок, оскільки:

ü Забезпечує всебічне відновлення організму через фізичну активність і релаксацію;

ü Сприяє досягненню емоційної рівноваги в умовах сучасного урбанізованого життя;

ü Включає інноваційні методики оздоровлення: фітнес-програми, йогу, масажі, дієти, психологічну підтримку.

Розглянем фітнес-туризм як різновид спортивно-оздоровчого сервісу. Оздоровчий туризм є найбільш масовим і популярним напрямом медичного туризму, який існує з античних часів. Ще стародавні греки, з метою відновлення здоров’я, відвідували храм бога Асклепія в Епідаврі – там були готелі, лазні, палестри (школи гімнастики). Рештки споруд для лікування мінеральними во- дами часів Римської імперії збереглися у районах багатьох відомих європейських курортів. Курортологія як основа оздоровчого туризму почала активно розвиватися у Європі, починаючи із ХVІІ ст. У ХХ ст. у світі виникла ціла курортна індустрія, яка охоплює практично всі країни й континенти. На базі традиційних кліматичних і бальнеологічних курортів з’явилися нові форми оздоровлення – SPА,wellness, fitness. До переліку послуг, які надають сучасні курортносанаторні заклади, часто включають check-up-програми.

Ринкові дослідження та статистичні спостереження попиту щодо споживання spa- і wellness-послуг регулярно проводять міжнародні та національні галузеві асоціації International Spa Association (ISPA), Global Wellness Institute (GWI), International Wellness Institute (IWI) [2-4; 6]. У своєму звіті 2017 р. «Global Spa Summit» зазначає, що у 30 найрозвинутіших країнах світу налічують близько 300 млн осіб - активних споживачів spa- та wellness-послуг, а Міжнародна spa асоціація (International Spa Association, ISPA) опублікувала результати оцінки потенційних рекреантів «Global Consumer Study», що проживають в 11 країнах світу (табл. 1).

За даними European Spa Association (ESPA), близько 20 млн. європейців відвідують курорти принаймні один раз на рік. Домінуючим ринком для більшості spa- та wellness-дестинацій у світі є їх внутрішній ринок (до 90%). Міжнародні подорожі здійснюють переважно до сусідніх країн, а у випадку лікування захворювань - до дестинацій, що спеціалізуються на лікуванні цих захворювань [2-4].

Таблиця 1. Світові споживачі spa- та wellness-послуг, 2018 р.

Експерти стверджують, що основні відмінності у тенденціях виїзного spa- та wellness-туризму в різних країнах залежать від того, наскільки розвинута spa- та wellness-культура на цих ринках. Поряд зі змінами у стилях життя та зростаючою турботою про власне здоров’я, найбільш схильними в Європі оцінити переваги spa- та wellness-оздоровлення є мешканці Австрії, Італії, Іспанії та Німеччини. Проте ще виразнішими подібні тенденції є на азіатському континенті, зокрема в Сінгапурі. Щодо тенденцій розвитку spa- і wellness-туризму в країнах соціалістичного табору (Угорщина, Чехія, Польща, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Чорногорія, Хорватія, країни Балтії), то лікувальний туризм тут набув оздоровчого забарвлення (основні доходи традиційні spa- та wellness-заклади отримують від туристів, які піклуються про покращення свого вигляду, відпочинок, попередження захворювань). Дослідження в Великій Британії виявили швидке зростання ринку spa- та wellness-послуг. У США впродовж 2017 р. було 70 млн. відвідувань spa- та wellness-закладів, 21% населення віддають перевагу spa- та wellness-закладам у середньому 2 рази на рік [2-4; 6; 7].

Основними мотивами spa- та wellness-туристів є зняття стресу. Цікавим є факт, що фізична форма, втрата надмірної маси тіла, здорове харчування та зовнішній вигляд не завжди слугують важливими мотивами для відвідування spa- та wellness-закладів, натомість найпоширенішими є відчуття стресу, бажання «побалувати себе», почуватися краще, відпочити та розслабитися. У Канаді та США spa- та wellness-послуги сприймають як винагороду, позбавлення від стресу, бажання розслабитися, заспокоїтися та освіжитися [2; 3]. Основними мотиваційними чинниками приїзду до азіатсько-тихоокеанських spa- та wellness-закладів є релаксація та відпочинок, «чинник втікача від повсякдення», задоволення від відпочинку, прагнення здоров’я та краси, бажання провести час з друзями та родиною на курорті. На запитання про мотиви відпочинку на 10-річну перспективу респонденти опитування «Reisetrends 2019», що проводилося Expedia de Zukunftsstudie, припускали, що в 2019 р. найвагомішими причинами для відпочинку стануть самопочуття та догляд за тілом. Проте особи, молодші 29 років, зазначили, що ними через 10 років рухатиме бажання пригод [2; 3; 5; 6].

Spa- та wellness-туризм - це своєрідна система оздоровлення, що дозволяє досягти емоційної і фізичної рівноваги в умовах сучасного урбанізо-ваного життя [1, 3, 6]. Лікувально-оздоровчі методики традиційно поділяють на основні:

ü кліматотерапія (лікування за допомогою сприятливого клімату);

ü бальнеотерапія (мінеральними водами);

ü аеротерапія (морським чи гірським повітрям, повітряних ванн),

ü пелоїдотерапія/фаготерапія (грязями),

ü та додаткові:

ü таласотерапія (морською водою);

ü галотерапія (солями);

ü спелеотерапія (мікро кліматом печер);

ü стоунтерапія (масаж камінням);

ü озонотерапія (медичним озоном);

ü апітерапія (використання бджолиних продуктів: меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка);

ü фітотерапія (фітованнами, мікрокліматом фітоценозів, тобто сукупністю певного набору рослин);

ü ароматерапія (ефірними оліями, фітонцидами рослин);

ü рефлексотерапія (впливом на активні точки тіла);

ü мануальна терапія (масажем);

ü кінезіо-терапія (фізичними вправами і рухами);

ü кріотерапія (холодом);

ü магнітотерапія (магнітним полем);

ü електротерапія (струмом електричного поля);

ü енотерапія (вином);

ü світлотерапія/хромотерапія (світловим випромінюванням);

ü кольоротерапія (впливом кольорів);

ü музикотерапія (звуками музики) [1; 2-5].

Детермінантами розвитку медичного і лікувально-оздоровчого туризму для країн, які приймають туристів, виступають:

Ø створення загальносвітового інформаційного простору (мережа «Інтернет») і принципово нових засобів зв’язку;

Ø розповсюдження швидкісних видів транспорту;

Ø виникнення міжнародного ринку туристичних послуг;

Ø відмінна інфраструктура туризму;

Ø розповсюдження англійської мови як мови міжнародного спілкування;

Ø підвищення життєвого рівня в розвинених країнах та країнах, що розвиваються;

Ø приватні та державні інвестиції в інфраструктуру системи охорони здоров’я;

Ø міжнародна сертифікація та акредитація медичних послуг;

Ø наявність міжнародного пацієнта;

Ø менша вартість або краща якість медичних процедур;

Ø добра репутація клінічного досвіду;

Ø успішне впровадження найкращих практик та новітніх медичних технологій;

Ø високоосвічений медичний персонал;

Ø страхові поліси транскордонного характеру;

Ø досконала юридична база;

політична та соціальна стабільність країн.

Wellness-туризм як інноваційна форма оздоровчого туризму. Кількість подорожей з лікувально-оздоровчими цілями, незважаючи на несприятливу епідеміологічну, політичну, економічну ситуацію в світі, зростає і, як прогнозують туризмологи, ця тенденція буде лише посилюватися. Процеси урбанізації, глобалізації, старіння населення планети, збільшення психоемоційного тиску на людину і т. ін. є об’єктивними і незворотними. Бути здоровим – це не лише модно, але й вигідно, як для працівника і працедавця, так і для держави. Це вигідно і для фахівців туристичного бізнесу, тому що цей вид подорожей є найбільш прибутковим.

Аналіз наукових доробок вітчизняних та зарубіжних учених показав, що термінологічний апарат лікувально-оздоровчого туризму перебуває на стадії узгодження. Що ще більше ускладнює і так непросту статистику в сфері туризму. До цього додається неприємний факт випередження теорії практикою.

Серед феноменів останнього часу, який вимагає ґрунтовного дослідження, є wellness-туризм. Поняття «Wellness» (від англ. be well – гарне самопочуття) ввів у 1959 р. американський лікар Holbert Dunn для характеристики здорового способу життя. Точний еквівалент терміну «wellness» в українській мові відсутній, тому використовується запозичений, у тому числі через написання кирилицею – велнес.

Велнес, як філософія життя, вимагає від людини одинаковою мірою дбати за всі сфери свого буття – духовну, соціальну та фізичну. Тільки за цих умов людина може бути успішною та енергійною незалежно від віку. Основні принципи філософії велнес: рух, помірні фізичні навантаження, розумова активність, розслаблення та гармонія, краса та догляд за тілом, збалансоване харчування знайшли своє втілення у wellness-турах. Відповідно до цих принципів розроблено методики оздоровлення, які складаються з дієтології, реабілітаційних програм, психологічного оздоровлення, функціональних тренінгів, СПА-процедур і т. д., що складають основу програми перебування туристів.

Науковці відзначають, що популярність велнеса в значній мірі пояснюється тим, що він органічно поєднує духовні практики Сходу й високі сучасні технології, традиційні методики оздоровлення й новітні розробки в дієтології та косметології, методи традиційної й альтернативної медицини, останні досягнення фізіології й біомеханіки та індивідуальний підхід до кожного.

Wellness-туризм – це подорожі, програми яких передбачають наявність рекреаційних медичних, фізичних, психологічних, культурних і соціальних заходів, спрямованих на всебічне відновлення людини [1, с. 50].

Складовими програми обслуговування у Wellness-туризмі є:

– фізичне оздоровлення – забезпечення достатньої м’язової активності, що сприяє профілактиці захворювань, підвищенню імунітету й загального тонусу організму;

– духовне оздоровлення – забезпечення позитивних емоційних переживань від збільшення обсягу знань, розширення кругозору й діапазону соціокультурних знань;

– соціальне оздоровлення – забезпечення відчуття цілісності свого внутрішнього світу, повноти власного буття [2].

У wellness-турах відбувається поєднання помірної фізичної активності, розслаблюючих процедур, здорового харчування, що разом забезпечує відновлення душевної рівноваги і гармонізує стан людини.

Порівнюючи відносно нові у вітчизняній туризмології напрямки SPA-туризм та wellness-туризм, відзначаємо, що поняття «SPA-туризм» охоплює як оздоровчий (wellness), так і лікувально-оздоровчий (санаторно-курортний) туризм. Це пояснює практику застосування терміну «spa» як по відношенню до інноваційної «spa&wellness» концепції, так і до концепції традиційного санаторно-курортного туризму. Тому поняття SPA-туризм та wellness-туризм не синонімічні.

Що стосується співвідношення понять оздоровчого та велнес-туризму ми схильні розглядати останній як оновлену версію першого.

Отже, оздоровчий туризм – це подорожі людей з метою поліпшення тонусу організму та відновлення душевного комфорту. У велнес-турах це відбувається за рахунок високоякісних оздоровчих заходів (релакс, масажі, дієта, дозоване фізичне навантаження та ін.)