Корекція дислексії та дисграфії є найбільш результативною за умови раннього початку. Однак ще ефективнішим підходом є профілактика, що дозволяє запобігти формуванню цих розладів.
Первинна профілактика спрямована на усунення ключових етіологічних чинників, пов’язаних із виникненням порушень письма та читання. До рекомендованих заходів належать:
Запобігання анте- й перинатальній патології плода та новонародженого:
охорона здоров’я майбутніх матерів, якісне ведення вагітності, профілактика її ускладнень, запобігання родовим травмам і внутрішньоутробним інфекціям.
Зменшення соматичної та інфекційної захворюваності дітей раннього віку.
Рання діагностика та своєчасне лікування перинатальних уражень ЦНС.
Раннє виявлення та корекція порушень мовленнєвого розвитку:
– поява перших слів після 1 року 3 місяців або фраз після 2 років є підставою для втручання логопеда;
– ознаки девіантного розвитку фонологічної системи — безумовне показання до логопедичної та медико-педагогічної корекції.
Урахування особливостей дітей у ситуації білінгвізму:
вибір адекватних методів навчання грамоти; діти, які змінили мову навчання, належать до групи ризику і потребують додаткової індивідуальної підтримки.
Робота з неблагополучними сім’ями та родинами дітей, які не відвідують дитячий садок:
організація «шкіл для батьків» із навчання прийомів підготовки дитини до школи, розвитку сенсомоторних та мовленнєвих навичок.
Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення дітей групи ризику та проведення цілеспрямованої корекційно-профілактичної роботи.
із «ланцюгом» перинатальних і постнатальних шкідливих чинників;
із пізнім або аномальним розвитком усного мовлення;
із затримкою психічного розвитку;
з вираженою незрілістю графічних (образотворчих) навичок;
із білінгвізмом.
Оптимально виявляти таких дітей до початку навчання в школі.
Усунення фонетико-фонематичних порушень.
Формування функціональної бази письма за відповідною методикою.
Індивідуалізація темпу та методів навчання письму для дітей із групи ризику.