Критерії оцінювання
- Розподіл балів, які отримують студенти
Поточний контроль знань Індивідуальне завдання Екзамен Сума Розділ 1 Розділ 2 30 30 40 100
Шкала оцінювання: національна та ECTS
За шкалоюECTS |
За шкалоюуніверситету |
За національною шкалою |
|
Екзамен |
Залік |
||
A |
90 – 100 (відмінно) |
5 (відмінно) |
Зараховано |
B |
85 – 89 (дуже добре) |
4 (добре) |
|
C |
75 – 84 (добре) |
||
D |
70 – 74 (задовільно) |
3 (задовільно) |
|
E |
60 – 69 (достатньо) |
||
FX |
35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання) |
2 (незадовільно) |
Не зараховано |
F |
1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом) |
Об’єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю.
Критерії комплексного оцінювання доводяться до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.
Максимально можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за всі модулі дисципліни і екзамен, дорівнює 100 балам.
Лабораторне заняття складається з двох частин. Перша частина занять – теоретична, включає різні форми виявлення ступеня засвоєння теоретичного матеріалу. Друга частина відводиться на виконання лабораторної роботи і оформлення звіту по ній.
Лабораторні роботи містять в собі індивідуальні (лабораторні або практичні) завдання з кожної теми модулю. За результатами виконання і захисту всіх лабораторних робіт студент одержує бальну оцінку за практикум з даного модулю, яка заноситься до системи рейтингу (максимально 15 балів). Лабораторна робота за кожною темою модуля повинна бути оформлена у лабораторному журналі та здана викладачеві до встановленого планом терміну.
Виконана лабораторна робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії:
– повнота розкриття питання;
– правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);
– ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань;
– новизна навчальної інформації; рівень використання наукових (теоретичних знань);
– вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями;
– акуратність виконання роботи;
– цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;
– правильне заповнення таблиць протоколів;
– акуратність оформлення роботи.
Результат виконання і захисту студентом кожної лабораторної роботи оцінюється окремо за такою шкалою (3 бали):
– відвідування аудиторних занять – 1 бал;
– виконання всіх завдань лабораторної роботи повністю без помилок – 1 бал;
– захист лабораторної роботи на заннятті – 1 бал.
Результат виконання домашньої самостійної підготовки до кожного лабораторного заняття оцінюється окремо за такою шкалою (7 балів):
– виконання письмової домашньої роботи – 3 бали;
– відповіді на теоретичні питання на занятті – 3 бали;
– активна участь, доповнення на занятті – 1 бал.
Критерії оцінювання письмової домашньої роботи:
– 3 бали виставляються студенту тоді, коли всі завдання виконані правильно, письмово відтворені у відповідності до вимог;
– 2 бали виставляються студенту тоді, коли він виявляє розуміння основних понять, положень і фактів, проте завдання виконані не в повному обсязі або містять помилки;
– 1 бал виставляється студенту тоді, коли домашня підготовка та завдання виконані частково;
– 0 бал виставляється студенту тоді, коли домашнє завдання не виконано.
Критерії оцінювання відповіді на теоретичні питання на занятті:
– 3 бали виставляються студенту тоді, коли його відповідь бездоганна за змістом, формою та обсягом. Це означає, що студент в повній мірі за програмою засвоїв увесь програмний матеріал, показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, наводить власні міркування, робить узагальнюючи висновки, вдало наводить приклади;
– 2 бали передбачає також високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності або пропуски в неосновних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня чіткість в визначенні понять;
– 1 бал виставляється студенту тоді, коли він в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, робить помилки при формулюванні понять, відчуває труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.
– 0 балів ставиться коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.
Тестові випробування складаються з 5 тестових завдань, які оцінюється по 1 балу кожний (5 балів).
До семінарських занять студенти оформлюють таблиці, де вони відображають основні характеристики основних теоретичних питань з оптичних методів аналізу, основні розрахунки та методі контролю основних похибок при вимірюваннях .
Результат підготовки до кожного семінару оцінюється в 15 балів.
Бальна система стимулювання активності студентів (3 бали).
Ця система додаткових балів вводиться з метою заохочування студентів до планомірної, систематичної роботи по вивченню теоретичного матеріалу, передбаченого даною дисципліною на лекційних заняттях, передбачених програмою модуля.
Наприкінці вивчення модулю кожен студент виконує завдання поточного модульного контролю, за результати виконання одержує бальну оцінку (12 балів), яка заноситься до системи рейтингу.
Результати виконання індивідуального завдання також заносяться до системи рейтингу (20 балів).
Підсумковий модульний (семестровий) контроль у формі екзамену. Екзамен може проводитися для покращання оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.
Екзаменаційний білет складається з 3 завдань: 2 теоретичних та практичного.
Результат виконання теоретичного та практичного екзаменаційних завдань оцінюється кожне за такою шкалою:
− 5 балів передбачає високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь повні, логічна, з елементами самостійності, доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів. Студент показує знання додаткової літератури.
− 4 бали передбачає досить високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь логічна, містить деякі неточності при формулюванні узагальнень, наведенні прикладів. Можливі труднощі при формулюванні узагальнюючих висновків, слабке знання додаткової літератури. Додаткова література недостатньо пророблена.
− 3 бали передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна і містить неточності, порушується послідовність викладання матеріалу, виникають труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.
− 2 бали передбачає неповні знання студента основної літератури. Студент лише в загальній формі розбирається у матеріалі, відповідь неповна і неглибока. Студент дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі при наведенні прикладів. Відповідь оформлена неохайно, зі значною кількістю помилок.
− 1 бал ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні та висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок при відповіді.
− 0 балів ставиться, коли студент не розкрив поставлені питання, не засвоїв матеріал в обсязі, достатньому для подальшого навчання.
Студентові, який не з’явився в продовж навчального семестру на поточний модульний контроль згідно із встановленим кафедрою графіком, виставляється незалік з відповідного модуля.
Студент, який не отримав заліки з двох модулів, не допускається до складання іспиту з дисципліни.