Інтродукція мисливсь ...

Лабораторна робота №6

Тема: Карантин інтродукованих тварин
Мета: Ознайомитися з основиним карантинними заходами, які вживаються до видів інтродуцентів фаунги України.
В усі часи існування людства торгівля дикими тваринами була вигідним і прибутковим бізнесом. Але, якщо раніше процес переміщення людей і тварин займав тижні або навіть місяці – то за сучасного розвитку транспортних можливостей це лише години. Варто зазначити, що невід’ємною частиною переміщення тварин є потрапляння разом з ними на нові території збудників захворювань. Дикі тварини, відловлені у природі та переміщені на нові території можуть являти значний ризик для домашніх тварин, людей та для аборигенної фауни, оскільки можуть слугувати резервуарними чи проміжними хазяями, або біологічними ампліфікаторами збудників багатьох захворювань. Дика фауна відіграє комплексну та дуже важливу роль у підтриманні резервуарів ендемічних хвороб, так само як і у появі нових, емерджентних захворювань. Торгівля дикими екзотичними тваринами, особливо, нелегальна – найбільший фактор ризику глобального розповсюдження зоонозних та емерджентних інфекційних захворювань і саме цей шлях найбільше сприяє трансконтинентальному поширенню інфекцій. . Чужині види тварин, які у значній кількості потрапляють на нову територію, представляють загрозу з різних точок зору. Варто зазначити, що більшість видів, які імпортуються для споживання у їжу, або як твариникомпаньйони чи як декоративні тварини, навмисно чи випадково опиняються на волі і можуть вносити нові патогени в аборигенні популяції тварин, які не мають імунітету, призводячи до катастрофічних наслідків. Окрім того, такі види тварин можуть спричиняти руйнівний вплив на місцеві екосистеми, підвищуючи сприйнятливість місцевих популяцій до патогенів та створюючи сприйнятливі умови для виникнення емерджентних захворювань [23, 26]. Повсюдне захоплення екзотикою підвищує попит на таких тварин, неконтрольована інтернент-торгівля відкриває можливості для задоволення будь-яких примх, отже це призводить до того, що завезення (найчастіше, нелегальне) таких тварин на територію нашої держави постійно зростає. Серед найбільш експортованих рептилій перше місце належить червоновухим черепахам (Trachemys scripta elegans).Розповсюдження не обмежується південними європейськими країнами і спостерігається чітка тенденція до її поширення у північно-східному напрямку та все частіше з’являються публікації щодо виявлення як окремих тварин, так і невеликих популяцій червоновухих черепах у водоймах Росії, Латвії, Румунії, а також в Україні. За даними Куртяк та інш., групи з червоновухих черепах різного віку регулярно спостерігають на Закарпатті, починаючи з 2012 р, а також підтверджений факт успішної зимівлі даного виду тварин на території України. Наразі існує декілька факторів, що у найближчому майбутньому лише сприятимуть поширенню цього виду тварин на території нашої держави. А саме: поступове підвищення середньорічної температури на території України триває, а отже температурні ліміти сприятимуть не лише успішному перезимовуванню дорослих тварин, а й зроблять можливим успішну інкубацію яєць за наших кліматичних умов. У південних областях України температурні умови взагалі не є обмеженням інвазії червоновухої черепахи. А враховуючи стрімко зростаючий попит на недорогих екзотичних тварин, доступність цього виду черепах для широкого загалу, низький рівень культури поводження з домашніми, і, особливо, екзотичними тваринами, безвідповідальність їх власників, і безкарність інтродукції об’єктів невластивої флори та фауни у місцеві біоценози – це та сукупність факторів, що сприяє поширенню червоновухої черепахи територією України, значно підвищує ймовірність формування стійких популяцій і може мати катастрофічні екологічні наслідки для місцевої фауни, які знаходяться під загрозою вимирання. Окрім екологічної загрози та загрози біорізноманіттю, які є наслідком розповсюдження чужинних видів територією України, існують суттєво недооцінені епідемічна та епізоотична загрози, оскільки холоднокровні тварини можуть бути резервуарами та/або переносниками небезпечних захворювань. Серед них – збудники сальмонельозу (Salmonella spp.), кампілобактеріозу (Campilobacter spp.), аеромонозу (Aeromonas spp.), мікобактеріозу (Mycobacterium spp.) та цілого ряду інших бактеріальних та вірусних (про які ми повідомимо у наступній публікації) інфекцій, що можуть становити загрозу як для людей, так і для сільськогосподарських та домашніх тварин.
Отже, певні законодавчі заходи мають бути вжиті з метою запобігання потрапляння на територію нашої держави контрабандних тварин, а також введення більш жорсткої міри покарання за випускання в дику природу чужинних видів тварин (наприклад, у США та Великобританії за це впроваджена сувора адміністративна відповідальність). Згідно законодавства України для такої категорії тварин як амфібії та рептилії при завезенні у країну передбачений лише 30 денний карантин та проведення тесту на сальмонельоз. Але, цих заходів абсолютно недостатньо для виявлення багатьох інших небезпечних інфекційних хвороб, наприклад, вірусної етіології. Окрім цього, необхідні просвітницькі програми, які популяризуватимуть правильне поводження з такими дикими екзотичними тваринами, як з точки зору гігієни та обачливого ставлення до свого здоров>я, так і з точки зору захисту довкілля та тварин, що знаходяться під загрозою.