Лабораторне заняття 8

Тема: Організація і зміст проведення туристських змагань.

План

1.     Положення про змагання

2.     План заходів із підготовки змагань

3.     Загальні принципи класифікації дистанції

4.     Підготовка технічних етапів смуги перешкод, походу-кросу, рятувальних робіт і спеціальних завдань

5.     Забезпечення безпеки на дистанції (етапах)

6.     Туристські зльоти і конкурси

7.     Формування суддівських  колегій і зміст їх роботи

8.     Розмітка і маркірування дистанції, заявки з тактики

 

Положення про змагання

Основним керівним документом як для учасників змагань, так i для його організаторів є ”Положення про змагання або зліт”. Розробка його потребує залучення кваліфікованих туристів, якi мають досвід організації та проведення масових туристських заходів. Положення надсилається організаціям, що беруть участь у змаганнях, не пізніше ніж за місяць до їх початку.

Згідно з Правилами, Положення може містити до 10 розділив. Залежно від масштабу змагань, кількість розділів може бути скорочено.  Розглянемо короткі пояснення до кожного розділу.

1. Мета і завдання. В розділі визначаються основні завдання змагань. Вони можуть бути, наприклад, такі: перевірка і поліпшення рівня технічної тактичної майстерності туристів, визначення сильніших команд, пропаганда туризму тощо.

 2. Час і місце проведення. Надаються конкретні час i місце змагань, час заїзду команд, рекомендації до під’їзду до місця змагань.

3. Керівництво підготовкою і проведенням. В розділі повідомляється, що підготовкою змагань керує оргкомітет, а проведенням  - Головна суддівська колегія (ГСК), які затвердженні закладом, що проводить змагання. В додатках до Положення надається склад оргкомітету i ГСК.

4. Учасники. В розділі перелічуються команди, що беруть участь у змаганнях, надасться їх склад, кількість чоловіків i жінок у команді (можливі варіанти: 2+2; 3+1; 3+2; 4+1; 4+2). При необхідності повідомляється про включення до складу команди одного чи двох суддів. Також надаються вимоги до віку учасників, їхнього туристського досвіду.

5. Програма, умови проведення змагань.  Надається розклад основних заходів змагань: заїзд, робота мандатної комісії або секретаріату, відкриття змагань, час їх проведення, нагородження переможців, закриття змагань, від’їзд. Далі надається коротка характеристика дистанції – протяжність, кількість етапів, клас дистанції. Також вказується, час коли команди будуть ознайомлені з Умовами проведення змагань.

6. Фінансування. Вказуються основні положення, що закладені до розрахунку змагань, а також організації, що фінансують відрядження команд.

7. Порядок і час подання заявок, необхідна документація. Попередня заявка, що підтверджує участь команди у змаганнях, подається від 1,5 місяців до 2 тижнів до початку змагань, залежно від їх масштабу. Вказується час подання іменної заявки в мандатну комісію або секретаріат змагань. Перелічуються інші необхідні документи (медична довідка, учнівський (студентський) квиток або паспорт тощо).

8. Умови прийому учасників і спорядження. Надаються умови прийому, проживання і харчування учасників. Якщо змагання проходять у польових умовах, вказуються спорядження для проживання і готування їжі (наприклад, готування на вогнищі або на примусі). Також перелічується спеціальне спорядження, яке необхідне команді для участі в змаганнях (наприклад, мотузка основна, допоміжна, карабіни, страхуючи системи, штормівки, рукавиці, аптечка, компас тощо).

9. Визначення результатів. Надається принцип визначення переможців змагань. Звичайно, переможець визначається додаванням місць, що були зайняті на окремих видах змагань (техніка пішохідного туризму, спортивне орієнтування, комбінований туристський маршрут). Визначення переможців на кожній дистанції проводиться згідно з Правилами та Умовами проведення змагань.

10. Нагородження переможців. Перелічують нагороди, наприклад, кубок, приз, вимпел, диплом тощо.

При проведенні змагань доцільно включати до програми кілька конкурсів, наприклад: на кращій бівуак, саморобне спорядження, туристську пісню, фотографії, в’язання туристських вузлів, розпалювання вогнища тощо. Конкурси бажано ввести до загального заліку результатів змагань, однак вони не повинні перевищувати 10-15% результатів спортивної програми. Для цього використовують спеціальні коефіцієнти.

 

План заходів із підготовки змагань.

Якісне планування і контроль є передумовою успішного проведення змагань. Для цього складається план заходів з підготовки і визначаються відповідальні за кожний розділ плану. Відповідальними, як правило, є члени оргкомітету і ГСК. План підготовці вміщує велику кількість розділів, основні з них такі:

1) загальні питання: створення штабу підготовки, розробка і розсилання Положення, вибір місця змагань, розробка програми змагань, підготовка призів, організація відкриття і закриття змагань, охорона природи;

2) обслуговування учасників: розміщення учасників і судій, організація харчування, медичне обслуговування, транспорт, організація вільного часу, конкурсна програма, екскурсії, санітарні питання, забезпечення безпеки в таборі;

3) матеріально-технічне забезпечення: комендантська служба, інвентар для комендантської служби, спорядження для дистанцій, канцелярські речі, бланки документів, оргтехніка, приміщення для роботи ГСК, оргкомітету і секретаріату під час змагань.

4) робота суддівської колегії: затвердження ГСК, комплектування суддівської колегії, підготовка дистанцій, установчий семінар, формування суддівських бригад, інформаційне забезпечення змагань, нагородження, Умови проведення змагань, безпека на дистанціях змагань;

5) пропаганда і оформлення: видання плакатів, програм, вимпелів, значків тощо, оформлення табору.

Розглянемо короткі пояснення до основних пунктів плану.

Вибір місця проведення змагань. Вимоги до місця проведення змагань різноманітні, а іноді суперечливі. Тому вибір влаштовують за найбільш важливими факторами. Один із найважливіших факторів – рельєф місцевості. Бажано, щоб він мав скельні виходи або обриви, невелику ріку або яр для влаштування етапів з переправами, при цьому різниця висот на дистанції не повинна перевищувати 100 м. На місцевості повинні бути досить значні лісові  ділянки, для яких є спортивні карти, вони необхідні для організації змагань зі спортивного орієнтування і комбінованого туристського маршруту. Важливим фактором є наявність дороги, якою до місця змагань можна доставити спорядження, санітарну машину тощо.

Табір змагань повинен розміщуватися на сухій, захищеній від вітру галявині. Поблизу повинне бути надійне джерело питної води, за його відсутності – організується підвіз питної води. Треба подбати про паливо для  вогнищ або про готування їжі на примусах.

Важливо також естетичне сприйняття місця змагань і табору.

Дозвіл на проведення змагань треба своєчасно оформити у власника території (лісгосп, сільрада тощо).

Розробка програми. Основою програми є спортивна частина змагань. Змагання звичайно проводяться в два вихідних дня. В перший день доцільно провести більш тривалу дистанцію комбінованого туристського маршруту (КТМ) або спортивного орієнтування. Другий день – змагання з техніки пішохідного туризму (ТПТ), підведення підсумків, урочисте закриття змагань. Програма готується членом оргкомітету спільно з головним суддею.

Церемонія відкриття і закриття. Проводити ці заходи треба за раніше відпрацьованим планом. На майданчику повинен бути стовп або дерево, на якому можна натягнути мотузку для підйому прапору. Для підйому прапору запрошуються переможці попередніх змагань або ветерани туризму. Слово надається голові оргкомітету і головному судді, вони наголошують відкриття змагань, представляють ГСК, подають оголошення.

Охорона природи. На першому інструктажі керівників команд слід попередити про правила охорони природи. Особливу увагу слід звернути на небезпеку лісових пожеж, на правила розпалювання вогнищ, на санітарне становище стоянок тощо.

Розміщення учасників, суддів. В таборі розмічаються місця для розміщення команд. Суддівський табір розміщується окремо – поблизу від загального табору. Слід передбачити окремі великі намети для роботи ГСК і секретаріату.

Санітарні питання. На місці змагань слід влаштувати туалети, ями для відходів, забезпечити учасників питною водою.

Комендантська служба. Вона може включати 5-10 членів. ЇЇ обов’язки – підготовка поляни табору, розміщення учасників, видача обладнання, організація відкриття і закриття, харчування, роботи транспорту, організація вогнища, охорона природи, безпека в таборі. Комендантська служба прибуває на місце за 1-2 дня до початку змагань.

 

Загальні принципи класифікації дистанції.

Основою туризму є спортивні походи. Безпека і технічно-тактичний рівень їх проведення значною мірою залежать від передпохідної підготовки, в якій неабияку роль відіграють змагання. Вони забезпечують перевірку і підвищують технічну і тактичну підготовленість туристів, на них проводиться випробування нових видів спорядження, проходить великий обмін досвідом. Насамперед, змагання та зльоти – найкраща форма пропаганди туризму.

Змагання пішохідних туристів передбачують командне проходження дистанції та подолання природних і штучних перешкод, велика частина яких зустрічаються в походах, а також виконання спеціальних завдань.

В залежності від складності дистанції, змагання розподіляються на 4 класи (від І до ІV). Складність дистанції, в свою чергу, визначається технічною складністю окремих етапів, які значною мірою відповідають перешкодам у походах. Етапи, які належать до дистанції IV класу, характерні для походів V категорії складності, ІІІ класу – для походів IV категорії складності.

Змагання проводяться:

ð на дистанції ”Смуга перешкод”

ð на дистанції ”Крос-похід”

ð на дистанції ”Рятувальні роботи”

ð у вигляді ”спеціальних завдань”

ü  ”Смуга перешкод” – коротка, динамічна дистанція, насичена технічними етапами, встановленими природними і штучними перешкодами. Вона може передбачати виконання спеціальних завдань.

ü  ”Крос-похід” – довга дистанція, що імітує похідні умови. Вона передбачає орієнтування за картосхемою під час руху маршрутом, подолання природних перешкод, технічних етапів і виконання спеціальних завдань. Рекомендується включення швидкісних етапів. Параметри дистанції наведено у таблиці №.

ü  ”Рятувальні роботи” – передбачають надання першої долікарняної допомоги ”умовно потерпілому” і виготовлення засобу для транспортування потерпілого з послідовним транспортуванням його силами команди за маршрутом, складеним із технічних етапів. Умовна травма (захворювання) і перелік технічних етапів встановлюється Положенням або Умовами проведення змагань. Для того, щоб ”Рятувальні роботи” були окремою дистанцією, вони повинні включати таку кількість технічних етапів із транспортуванням потерпілого:

-         для змагань ІІІ класу – не менше 3-х;

-         для змагань ІV класу – не менше 5-ти.

      В цьому випадку ”умовний потерпілий” не є членом команди.

ü  ”Спеціальні завдання” – передбачають виконання завдань, пов’язаних із туризмом, або подолання одного чи декількох технічних етапів.

Клас дистанції, крім її протяжності та кількості технічних етапів, визначається ще й складністю природних перешкод (характером рельєфу і рослинності, швидкістю течії, шириною і глибиною річки тощо), а також обов’язковими технічними прийомами, а для ”Рятувальних робіт” ще й важкістю травми чи захворювання.

 

Таблиця 5

Клас дистанції

Кількість етапів

 

Протяжність дистанції, км

Кількість етапів із самонаведенням

Кількість швидкісних етапів на дистанції ”Крос-похід”

 

Бальна оцінка дистанції

 

 

 

 

 

Смуга    перешкод

Крос-похід

 

Загальна сума балів

Мінімальна сума балів локальних перешкод ЛП (етапів 1-18)

ІV

до 16

до 1,5

до 12,0

не менше 9

до 3

111-180

90

ІІІ

до 12

до 1,5

до 10,0

не менш 5

до 3

71-110

50

ІІ

до 9

до 1,0

до 8,0

до 4

до 2

46-70

30

І

5-6

до 1,0

до 6,0

до 1

1

20-45

15

  

Бальна оцінка дистанції складається з суми бальних оцінок кожного етапу та балів за сумарний перепад висот на дистанції.

Технічний і тактичний рівень підготовки команд різним навіть на одних змаганнях. З метою одержання точного уявлення про ступінь засвоєння командами  технічних і тактичних прийомів, необхідно розподілити команди на групи. Практикою відпрацьовано різні форми проведення туристських змагань. Для їх викладення скористаємося класифікацією, запропонованою суддею з горного туризму В.Г.Коганом.

Спільна форма  - всі команди змагаються на одній дистанції, на одному маршруті. Ця форма застосовується на масових змаганнях або на змаганнях сильних, близьких за рівнем підготовки команд. Це найпростіша форма, що потребує підготовки одного маршруту на дистанції, відносно малого часу, спорядження і кількості суддів для організації змагань.

Двохстадійна форма – найбільш чітка, але ж рідко застосовується і потребує зайвого дня змагань. На першій дистанції визначаються найсильніші, і вони змагаються у фіналі на більш складнішій дистанції. Це нібито відбіркові та фінальні змагання. Така форма є досить вдалою для проведення змагань міського масштабу, які можна проводити у вихідні дні впродовж двох тижнів.

Спільно-відбіркова форма –  найбільш часто зустрічається і є доцільною. Під час використання  цієї форми команди розпочинають рух по одним маршрутом, а потім проміжний контрольний час або зрив на етапі розподіляє їх на групи А та Б. Після цього команди починають рух кожна за своїм маршрутом. До недоліків цієї форми відбору треба віднести збільшення кількості етапів (маршрути А і Б), а також збільшення числа судій і спорядження.

Роздільна форма – команди заздалегідь, до початку проходження певної дистанції, розподіляються на групи. Наприклад, за результатами першого дня (”Смуга перешкод”) формуються групи для наступного дня (”Крос-похід”). Ця форма більш проста, але ж не дає виграшу в кількості суддів і спорядження на дистанції.

Змагання з туристської техніки включають такі завдання:

                    Технічні етапи:

1.    Навісна переправа через річку.

2.    Навісна переправа через яр (скельна).

3.    Крутопохила переправа.

4.    Підйом скельною ділянкою або схилом.

5.    Траверс скельної ділянки або схилу.

6.    Траверс схилу з альпенштоком.

7.    Спуск за допомогою вертикальних поручнів.

8.    Спуск схилом (у т.ч. спортивним способом).

9.    Переправа через річку за допомогою колоди.

10.  Переправа через яр за допомогою колоди.

11.  Переправа через річку вбрід із використанням поручнів.

12.  Переправа через річку вбрід.

13.  Переправа за допомогою мотузки з поручнями.

14.  Переправа на плавзасобах.

15.  Транспортування ”потерпілого”.

16.  Подолання канави, струмка, рову, скельного прижиму з вико­ристанням підвішеної мотузки (маятника).

17.  Рух по жердинах.

18.  Рух по купинах.

19.       Орієнтування.

         Спеціальні завдання:

1.  В'язання вузлів.

2.  Надання долікарської допомоги.

3.   Залік із топографії та геодезії.

4.  Визначення відстані або висоти.

5.  Встановлення намету.

6.  Розпалювання багаття.

7.  Укладання рюкзака.

8.  Виготовлення спорядження.

Положенням або умовами проведення змагань може бути запроваджена логічна комбінація етапів, а також інші етапи або спеціальні завдання.

Дистанцію змагань прокладають на місцевості, відкритій для гля­дачів, або так, щоб хоча б більша її частина з найскладнішими перешкодами проглядалася з однієї точки. Довжина дистанції звичайно складає 600 -1200 м. Подовжувати її не слід, бо це значно збільшує тривалість змагань.

Щоб змагання як видовище були цікавіші, прокладають два пара­лельні шляхи руху, які однакові за довжиною й складністю.

 

Підготовка технічних етапів смуги перешкод, походу-кросу, рятувальних робіт і спеціальних завдань

Всі перешкоди (етапи) умовно поділяються на водні (через во­ду) і гірські (скельні). Можлива імітація перешкод.

1. Навісна переправа через річку:

Довжина і кут нахилу переправи не повинні перевищувати: для дистанції І-ІІ класів – 30 м і 10 градусів, ІІІ-IV – 60 м і 20 градусів.

На дистанції І і II класів рекомендується переправу навішувати силами суддівської колегії.

2. Крутопохила переправа

Кут нахилу переправи повинен перевищувати 20 градусів. Дов­жина для І і II класів - до 30 м, для ІІІ-IV класів - до 60 м.

Учасники переправляються ногами вниз на верхній командній страховці через гальмівний пристрій. Перехід першого учасника бродом, дюльфером, вільним лазінням на командній страховці або будь-яким іншим правильним способом, що задається Умовами зма­гань. Для останнього учасника обов'язковою є супроводжуюча мотузка знизу.

3. Підйом скельною  ділянкою  або схилом

Етап, як правило, проводиться на дистанції ІІ-ІV класів. Довжи­на – до 60 м, середня крутизна – 45 градусів. Перший учасник піднімаєть­ся вільним лазінням із командною страховкою, пропускаючи страховочну мотузку через карабіни, які навішуються ним у проміжних пунктах кріплення. Всі інші учасники піднімаються за допомогою поручневої мотузки з самостраховкою. Умовами змагань може передбачатися пункт зміни ведучого.

4.Спуск  схилом (в т.ч. спортивним способом)

Спуск із самостраховкою схоплюючим вузлом або з команд­ною страховкою. Положення спускової мотузки відносно учасника – довільне. При крутому або небезпечному спуску (каменепад, слизько тощо) допускається використання пристрою типу шайба, вісімка тощо, допущені технічною комісією.

5. Переправа через річку за допомогою  колоди

Довжина колоди - до 10 м. На дистанціях III і IV класів можна передбачити укладку колоди. Колода укладається будь-яким спосо­бом, наприклад, через вертикаль чи за допомогою триноги. Переправа першого учасника колодою здійснюється з обов'язковою командною страховкою однією мотузкою.

6. Переправа через яр за допомогою  колоди

Переправа першого учасника здійснюється з обов'яз­ковою командною страховкою через карабін (опору). Переправа інших учасників так само, як і за допомогою колоди через річку.

7. Переправа через річку вбрід із використанням поручнів

Глибина річки не повинна перевищувати 1,2 м. Швидкість течії та ширина переправи не повинні бути більше: для дистанції І і II класів -1 м/сек., 30 м, III класу - 2,0 м/сек., 30 м, IV класу - 3 м/сек., 50 м. На дистанціях III і IV класів рекомендується натягувати поручні силами команди. Перехід по поручнях - обличчям до течії, кріплення до поручнів – вусом самостраховки.

8. Переправа на вірьовці з поручнями

Довжина переправи не повинна перевищувати: І і II класів -15 м, III і IV класів - 30м. Рекомендується організувати переправу силами суддівської колегії. Відстань між вірьовками – до 1,5 м.

9. Переправа на плавзасобах

Етап може бути самостійним або входити складовою частиною в етапи, пов'язані з переправою. Варіанти проходження етапу визначено в Умовах.

10. Транспортування потерпілого

Транспортування потерпілого може здійснюватися на вигото­влених командою носилках, коконі, на вірьовці, рюкзаку або іншими способами. Виготовляються носилки з підготовлених суддівською бригадою двох продольних жердин довжиною до 2 м та 3 поперечних. Команда для виготовлення носилок використовує штормівки, полот­но, вірьовки.

Крайні поперечини прив'язуються до жердин зверху, а середня -знизу, вузли для зв'язування повинні бути жорсткі і мати не менше З обертів навкруг кожної жердини, якщо використовується допоміжна мотузка, і два оберти для основної мотузки.

Якщо ложе носилок з мотузок, то розмір ячійок повинен бути 10-15 см, а кріплення мотузок до жердин – за допомогою стремені або напівсхоплюючого вузла. Носилки мають бути жорсткі, тобто не повинні складатися.

Довжина етапу при транспортуванні пересіченою місцевістю – до 200 м, у випадку індивідуального транспортування - до 100 м.

Укладка потерпілого на носилки – в залежності від Умов зма­гань.

 

Перелік умовних травм і захворювань:

 

1.  Кровотечі.

2.  Проникаюче поранення грудної клітки.

3.  Проникаюче поранення черевної порожнини.

4.  Травма черепа.

5.  Перелом ключиці.

6.  Перелом ребер.

7.  Пошкодження хребта.

8.  Перелом тазу.

9.  Перелом плеча.

10. Перелом передпліччя.

11. Перелом стегна.

12. Перелом гомілки.

13. Перелом щиколотки.

14. Розтягнення і розрив зв'язок.

15. Вивихи.

16. Термічні опіки.

17. Переохолодження.

18. Тепловий, сонячний удар.

19. Ураження блискавкою.

20. Утоплення.

21. Гірська хвороба.

22. Гостра серцево-судинна недостатність, непритомність.

23. Зупинка серця і дихання.

24. Шок.

25. Харчові отруєння.

26. Простудні захворювання (запалення легенів).

 

11. В'язання вузлів

Учасники команди виконують за певний час завдання, вка­зане в картці. Зразки вузлів вивішуються суддями до початку змагань. Перелік рекомендованих вузлів:

1. Прямий.

9. Провідник вісімка.

2. Академічний.

10. Серединний провідник.

3. Зустрічний.

11. Стремено.

4. Ткацький.

12. Булинь.

5. Брамшкотовий.

13. Удавка.

6. Грепвайн.

14. Схоплюючий (прусик).

7. Провідник (одним кінцем).

15. Австрійський схоплюючий.

8. Подвійний провідник.

16. Бахмана.

 

12.  Залік  із топографії та геодезії

Учасники команди виконують завдання, пов'язані з роботою з топографічною мапою, малюванням її розшифровкою знаків, визначен­ня азимуту або напрямку руху, визначення відстані за мапами, схемами, кроками різних масштабів тощо.

Рекомендується до від'їзду команд на змагання повідомити їх про джерело інформації, відповідно до якого буде проводитися суддівство.

Топографічні знаки, зразки мап рекомендується вивішувати до початку змагань.

13.  Визначення відстані або висоти

Визначається відстань від точки знаходження до недоступної точ­ки (наприклад, на іншому березі річки, озера). Біля точки знаходження повинен бути вільний простір дистанції для замірів. Рекомендується відстань не більше ніж 40 м. Точність 10%.

14.  Встановлення намету

Етап проводиться відповідно до Умов. Рекомендується для диста­нції І класу.

15.  Розпалювання багаття

Етап проводиться відповідно до Умов. Рекомендується для диста­нції II класу.

16.  Укладка рюкзака

Етап проводиться відповідно до Умов. Рекомендується для дистанції І класу.

17.  Виготовлення спорядження

Умовами проведення визначається завдання з виготовлення або ремонту туристського спорядження, технічні вимоги до нього, і засіб перевірки працездатності. Умова виготовлення деяких засобів для медичної допомоги див. у пункті Транспортування потерпілого.

 

Забезпечення безпеки на дистанції (етапах)

Важлива роль в засобах безпеки – відіграє розмітка місць (зон, ділянок), які повинні ретельно виконуватися за такими правилами (лінія­ми):

- лініями старту і фінішу дистанції або етапу.

- контрольними лініями;

- обмежувальними лініями.

Ці лінії повинні щільно прилягати до рельєфу. Крім того, можуть застосовуватись лінії маркіровки, що спрямовують рух учасників та інші допоміжні лінії.

Ширина ліній має бути не менше 3-х см.

Ділянка крутого рельєфу, на якій проходить дистанція, а також місця, де повинні проходити шнури суддівської страховки, старанно очищаються від вільно лежачого каміння, уламків порід, інших пред­метів, а скельний рельєф – також від землі, трави, піску. У випадку неможливості усунення всіх слабо закріплених або вільно лежачих предметів, вони відмічаються обмеженою замкнутою (заборонною) лінією.

Ділянка ріки, обраної для проведення змагань, повинна мати досить рівне і спокійне дно, безпечні підходи до місця змагань. Реко­мендується встановлення поста перехвату нижче за течією.

Очистка дистанції проводиться спеціальною бригадою під керів­ництвом начальника дистанції. Всі учасники повинні використовувати захисні каски на етапі Рух скельним відрізком і на інших етапах, обумовлених в Умовах.

На етапах, де це необхідно, суддями обладнуються пункти стра­ховки і самостраховки. Всі учасники змагань, які знаходяться на потенційно небезпечних ділянках, повинні бути забезпечені суддівсь­кою і верхньою страховкою, самостраховкою.

Пункти перестібання суддівської страховки повинні бути напе­ред обговорені й обладнані. Суддівська страховка не повинна зава­жати або надавати допомогу учаснику при проходження дистанції, а також торкатися потенційно небезпечних ділянок рельєфу.

Учасники зобов'язані слідкувати за правильним положенням прикріпленої до них суддівської страховки. Начальник дистанції та головний суддя зобов'язані особисто перевірити район змагань, дис­танції, етапи, надійність обладнання, пунктів страховки і самострахо­вки, суддівської страховки, вжити заходи до усунення причин, що можуть призвести до нещасного випадку.

Всі судді, що знаходяться на дистанції в місцях, де можливі зри­ви або падіння каміння, повинні бути забезпечені самостраховкою і захисними касками.

 

Туристські зльоти і конкурси

Туристський зліт є стимулом у пізнанні абетки подоро­жей, у вдосконаленні туристських навичок. Проведення зльотів - це також ефективний засіб агітації та пропаганди туризму, а також корис­на школа обміну досвідом, щодо організації оздоровчо-спортивного туриз­му.

Підготовка зльоту розпочинається в туристських клубах або секціях навчальних закладів, підприємств, інших організаціях.

Для проведення зльотів у масштабі району, міста створюються спеціальні штаби або організаційні комітети, до складу яких входять предста­вники організацій, які проводять спортивну і туристську роботу, а також працівники медичної служби, громадського харчування тощо.

Значна і важлива роль належить коменданту або відповідально­му за проведення зльоту, який своєчасно готує місця і необхідне обладнання.

Головний суддя змагань керує роботою суддівської колегії та відповідає за успішне й організоване проведення зльоту.

Конкурсне журі обґрунтовує умови конкурсів і визначення їх переможців.

Організація медичного забезпечення зльоту – обов'язкова умова його  проведення.

Доцільно також призначати відповідальних за агітаційну, куль­турно-масову і спортивну роботу.

Основним документом є ”Положення про зліт”, яке затверджується керівництвом організації, що його проводить. В ”Положенні про зліт”, поруч із такими відомостями, як мета і завдання зльоту, час і місце проведення, склад учасників, порядок їхньої підготовки і вимоги до них, фінансування, обов'язково повинен бути вказаний план роботи зльоту і система визначення переможців.

На зльотах звичайно організується змагання на кращу команду.

При цьому частина окремих змагань включається до загального залі­ку, а інша частина (наприклад, конкурси на кращого кашовара, на кращу підготовку художньої самодіяльності) до заліку не включається.

Команда-переможниця визначається за найбільшою сумою очок або найменшою сумою зайнятих місць. Якщо треба, щоб туристи в подаль­шому звернули особливу увагу на певний розділ підготовки (наприклад, орієнтування або топографію), в положенні про змагання з цих видів передбачається підвищений коефіцієнт заліку результа­тів (звичайно від 1,5 до 3).

Другий спосіб диференційованої оцінки результатів змагань -  встановлення різних максимальних оцінок, виходячи з яких визнача­ються результати.

Вибір місця проведення зльоту має велике значення. Бажано, щоб воно було поблизу водоймища на галявині, або в лісі, зручне для під'їзду транспорту, для влаштування дистанцій змагань і наметового табору.

Урочисте відкриття зльоту сприяє підвищенню доброго настрою його учасників; прапор відкриття зльоту, як правило, піднімають переможці попереднього зльоту. В програмі зльоту слід передбачити проведення конкурсів на кращу художню туристську самодіяльність, пісню, приготування їжі, фотомонтаж, стінгазету та інші цікаві конку­рси туристської тематики.

В конкурсах на кращий бівуак і організацію побуту враховують­ся такі показники:

а) устрій та утримання біваку - чистота і порядок на майданчику, в наметах та рюкзаках; правильність установки намету, зберігання взуття і одягу; вдосконалення в обладнанні біваку, організації чергу­вання;

б) устрій вогнища для приготування їжі, утримання в чистоті по­суду, якість приготування їжі, правильність зберігання продуктів;

в) виконання розпорядку дня, організованість і дисципліна в групі, акуратність в одязі;

г) приведення в порядок місць стоянок після закінчення зльоту.

Оцінка змагання проводиться звичайно за п'ятибальною системою. Оцінки виставляються щоденно. Переможець визначається за найбі­льшою сумою балів за всі дні перебування на зльоті (у таборі).

Слід також передбачити проведення спортивних змагань із во­лейболу, городків, плавання, легкої атлетики, інших видів спорту.

 Конкурси й атракціони: перетягування каната, різні естафети, метання, лазіння, стрибки на місці тощо.

Конкурсна програма складається з:

1) конкурсу туристської і фольклорної пісні, самодіяльності;

2) конкурсу фотографій (не менше 9x15);

3) конкурсу фотомонтажів з тем туристичних подорожей і заходів;

4) конкурсу стінної газети туристської тематики;

5) конкурсу емблеми, вимпела.

Переможці визначаються в кожному конкурсі окремо.

В організації культурно-масових заходів значне місце належить цікавій і змістовній програмі проведення вечора біля загального вог­нища: виступу художньої самодіяльності туристської тематики, розповіді досвідчених туристів, вибору цікавих маршрутів, порадам щодо кращої підготувки до наступної подорожі тощо.

З метою протипожежної безпеки біля вогнища треба мати пев­ний запас води і піску.

Неодмінною умовою в організації зльоту має бути підбиття під­сумків і нагородження переможців зльоту.

Для визначення загального переможця обирають єдиний крите­рій для оцінки показників, але зручніше визначати переможців із кож­ного виду змагань, конкурсів, оглядів. Переможців треба, нагороджувати в урочистій обстановці. Бажано, щоб прапор зльоту опускали після закриття зльоту переможці змагань і конкурсів.

Місце зльоту повинно бути залишене таким, яким воно було до проведення зльоту.

Підбиваючи підсумки організації та проведення туристських зльо­тів і конкурсів, необхідно визнати те, що їх успішне проведення, як великих спортивних свят, залежить від ретельно продуманого і своєчасно розробленого плану основних заходів. Визначимо деякі з них:

·     вибір місця зльоту і погодження з місцевими органами (вико­нком, санепідемстанція, лісництво);

·     підготовка необхідного устаткування, спорядження, інвентарю;

·     устаткування трас змагань;

·     забезпечення медичним обслуговуванням, транспортними засо­бами, харчуванням;

·     комплектування суддівської колегії, придбання призів і дип­ломів для нагородження переможців;

·     організація пропаганди зльоту (виготовлення афіші, програми, емблеми, лозунгів, засобів наочної пропаганди).

Реалізація цих та інших заходів буде сприяти успішному проведенню зльоту.

 

Формування суддівських  колегій і зміст їх роботи.

Суддівство і визначення результатів. Техніка і тактика проходження кожного етапу і ви­конання спеціальних прийомів оцінюється бригадою суддів у відповідності зі шкалою штрафних балів.

Бригада здійснює суддівство спільно. Судді на етапах записують штрафи в суддівські протоколи. Крім того, рекомен­дується видавати учасникам інформаційні картки, на яких судді роблять відмітку про проходження етапу і повторюють за­пис штрафів.

Результат   команди   (учасника)   на   дистанції "крос-похід" визначається сумою часу проходження швидкісних етапів, штрафів і постійної часу. Постійна часу залежить від складності дистанції і дорівнює її  бальній оцінці, штрафів. Краще місце посідають ті, хто має менший сумарний результат. При рівності результатів команд (учасників) вищі місця одержують ті, що мають менший штраф.

Результат команди (учасника) на дистанціях "Смуга перешкод" і "Рятувальні роботи" визначається сумою часу, затраченого командою на проходження дистанції та штрафів.

Команди (учасники), що не пройшли один чи декілька етапів, (пішли полегшеним варіантом дистанції), посідають місця за тими, хто пройшов повну дистанцію, в залежності від кількості етапів, що подолали (складності полегшених варіантів дистанції). Якщо вона однакова, кращі місця посідають команди (учасники), що мають кращий результат  на етапах, що було подолано.

При не проходженні швидкісного етапу команді зараховується (при визначенні результату) контрольний час цього етапу та сума штрафів згідно правил змагань.

Якщо всі означені показники команд (учасників) однакові, вони посідають одне вище місце, а наступні – одержують місце на одне більше, ніж кількість команд (учасників) в протоколі до неї.

Визначення місць у "Спеціальних завданнях" обумовлюється в Положенні або Умовах. Особисті результати підбиваються окремо серед чоловіків і жінок.

В особисто-командних змаганнях кількість учасників команди, які здають командний залік, рекомендується встановлювати менше складу команди, визначеному до участі в змаганнях. Ці учасники, якщо вони мають результат і місце, мають назву "залікових". Найменше число залікових учасників - один.

Результат команди в особисто-командних змаганнях за рішенням ГСК визначається:

ü за сумою місць, які посіли залікові учасники команди незалежно від статі;

ü за сумою результатів при повному числі залікових учасників, які пройшли повну дистанцію;

ü за сумою місць, які посіли учасники незалежно від статі - в інших        випадках.

Команди з більшим числом залікових учасників посідають вищі місця. При рівності числа залікових учасників більш високі місця посідають команди, учасники яких пройшли повну дистанцію, а далі - команди з меншою кількістю цих учасників, незалежно від статі.

При рівності місць (результатів), більш високе місце посідає команда, що має більш високе місце, кращого учасника, незалежно від статті, потім другого та інших.

Загальний результат команди (учасника) за всіма дистанціями змагань визначається за найменшою сумою місць, зайнятих на окремих дистанціях та у ”спеціальних завданнях”. У випадку рівності місць перевага надається тим, хто посів краще місце в ”Кросі-поході”, потім – у ”Рятувальних роботах”, а далі – на ”Смузі перешкод”. Команди, які не мають заліку на одній або більше дистанціях, посідають місця після команд, які мають повний залік.

Допускається введення коефіцієнта, що підвищує вагу одних дистанцій порівняно з іншими.

Рішення ГСК, щодо зумовлених вище варіантів заліку, мають бути оголошені до першого жеребкування.

 

Розмітка і маркірування дистанції, заявки з тактики

На дистанції розмічаються:

–      місця старту, фінішу, перевірки спорядження, роботи учасників на етапах, небезпечні ділянки тощо.

–      пункти страховки, самостраховки, проміжної страховки, пункти зміни ведучого, контрольні пункти тощо.

Розмітка місць (зон ділянок) виконується такими лініями:

–      лінії старту і фінішу дистанції або етапу. Пересічення їх визначає момент початку або кінця роботи на дистанції (етапі); колір - синій, блакитний, фіолетовий.

–      контрольними лініями, які відокремлюють небезпечні зони в місцях роботи учасників на етапі. У цій зоні учасники зобов’язані бути на командній страховці або самостраховці та в касках; колір - жовтий, оранжевий.

–      обмежувальними лініями, які відокремлюють небезпечну зону перешкоди, або легкі ділянки (коридор обов'язкового руху). Рекомендується поєднувати їх з природними межами перешкоди (краєм яру, кулуару, берегом річки тощо); колір - червоний, рожевий.

Використання цих ліній та їх сполучення зумовлюється Умовами. Ці лінії повинні щільно прилягати до рельєфу. Крім того, можуть застосовуватися лінії маркіровки, що спрямовує рух учасників (вовчатник) та інші допоміжні лінії, зумовлені Умовами. Колір - білий, зелений або різнокольоровий.

Ширина ліній – не менше 3-х см. Контрольні й обмежувальні лінії слід робити стрічкою або наносити фарбою, для інших ліній можна також використовувати прапорці, "вовчатник" та таке інше.

Місця знаходження гаків або петель повинні бути позначені:

–      гаки або петлі страховки чи самостраховки - рівностороннім трикутником;

–      гаки і петлі проміжної страховки - колом;

–      гаки і петлі пунктів спуску - чотирикутником.

Всі місця розміщення гаків або петель позначаються геометричними фігурами з стороною (діаметром) 30 см, товщиною ліній - 3-5 см, які наносяться на рельєф контрастною, що змивається, фарбою. Припускається позначення місць знаходження гаків прапорцями з відповідними умовними позначеннями.

Майданчики старту і фінішу повинні бути достатньо просторими для розміщення всіх учасників із вантажем і знаходитися в безпечному місці

Умовами проведення змагань можуть бути зумовлені зміни (зменшення або збільшення) штрафів, введення додаткових штрафів, а також відміна штрафів, які не належать до порушень безпеки.

При використанні технічних засобів і пристосувань, які виключають порушення безпеки, ГСК має право не зараховувати порушення і не давати за них штрафи для команд (учасників) на тих етапах, де вони використовують ці засоби.

При особистому проходженні дистанції штрафи зараховуються з коефіцієнтом 1/3, якщо ГСК не оголосить інше.

Залишене командами на етапі спорядження, не може використовуватись іншими командами і забирається суддями етапів.

Поняття "рух учасника за допомогою перил" вважається з моменту встібування самостраховки до перил. Кінець руху - зняття  з самостраховки перил.

Заявка з тактики заповнюється після перегляду або оголошення дистанції відповідно до роз’яснень на заздалегідь розданих командам бланках. Необхідні вимоги до заявки визначаються умовами змагань. Позначення на схемі (фотографії) до заявки подаються відповідно до маркіровки прийнятої службою дистанції. Додаткові умовні позначення повинні бути розшифровані.

Заявка з тактики підписується капітаном команди і подається до суддівської колегію після демонстрації або пояснення дистанції у встановлений термін.

Перед стартом капітан команди має право внести зміни до заявки щодо кількості та виду спорядження, яке буде використано (з занесенням відповідного штрафу у суддівську картку).

Всі неточності заповнення заявки, а також пропуски в заявці штрафуються як порушення заявленої тактики.

 

Рекомендації з формування суддівських колегій

Обов’язки

Кількість членів суддівської колегії на змаганнях (та їх категорія, не нижче) на дистанціях

ІV-ІІІ класів

ІІ-І класів

1.

Головний суддя

1 (1)

1 (2)

2.

Заступник головного судді з:

 

 

 

~       Виду

по 1 на вид (2)

по 1 на вид (3)

 

~       Безпеки

1 (2)

-

 

~       Оргроботи

1

-

 

~       Інформації

1 (2)

-

3.

Головний секретар

1 (2)

1 (3)

4.

Заступник головного секретаря

1

-

5.

Секретарі

3

2

6.

Судді на старті:

 

 

 

~       старший суддя

1 (3)

1 (с/с)

 

~       секретар

1

-

 

~       секретар-хронометрист

1

1

7.

Судді на етапах:

 

 

 

-  старший суддя

по 1 на етапі (2)

по 1 на етапі (3)

 

-  судді

по 2-4 на етапі (с/с)

по 1-2 на етапі

8.

Судді на фініші:

 

 

 

~       старший суддя

1 (2)

1 (с/с)

 

~       секретар

1

-

 

~       секретар-хронометрист

1-3 (3)

1-2 (с/с)

9.

Начальник дистанції

по 1 на кожну (1-2)

по 1 на кожну (2-3)

10.

Помічник начальника дистанції

1-2 (3)

1

11.

Суддя зі спорядження

1 (2)

1 (3)

12.

Суддя при учасниках

1 (с/с)

1

13.

Суддя з нагородження

1

-

14.

Суддя-інформатор

2

1

15.

Комендант

1

1

16.

Лікар змагань

1

1

17.

Суддя інспектор

1 (1)

1 (2)

 


Zuletzt geändert: Wednesday, 1. November 2023, 21:36