Профілактика

Корекція дислексії та дисграфії є найбільш результативною за умови раннього початку. Однак ще ефективнішим підходом є профілактика, що дозволяє запобігти формуванню цих розладів.

Первинна профілактика дислексії та дисграфії

Первинна профілактика спрямована на усунення ключових етіологічних чинників, пов’язаних із виникненням порушень письма та читання. До рекомендованих заходів належать:

  1. Запобігання анте- й перинатальній патології плода та новонародженого:
    охорона здоров’я майбутніх матерів, якісне ведення вагітності, профілактика її ускладнень, запобігання родовим травмам і внутрішньоутробним інфекціям.

  2. Зменшення соматичної та інфекційної захворюваності дітей раннього віку.

  3. Рання діагностика та своєчасне лікування перинатальних уражень ЦНС.

  4. Раннє виявлення та корекція порушень мовленнєвого розвитку:
    – поява перших слів після 1 року 3 місяців або фраз після 2 років є підставою для втручання логопеда;
    – ознаки девіантного розвитку фонологічної системи — безумовне показання до логопедичної та медико-педагогічної корекції.

  5. Урахування особливостей дітей у ситуації білінгвізму:
    вибір адекватних методів навчання грамоти; діти, які змінили мову навчання, належать до групи ризику і потребують додаткової індивідуальної підтримки.

  6. Робота з неблагополучними сім’ями та родинами дітей, які не відвідують дитячий садок:
    організація «шкіл для батьків» із навчання прийомів підготовки дитини до школи, розвитку сенсомоторних та мовленнєвих навичок.

Вторинна профілактика дисграфії

Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення дітей групи ризику та проведення цілеспрямованої корекційно-профілактичної роботи.

До групи ризику належать діти:

  • із «ланцюгом» перинатальних і постнатальних шкідливих чинників;

  • із пізнім або аномальним розвитком усного мовлення;

  • із затримкою психічного розвитку;

  • з вираженою незрілістю графічних (образотворчих) навичок;

  • із білінгвізмом.

Оптимально виявляти таких дітей до початку навчання в школі.

Основні напрямки корекційно-профілактичної роботи:

  1. Усунення фонетико-фонематичних порушень.

  2. Формування функціональної бази письма за відповідною методикою.

  3. Індивідуалізація темпу та методів навчання письму для дітей із групи ризику.