Глосарій


.

Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Г

Гвинтова вісь

– відкритий елемент симетрії, який позначають міжнародним символом np – пряма, навколо якої здійснюється оберт на кут 360о/n (n – порядок гвинтової осі) і подальший зсув уздовж паралельної їй трансляції t на величину t/p (1 ≤ p ≤ n-1).

Гексагональна сингонія

– кристалографічний тип кристала (структури), що характеризується наявністю осі шостого порядку. Кристали, що належать до гексагональної сингонії, мають примітивну комірку Браве з параметрами a = b ≠ c, α = β = 90o, γ = 120o (вісь 6-го по-рядка || с) і відносяться до 7 ТГС (6, , 6/m, 622, 6mm, m2, 6/mmm) і 27 пр. гр. Зважаючи на таку ж форму комірки Браве у тригональних (ромбоедричних) кристалів їх іноді також відносять до гексагональної сингонії, виділяючи тригональну та гексагональну підсингонії.

Гомодесмічна структура

– кристалічна структура, в якій всі атоми пов'язані хімічними зв'язками одного типу. Як правило, в таких кристалах присутні симетрично еквівалентні атоми (одноатомні іони) одного або двох сортів, що складають координаційну структуру. Приклади: С (алмаз), NaCl, SiO2.

Гомологічний ряд

– дискретна послідовність споріднених за будовою молекул або кристалів, кожна з яких відрізняється від попередньої величиною однотипного структурного фрагмента (кінцевої або протяжної в одному або двох вимірах групи атомів). В неорганічній (немолекулярній) кристалохімії гомологічними, зазвичай, називають ряд структур, утворених з вихідних структур родоначальників за рахунок впорядкування дефектів, по типу кристалографічного зсуву або структур (фаз) проростання.

Гоніометр

– прилад для точного визначення кутів між гранями кристалу, в якому зазвичай передбачені його оберти навколо двох або трьох осей.

Гранецентрована гратка

– гратка Браве, комірка якої є гранецентрована комірка.

Гранецентрована комірка

– не примітивна комірка з чотирма вузлами гратки, у якій додаткові вузли находяться в центрах усіх граней (ab, ac та bc). Позначається літерою F.

Гратка

– нескінченна множина математичних точок (вузлів гратки) в тривимірному просторі, що відповідає векторному рівнянню R = ma + nb + pc, де m, n, p – цілі числа, a, b, c – три некомпланарні вектори, що виходять з початку координат. Вектори a, b, c називають векторами переносу або трансляціями, а їх модулі – періодами ідентичності гратки. Гратку також можна задати шістьма скалярними параметрами гратки. Паралелепіпед, побудований на векторах a, b, c, називають паралелепіпедом повторюваності гратки. Складовими елементами гратки є її вузли, вузлові ряди і вузлові сітки. Ідея гратки кристала була вперше введена в кристалографію англійським ученим У.Х. Волластоном в 1813 р. і остаточно затвердилася після робіт французького математика О. Браве в 1848 р.

Група симетрії

– повна сукупність операцій симетрії, які суміщають дану симетричну фігуру з нею самою. У структурній хімії, кристалографії і кристалохімії в основному користуються точковими групами симетрії і просторовими групами симетрії; для симетрії кристалів характерні кристалографічні групи симетрії (точкові і просторові), сумісні з симетрією кристалічної гратки.