Кристалохімія ...

– кількісна характеристика (позначається – χ ) властивостей зв’язаного атому притягувати до себе електрони. Поняття електронегативності (ЕН) атомів введено американським фізико-хіміком Л. Полінгом в 1930 р., який запропонував першу шкалу ЕН, що охоплює значення від 0,7 для атомів цезію до 4,0 для атомів фтору. Американський фізик Р. Маллікен в 1934 р. дав найбільш просте визначення ЕН як величини, рівній півсуммі першого потенціалу іонізації і спорідненості до електрону: χ=(I+ F)/2. ЕН атому залежить від його валентного стану, ступеню окислення, типу сполуки, координаційного числа, природи лігандів та складових оточення атома в молекулярній системі та ін. ЕН корисна для класифікації структур за типом хімічного зв’язку, які часто зображують у вигляді двохмірних діаграм у різних координатах (структурних карт), де кожній точці або області відповідає певна сполука або структура.

– метод отримання зображень мікрооб'єктів (мікроструктури) за допомогою пучка прискорених електронів, сфокусованих електромагнітними лінзами у вакуумі. Найбільш поширені просвічувальні і скануючі електронні мікроскопи. В просвічувальному мікроскопі вивчають зразки товщиною 100-500 Å з роздільною здатністю до 2-10 Å, що дозволяє безпосередньо спостерігати положення атомів у твердих тілах.

– один з дифракційних методів дослідження будови речовини, заснований на вивченні розсіювання (дифракції) речовиною монохроматичного пучка електронів електростатичним потенціалом кристалу.

– геометричний образ операції симетрії, що самопоєднується при її виконанні. В тривимірному просторі елементи симетрії представляють собою точки (центр інверсії, особливі точки інверсійних вісей), прямі (вісі симетрії) або площини (площини симетрії). Аналогічно відповідним операціям симетрії розрізняють: 1) елементи симетрії I роду, які пов'язують конгруентні фігури, 2) елементи симетрії II роду, які пов'язують енантіоморфні (дзеркально-рівні) фігури. Порядок елемента симетрії дорівнює порядку відповідної операції симетрії. Якщо елемент симетрії залишає нерухомою хоча б одну точку симетричної фігури, то його називають закритим елементом симетрії, в іншому випадку це відкритий елемент симетрії. Відкриті елементи симетрії характерні тільки для нескінченних фігур.

1) Комірка решітки, побудована на трьох найкоротших (базисних) некомпланарних векторах кристалічної гратки. Така комірка завжди є примітивною (не містить інших вузлів гратки крім тих, що знаходяться у вершинах). 2) Одна з комірок гратки (зазвичай примітивна комірка або комірка Браве), обрана в якості базисної.

– найкоротші (основні, базисні) некомпланарні трансляції гратки. На цих трансляціях побудована елементарна комірка.

– права чи ліва форма хіральної фігури, наприклад, молекули або кристала (див. енантіоморфізм, хіральність).

– властивість фігури існувати в двох дзеркально рівних, але не сумісних накладенням (правої і лівої) формах, те ж, що і хіральність. Необхідна умова енантіоморфізму – відсутність у фігури елементів симетрії II роду. Енантіоморфізм хімічних речовин був відкритий Л. Пастером на прикладі кристалів 2,3- дигідроксибутандіової кислоти (винної) в 1848 р.

– просторові групи симетрії, що відрізняються набором енантіоморфних (правих і лівих) гвинтових осей і відповідають симетрії хіральних (енантіоморфних) кристалічних структур. Відомо 11 пар енантіоморфних ПГ: P31 і P32, P3112 і P3212, P3121 і P3221, P41 і P43, P4122 і P4322, P41212 і P43212, P61 і P65, P62 і P64, P6122 і P6522, P6222 і P6422, P4132 і P4332.

– енергія утворення кристалу з нескінченно розрідженого газу атомів, іонів або молекул.