Кристалохімія

– монохроматичне рентгенівське випромінювання, обумовлене електронними переходами з зовнішніх енергетичних рівнів атома на внутрішні (K-, L-, M- ... оболонки, що відповідають значенням головного квантового числа n = 1, 2, 3 ...). Відповідні емісійні лінії, що виникають при таких переходах, носять назву K-, L-, M- і т.п. серій; всередині серії лінії позначаються α, β, γ і т.п. наприклад, лінія переходу L → K позначається Kα. Довжини хвиль характеристичного випромінювання лежать в інтервалі 0,05-100 Å.

– група симетрії симетричної фігури, яка проявляє хіральність. Такі групи (точкові або просторові) не містять елементів симетрії II роду (центру інверсії, площин симетрії або інверсійних осей) і відносяться до сімейств точкових груп конуса що обертається, скрученого циліндра або кулі з точками поверхні що обертаються. Наявність хіральної групи симетрії – необхідна умова існування оптичної активності у молекулі і нелінійно-оптичних властивостей у кристала.

– ознака, що відноситься до об'єкта (фігури, молекули, кристалу), що проявляє хіральність та який володіє хіральною групою симетрії.

– властивість фігури існувати в двох дзеркально рівних між собою (правої і лівої) формах що не поєднуються; те ж, що і енантіоморфізм. Термін вперше використаний лордом Кельвіном (В. Томсоном) у 1884 р.

– назва однієї з фаз термотропних рідких кристалів, де витягнуті хіральні органічні молекули орієнтовані своїми довгими вісями в шари так, що вісі молекул сусідніх шарів повернуті в одному напрямку на невеликий постійний кут, а кутове зміщення поступово зростає від шару до шару по спіралі. Холестеричний стан переважно характерний для молекул складних ефірів холестерину, звідки і назва.