Тема 6. Особливості фізичного виховання учнів різного шкільного віку
Мета вивчення теми: засвоїти знання про особливості фізичного виховання школярів різних вікових груп; розглянути характеристику та особливості методики фізичного виховання школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
План
1. Періодизація шкільного віку. Значення вікової періодизації.
2. Фізичне виховання учнів молодшого шкільного віку.
3. Фізичне виховання учнів середнього шкільного віку.
4. Фізичне виховання учнів старшого шкільного віку.
Перелік ключових термінів і понять: фізичне виховання, різний шкільний вік, вікова періодизація, молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік.
Теоретичні відомості
1. Періодизація шкільного віку. Значення вікової періодизації
Вікова періодизація шкільного віку – чітко визначений відрізок часу, в межах якого особливості росту і розвитку відбуваються приблизно однаково, що обумовлює ідентичність застосування засобів впливу і однакової методики фізичного виховання.
Поняття «шкільний вік» охоплює дітей, підлітків і юнаків віком від 6-7 до 17-18 років. У соціальній віковій періодизації виділяють три періоди: молодший, середній і старший. Вчителю фізичного виховання необхідно знати особливості кожного вікового періоду, як при проведені практичних занять, так і при формуванні знань учнів, які необхідні для забезпечення безпеки при використані учнями різних засобів фізичного виховання.
Передумовою появи вікової періодизації дітей шкільного віку є нерівномірний (гетерохроний) розвиток функціональних можливостей організму, що характеризується наявністю вузлових періодів, коли змінюються темпи росту та розвитку організму.
Періодизація шкільного віку в теорії фізичного виховання і вікової фізіології: перше дитинство – 4-7 років; друге дитинство – 8-12 років; підлітковий вік (хлопчики – 13-16 років, дівчатка – 12-15 років); юнацький вік (юнаки – 17-21 років, дівчата – 16-20 років).
У віковій психології та педагогіці вікова періодизація така: дошкільне дитинство – 3-6 років; молодший шкільний вік – 6-10 років; підлітковий вік: середній шкільний вік – 10-15 років; юність (перший період – 15-17 років, другий період – 17-21 рік). З медичної точки зору виокремлюють: дошкільний вік – 3-7 років; молодший шкільний вік – 7-12 років; підлітковий вік та старший шкільний вік – 12-18 років.
Значення обліку вікової періодизації дозволяє у процесі фізичного виховання правильно використовувати засоби фізичного виховання відповідно до анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей учнів шкільного віку та правильно здійснювати фізичне виховання учнів різного шкільного віку.
2. Фізичне виховання учнів молодшого шкільного віку
Молодший шкільний вік збігається з навчанням дітей у початковій школі. У цей період організм дитини продовжує інтенсивно рости й розвиватися.
Особливості вікового розвитку учнів молодшого шкільного віку (учні 1-4 класів віком 6-10 років):
- Достатньо спокійний період розвитку : відбувається щорічний ріст тіла в довжину на 4-5 см, маса тіла збільшується на 3-4 кг, обхват грудної клітки – на 2-3 см за рік, пропорції тіла змінюються за рахунок довжини нижніх кінцівок. Зріст у хлопчиків 7 років збільшується переважно за рахунок довжини ніг, а в дівчаток – за рахунок довжини тулуба.
- Нерівномірне окостеніння скелета, кістки таза остаточно не зрослися, тому при різких струшуваннях можливе їх зміщення, кістки скелета легко піддаються деформації, м’язи та зв’язковий апарат розвинені недостатньо, м’язова тканина більш ніжна, ніж у дорослих, вона містить більше води, але менше білкових речовин та жирів. Ріст м’язових волокон у цей час відбувається нерівномірно: швидше розвиваються м’язи нижніх кінцівок. М’язи кисті, ступні, інші дрібні м’язи розвиваються повільніше, а тому дітям цього віку необхідно виконувати рухи, які потребують великої точності. Те, що м’язи ступні розвинені слабо, треба враховувати при виконанні стрибкових видів фізичних вправ, бо при великих навантаженнях на ступні може розвинутися плоскостопість.
- Поступове формування вигину хребта ( до 7років – шийна та грудна кривизна, до 12 років – поперекова); правильну поставу мають лише 20-22% школярів, порушення постави носить нестійкий, функціональний характер.
- Серцево-судинна та дихальна системи: 7-8 років іннерваційний апарат серця морфологічно повністю сформований, але розвиток м’язів серця триває, і сила його скорочення порівняно невелика. Серце дитини легко пристосовується до різних режимів роботи, відносно швидко відновлює свою роботоздатність. Але діяльність серця нестійка через недосконалість регулювальних механізмів. Різні чинники, в тому числі й надмірні фізичні вправи, легко можуть стати причиною порушень ритму серцевих скорочень , різких коливань пульсу та артеріального тиску. При відносно невеликому систолічному об’ємі серця хвилинний об’єм крові в дітей майже дорівнює хвилинному об’єму дорослої людини. Це досягається за рахунок великої кількості серцевих скорочень за одиницю часу (80-90 уд/хв). Систолічний артеріальний тиск у дітей 6-8 років – приблизно 100 мм рт. ст., діастолічний – 65 мм рт. ст.
- Органи дихання в молодшому шкільному віці продовжують розвиватися. Дихальна мускулатура ще розвинута слабо, ніжні та функціонально незрілі тканини легень перешкоджають глибокому диханню. Дихання поверхове та часте – 20-25 дихальних рухів за хвилину, потреба організму в кисні при фізичних навантаженнях задовольняється у дітей переважно за рахунок збільшення частоти дихання.
- Не сформованість сили і врівноваженості нервових процесів при дії на учнів монотонних подразників може викликати позамежне гальмування.
- В учнів домінує образне, конкретне мислення, для них характерна нестійка увага.
Мета фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку досягається в результаті вирішення конкретних завдань фізичного виховання:
1) збагачення рухового досвіду, засвоєння доступної техніки вправ, засвоєння знань про користь фізичних вправ, способи їх виконання, правила особистої гігієни, правила безпеки на заняттях;
2) сприяння природному розвитку, формування постави, профілактика плоскостопості, боротьба із зайвою вагою, розвиток рухових якостей з акцентом на спритність, швидкість, гнучкість;
3) формування інтересу до фізичної культури, систематичних занять; виховання позитивних рис особистості – дисциплінованості, чесності, чуйності, сміливості; сприяння розвитку уяви, пам’яті тощо.
Основні засоби фізичного виховання у навчальній програмі для учнів молодшого шкільного віку розподілені не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності.
До школи культури рухів увійшли вправи основної гімнастики, стройові вправи і команди, елементи акробатики, вправи корегувальної спрямованості та ті, що пов’язані із незначним положенням тіла у просторі.
До школи пересувань увійшли життєзабезпечувальні способи пресувань: ходьба, біг, танцювальні кроки, лазіння та перелізання, плавання.
Школа м’яча включає вправи з малим і великим м’ячем. Пропоновані вправи дозволять учням в подальшому оволодіти навичками метань та основами спортивних ігор: волейболу, гандболу, баскетболу, футболу тощо.
Школа стрибків об’єднує різні види стрибків: зі скакалкою, стрибки у глибину, висоту, довжину, опорні стрибки.
До школи активного відпочинку увійшли рухливі й народні ігри.
До школи розвитку фізичних здібностей увійшли вправи, що систематизовані за ознаками функціональної дії для розвитку певних фізичних здібностей.
Школа постави спрямована на формування правильної постави. Сюди увійшли вправи, що сприяють вихованню координації рухів, суглобово-м’язового відчуття, вміння управляти своїм тілом, вправи на рівновагу та балансування, на розвиток рухливості суглобів.
Особливості методики навчання учнів молодшого шкільного віку.
Виходячи з того, що в молодшому шкільному віці на початку цього періоду основні системи організму ще далекі від дозрівання виникає необхідність дотримання низки методичних рекомендацій щодо особливостей фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку:
Фізичні вправи необхідно вивчати цілісним методом, у полегшених умовах (фізична допомога, імітація рухів, образні завдання).
Забезпечувати емоційність розповіді, пояснення з використанням якісного показу вправ, образних порівнянь. Поступове включення простої термінології. Підрахунок темпу, ритму, словесна оцінка (похвала, зауваження).
Уникати великих навантажень на хребет, сильних поштовхів і струсів тіла.
Чергувати короткочасні навантаження з достатніми паузами для відпочинку.
Використовувати ігровий і змагальний методи з акцентуванням уваги на колективних результатах.
Забезпечувати дотримання правил техніки безпеки. Виключати значні статичні навантаження, вправи, що потребують максимального натужування; стрибки з великої висоти й на твердий ґрунт; одноманітні навантаження, вправи на висоті;
Надавати перевагу розвитку рухових якостей (70% часу).
3. Фізичне виховання учнів середнього шкільного віку
Середній шкільний вік збігається із початком пубертатного періоду (учні 5-9 класів віком 11-15 років).
Особливості вікового розвитку учнів середнього шкільного віку:
- Цей період характеризується посиленням процесів росту тіла в довжину, значним збільшенням ваги тіла. Максимальні темпи приросту всього організму та його частин: приріст маси тіла – 4,5-6 кг, довжини – від 8 до 10 см. Максимальний темп розвитку спостерігаються у хлопчиків віком 13-14 років та у дівчаток віком – 11-12 років.
- Бурхливий розвиток кісткової системи, процес окостеніння ще не завершений, як і віковий розвиток скелета, повне зростання кісток таза відбувається тільки в 16-17 років.
- Ріст м’язових волокон не встигає за більш посиленим ростом трубчастих кісток у довжину.
- Розміри серця швидко збільшуються, поліпшується іннервація. Але розвиток кровоносних судин відстає від розвитку серця, через що співвідношення просвіту судин і маси серця зменшується.
- Посилення окислювальних процесів, наростання функціональних резервів організму, поява ознак статевої зрілості.
- Зростає об’єм легенів. Збільшується життєва ємність легенів, максимальне споживання кисню, вентиляція легень, аеробні можливості при слабкій анаеробній продуктивності.
- Наростає маса серця (особливо лівий шлуночок), збільшується систолічний об’єм серця.
- У віці 12-16 років продовжується розвиток ЦНС. Проте рівновага між процесами збудження та гальмування ще легко порушується, передусім це пов’язано із глибокими змінами в ендокринній системі.
Мета фізичного виховання учнів середнього шкільного віку досягається в результаті вирішення конкретних завдань фізичного виховання:
навчання основних базових видів спорту (легка атлетика, гімнастика, спортивні ігри, плавання, настільний теніс, туризм);
подальший розвиток фізичних якостей з акцентом на координаційні здібності, на розвиток швидкості, сили, швидкісно-силових якостей, витривалості, гнучкості;
розширення і поглиблення необхідних спеціальних знань у галузі фізичної культури і спорту;
набуття досвіду страхування й самострахування, надання першої допомоги у випадку травмування;
зміцнення і збереження здоров’я, удосконалення будови тіла і продовження формування постави.
При здійснені фізичного виховання учнів середнього шкільного віку необхідно враховувати деякі особливості морфофункціональної організації і методики фізичного виховання підлітків:
Надмірні м’язові навантаження як фактор прискорення процесу окостеніння, можуть затримувати ріст трубчастих кісток у довжину, що негативно вплине на збалансування ритму росту підлітка.
У фізичному вихованні підлітків важливо враховувати статеві відмінності хлопчиків і дівчаток, вправи виконуються з різною кількістю повторень або в різних умовах.
У підлітковому віці найбільш успішно розвиваються ті компоненти фізичного потенціалу, які забезпечують підвищення рівня швидкісних і швидкісно-силових здібностей. При цьому базовим елементом усього комплексу фізичних якостей є швидкість. Швидкість і швидкісні якості найбільш розвиваються саме у підлітковий період, що і дає підстави вважати його критичним або сенситивним.
На уроках фізичної культури переважно застосовуються груповий та індивідуальний методи організації учнів.
Вправи, які чинять значне навантаження на серце, треба частіше чергувати зі спеціальними заспокійливими вправами (інтенсивний біг чергувати з ходьбою).
При навчанні застосовується метод розучування вправ у цілому і по частинах, підвідні вправи.
Закріплення й удосконалення сформованих умінь, навичок в ігрових, змагальних умовах.
Коротке пояснення. Показ доцільно поєднувати з поясненням основних елементів. Визначення орієнтирів, супроводжуюче пояснення, вказівки, команди, словесні самозвіти й оцінки.
Застосування усіх різновидів методів наочності: прямий показ, порівняльний показ, наочні картки, моделі, макети, кінограми. Показ у звичайному, а потім у сповільненому темпі.
4. Фізичне виховання учнів старшого шкільного віку
Старший шкільний вік збігається із закінченням періоду статевого дозрівання організму (учні 10-11 класів віком 16-17 (18) років).
Особливості вікового розвитку учнів старшого шкільного віку:
- Спокійний період розвитку та росту. В основному закінчується окостеніння більшої частини скелета. Ріст тіла в довжину сповільнюється та змінюється збільшенням поперекових розмірів. Порівняно із дівчатами юнаки мають більш довгі ноги та руки та більш високе розміщення центру ваги тіла.
- Завершується розвиток центральної нервової системи, поліпшується аналітико-синтезувальна діяльність кори головного мозку, процеси збудження і гальмування стають урівноваженими.
- Спостерігається швидкій приріст м’язової маси. М’язи стають більш еластичними і мають добру нервову регуляцію, за хімічним складом наближаються до м’язів дорослої людини. Опорно-руховий апарат здатний витримувати значні статичні навантаження і тривалу роботу.
- Продовжується ріст маси серця, збільшується скоротлива здатність серцевого м’яза, зростають хвилинний та систолічний об’єми серця, поліпшується нервова та гуморальна регуляція серцево-судинної системи. Помітно збільшується екскурсія грудної клітки, життєва ємність легень.
- У старшому шкільному віці існують сприятливі умови як для розвитку сили, силової витривалості, аеробної та анаеробної витривалості, швидкісно-силових можливостей юнаків і дівчат.
- Підвищується здатність старшокласників проявляти вольові якості, формується світогляд.
- Завершується формування пізнавальної сфери: підвищується здатність розуміти структуру рухів, виконувати і диференціювати їх, здійснювати рухові дії в цілому.
Найбільш важливими завданнями фізичного виховання юнаків і дівчат є:
- сприяння гармонійному фізичному розвитку, формування умінь застосовувати засоби фізичного виховання для зміцнення здоров’я;
- навчання нових видів спортивних та прикладних вправ, формування умінь застосовувати їх в різних умовах, збагачення рухового досвіду, удосконалення техніки виконання фізичних вправ поряд із засвоєнням нових видів рухів і дій;
- подальший розвиток рухових якостей (розвиток силових якостей, підвищення рівня витривалості), які необхідні для професійної діяльності, а також юнакам для служби в армії, дівчатам – для материнства;
- закріплення умінь і навичок самостійного використання фізичних вправ та ігрових дій, а також оволодіння організаційними навичками;
- набуття знань у галузі необхідних педагогічних основ фізичного виховання і спорту (правила самоконтролю під час самостійних занять, основи методики для удосконалення розвитку рухових якостей, правила збереження й зміцнення здоров’я).
Під час організації процесу навчання учнів старшого шкільного віку слід враховувати характерні особливості методики фізичного виховання, дотримання яких суттєво впливає на ефективність організації процесу навчання:
1. Проведення уроків здійснюється окремо для юнаків і дівчат.
2. У процесі навчання рухових дій застосовуються різноманітні практичні, наочні та словесні методи. Із практичних частіше застосовується метод вивчення вправи по частинах, ідеомоторне тренування, страхування, взаємне навчання;
3. Динаміка навантажень у багатьох випадках набуває рис, характерних для спортивного тренування;
4. Зміст уроків, дозування навантажень, оцінка фізичної підготовленості мають бути строго диференційовані з урахуванням статі учнів (розподіл навчального часу: 50% – на формування й удосконалення рухових навичок, 50% – на розвиток рухових якостей; розподіл часу для розвитку рухових якостей: 25% – на аеробну загальну витривалість, 15% – на анаеробну швидкісну витривалість, 15% (юнаки), 20%(дівчата) – на вибухову силу, по 10% на спритність, швидкість, силову витривалість, по 5% – на абсолютну силу, гнучкість);
5. Збільшується кількість вправ з обтяженням, що виконуються з прискоренням і сприяють найбільшому приросту швидкісно-силових якостей;
6. Дівчата повинні обережно підходити до виконання вправ з елементами натужування;
7. Необхідно пробуджувати та підтримувати інтерес учнів до фізичної досконалості, до занять різноманітними видами спорту.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте роль і значення вікової періодизації.
2. Окресліть завдання фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку.
3. Окресліть завдання фізичного виховання учнів середнього шкільного віку.
4. Окресліть завдання фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.
5. Яка особливість методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку?
6. Охарактеризуйте основні засоби фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку.
7. Охарактеризуйте основні засоби фізичного виховання учнів середнього шкільного віку.
8. Які засоби фізичного виховання учнів профільної школи?