Тема 4. Позакласна робота з фізичного виховання
Мета вивчення теми: сформувати уявлення щодо особливостей позакласної роботи з фізичного виховання школярів, надати характеристику формам позакласної роботи, сприяти розумінню планування фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з фізичного виховання.
План
1. Характеристика позакласної роботи в школі. Завдання, особливості позакласної роботи та вимоги до проведення роботи.
2. Форми позакласних занять фізичними вправами.
3. Форми фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі навчального дня учнів.
4. Планування фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з фізичного виховання.
Перелік ключових термінів і понять: позакласна робота, форми позакласної роботи, планування фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з фізичного виховання
Теоретичні відомості
1. Характеристика позакласної роботи в школі. Завдання, особливості позакласної роботи та вимоги до проведення роботи
Однією зі складових освітньої галузі фізичної культури учнів закладів загальної середньої освіти є позакласна фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота.
Зміст позакласної діяльності з фізичного виховання:
- спортивно-масові заходи;
- спортивні заходи: навчально-тренувальні заняття (позашкільні навчальні заклади); навчально-тренувальні збори (позашкільні навчальні заклади); змагання з видів спорту різних рівнів.
Усі внутрішні змагання є частиною загального плану роботи освітнього закладу і проводяться відповідно до календарного плану спортивно-масових заходів, затвердженого директором.
Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в розкладі навчального дня (уроки) об’єднують учнів в основному одного класу, то позакласні заняття об’єднують учнів з різних класів.
Позакласна робота – система організованих занять фізичними вправами, яка проводиться школою в позакласний час (позаурочний).
Завдання позакласної роботи значною мірою перегукуються із завданнями, які вирішуються на обов'язкових уроках фізичної культури, але в позакласній роботі завдання мають свою специфіку:
- Залучити якомога більше учнів до свого фізичного вдосконалення;
- Виявити схильність і здібності до занять певними видами спорту;
- Підвищити рівень знань, які стосуються питань здорового способу життя та підвищенню фізичної підготовленості;
- Готувати з числа учнів громадських інструкторів і суддів з видів спорту;
- Сприяти духовному розвитку учнів, формуванню у них патріотичних почуттів;
- Пропаганда фізичної культури серед учнів 1-12 класів;
- Підготовка кращих спортсменів школи для участі в районних (міських), обласних змаганнях, святах, зльотах;
- Забезпечити здоровий, активний, змістовний відпочинок.
Вирішення завдань позакласної роботи має свої особливості, оскільки при цьому враховується неможливість примусової участі учнів у різних видах позакласної роботи. Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в розпорядку навчального дня об’єднують учнів одного класу, то позакласні заняття охоплюють учнів різних класів. Змагальні форми занять у структурі позакласної діяльності з фізичного виховання – це не скільки спосіб досягнення спортивної перемоги або значного спортивно-технічного результату, скільки форма емоційного наповнення спілкування, здорового відпочинку й розваги.
Організація та проведення спортивно-масових заходів – цікава та клопітка робота. Тому здійснення цього напрямку роботи на вищому професійному рівні фахівцями з фізичної культури можливе тільки за умови активної співпраці з педагогічним колективом і адміністративним персоналом освітнього закладу.
Спортивно-масову роботу в школі неможливо організувати належним чином без допомоги фізкультурного активу. З перших днів навчального року вчитель з фізичної культури визначає учнів, які займаються в ДЮСШ, у спортивних гуртках або секціях з різних видів спорту. Такі дані допомагають вдало підібрати фізкультурній актив учнів, якісно спланувати та скоординувати його роботу.
Надмірна завантаженість учителя фізичної культури не по силі багатьом педагогам, що позначається на позакласній роботі.
Вимоги, які визначають ефективність позакласної роботи з фізичного виховання:
1. Чітке управління організацією та проведенням позакласних занять з фізичного виховання фахівцями, які відповідають тільки за даний вид роботи.
2. Тісний зв’язок з навчальною роботою як у плані змісту, так і в організаційно-методичному плані.
3. Доступність занять для всіх учнів, різноманітність їх форм.
4. Органічне включення позакласної роботи з фізичного виховання в систему всієї позакласної роботи школи.
5. Максимальне використання ініціативи учнів, яка стосується їх фізичного вдосконалення.
6. Використання допомоги з боку батьків, громадської та спонсорської допомоги з оснащення матеріально-технічної бази школи, керівництва секціями, командами.
Система організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи включає:
фізкультурно-оздоровчі та спортивно-масові заходи в освітніх закладах;
участь закладів освіти у районних (міських), обласних та Всеукраїнських змаганнях.
Обов’язкові фізкультурно-оздоровчі заходи:
- урок (заняття) з фізичної культури (освітні заклади);
- ранкова гімнастика (заклади дошкільної освіти);
- фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи під час освітнього процесу
(заклади дошкільної освіти, заклади загальної середньої освіти);
- дні здоров’я і фізичної культури (заклади дошкільної освіти, заклади загальної середньої освіти).
2. Форми позакласних занять фізичними вправами
Існує дуже багато форм позакласних занять, які постійно видозмінюються, наповнюються новим змістом, з'являються нові форми, тому більш доцільно розглянути ті форми, які широко використовуються:
1. Заняття фізичною культурою і спортом
- Гуртки фізичної культури з видів спорту;
- Спортивні секції з видів спорту.
Основні завдання секцій:
1. Залучати школярів до систематичних занять спортом.
2. Сприяти спортивному вдосконаленню учнів у обраному виді спорту.
3. Готувати учнів до участі у позашкільних змаганнях.
4. Сприяти набуттю знань і навичок інструкторської роботи, суддівство змагань.
Спортивні секції створюються в школі для учнів, які бажають займатися фізичною культурою і спортом. За усною заявою відбувається зарахування і тільки учнів основної медичної групи, які отримали допуск лікаря до занять.
У секції учні розподіляються з урахуванням віку, статі, рівня спортивної підготовленості.
Секції створюються в основному, виходячи з видів навчального матеріалу програми з фізичної культури з метою більш поглибленого його вивчення, а якщо є умови і відповідний інвентар, кваліфікація вчителя, можуть бути й інші види секції (боротьба, єдиноборства). Заняття в секції проводяться не менше ніж 2-3 рази на тиждень; тривалість 1-2 години.
- Спортивні змагання та спортивні свята – це дві форми, які втратили б свою привабливість, якщо б не мали змагального елемента (практики). Бажання позмагатися, помірятися своїми силами притаманне людині від природи і особливо яскраво проявляється в молодшому шкільному, підлітковому та юнацькому віці.
У процесі проведення змагань вирішуються такі завдання:
1. Виявлення кращих спортсменів та кращих команд учнів.
2. Забезпечення можливості виконати норми і вимоги спортивної класифікації.
3. Перевірка й об'єктивна оцінка якості роботи з фізичного виховання в школі.
4. Сприяння пропаганді фізичної культури і спорту.
5. Сприяння формуванню патріотичних почуттів (за честь своєї школи, виду спорту).
Навчальні змагання доцільно проводити з першого класу, поступово ускладнюючи їх і привчаючи учнів до дисциплінованої поведінки по відношенню до суперника, мобілізації всіх своїх сил для досягнення кращого результату.
Змагання на першість загальноосвітнього навчального закладу проводяться з найбільш масових видів спорту, в першу чергу з легкої атлетики, спортивних ігор, рухливих ігор, гімнастики і, якщо є умови, з плавання.
Для учнів старшого шкільного віку доцільно проводити змагання з військово-прикладних і технічних видів спорту за наявності в школі відповідних секцій.
Незалежно від масштабу й виду змагань, а також незалежно від того, проводяться вони як окремий захід або в складі більш масштабного фізкультурно-оздоровчого свята, пред'являються єдині методичні вимоги, які повинні ґрунтуватися на: 1) особливостях дитячої психіки; 2) нормах і правилах етики; 3) дидактичних принципах; 4) специфіці змагальної діяльності.
Необхідно до кожного заходу готуватися ґрунтовно, або забезпечити його чітку організацію, видовищність і барвистість.
Освітній, оздоровчий і тим більше виховний і пропагандистський ефект можливий при дотриманні низки умов, як-от:
- відповідність програми заходу рівням технічної та фізичної підготовленості учасників;
- методично грамотна його організація;
- об’єктивність суддівства;
- уміле управління психоемоційним станом учасників і глядачів.
3. Форми фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі навчального дня учнів
До фізкультурно-оздоровчих заходів належать: гімнастика до навчальних занять, фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, рухливі перерви, спортивна година в групах продовженого дня.
Упровадження різноманітних фізкультурно-оздоровчих заходів сприяє оптимізації рухового режиму учнів, є ефективним засобом оздоровлення учнів, підвищення роботоздатності, своєрідним психологічним впливом на свідомість учнів щодо необхідності використання фізичної культури і спорту у своїй повсякденній діяльності. Усі ці форми визначені як обов’язкові для школи і повинні охоплювати усіх учнів загальноосвітньої школи. Розглянемо коротко кожну форму фізкультурно-оздоровчих заходів:
1. Гімнастика до навчальних занять. Гімнастика до занять проводиться щодня перед уроками в школах, де для цього є необхідні умови. Ранкова гімнастика вдома не звільняє учнів від гімнастики до занять у школі, тому що комплекси щоденних вправ до уроків є важливим доповненням до зарядки.
Гімнастика до занять спрямована головним чином на вирішення оздоровчих та виховних завдань, а також сприяє організації учнів на початку навчального дня, підвищенню роботоздатності на перших уроках, попередженню викривлень постави, загартуванню організму.
Комплекси вправ гімнастики до занять учні розучують на уроках фізичної культури у ході підготовчої частини, куди входять прості вправи, які не потребують силового напруження та прості за координацією рухів. Заміну вправ можна здійснювати не частіше одного разу на місяць, тривалість гімнастики не повинна перевищувати 6-7 хвилин у середніх та старших класах і 5-6 хвилин – у молодших. Гімнастику можна проводити у приміщенні (при несприятливій погоді), на спортивному майданчику, де визначено місце кожному класу. До організації проведення гімнастики можуть бути залученні спеціально підготовлені інструктори, кожним класом керує фізорг, але загальне керівництво покладається на чергового вчителя.
2. Фізкультурні хвилинки на уроках – одна із ефективних форм оздоровлення учнів у ході навчального дня школи. Вона благотворно впливає на відновлення розумової роботоздатності, перешкоджає наростанню втомлення, сприяє підвищенню емоційного настрою учнів, зниженню статичного напруження, попереджує порушення постави.
Молодші школярі, особливо учні першого класу, на уроках швидко стомлюються. Вони починають відволікатися, розмовляти. Пояснюється це тим, що одноманітна робота викликає тривале подразнення окремих ділянок кори головного мозку. Відбувається внутрішнє гальмування, яке призводить до зниження уваги й роботоздатності дітей.
Учителям-класоводам необхідно не лише поінформувати дітей про значення фізкультхвилинок, а й навчити їх виконувати, стежити за своєчасним і правильним виконанням вправ. До фізкультхвилинки слід включати вправи з потягування й прогинання. Учням треба запропонувати різні рухи руками, згинання й розгинання пальців, струшування кистями.
Виконуються фізкультхвилинки учнями 1-4 класів, стоячи біля парти, учнями 5-9 класів-сидячи за партою і учнями 10-11 класів-стоячи біля парти. Амплітуда рухів повинна бути оптимальною, щоб учні не заважали одне одному. Рекомендується обов’язково проводити фізкультурні хвилинки в 1-8 класах на кожному уроці при перших ознаках втоми, в старших класах-за бажанням учнів. Проводить фізкультхвилинки сам педагог, але краще якщо це робить під його керівництвом фізорг, черговий учень або староста класу.
Тривалість фізкультхвилинки становить до 3-х хвилин; кількість вправ у комплексі 3-4; кількість повторень кожної вправи – 6-8 разів.
Фізкультурна хвилинка повинна стати для всіх педагогів (у першу чергу в молодших класах) обов’язковою умовою організації уроку з метою підтримання здоров’я учнів.
3. Фізкультурні паузи. Рекомендується проводити фізкультпаузи в групах продовженого дня та під час виконання домашніх завдань.
У школярів початкових класів довільна рухова діяльність (ходьба, біг, ігри) займає тільки 15-18% часу доби. Учні, як правило, знаходяться у касах тривалий час сидячи, нахиливши тулуб уперед (особливо під час письма).
Дослідження гігієністів показують, що на сьогодні учні перебувають у статичному положенні (сидячому) до 82-85% денного часу. При такому положенні дихання буває поверховим, неглибоким, кровообіг уповільнюється, обмін речовин знижується. Це сприяє тому, що в черевній порожнині, у нижніх відділах легенів і нижніх кінцівках можуть спостерігатися застійні явища крові. Усі ці зміни в організмі учнів призводять до ускладнення та погіршення кровопостачання головного мозку.
4. Рухливі перерви. Рухливі перерви сприяють оптимальному руховому режиму учнів в умовах навчального дня школи, підвищенню рівня розумової роботоздатності, розвитку фізичних якостей, загартуванню організму та формуванню в учнів організаторських здібностей.
Загальне керівництво організацією і проведенням рухливих перерв покладається на класних керівників, чергового вчителя, вчителя початкових класів та учнівський актив, до якого входять спеціально підготовлені старшокласники. Засобами рухливих перерв можуть бути: матеріал навчальної програми; ігри, розваги просто неба; змагання між учнями і класами; індивідуальні вправи з предметами (м’яч, скакалка, гімнастична палиця, вправи з обручем, групові вправи в шерензі, колоні, колі тощо).
Змістом рухливих перерв можуть бути і прості змагання (ходьба із заплющеними очима, багатоскоки, перетягування в парах, «Сядьте вдвох», «Зруш з місць»); конкурси (Хто найгнучкіший? Найспритніший? Найсильніший? Найстрибучіший?); естафети (лінійна естафета з предметами, стрибунці, стрибки командою, м’яч ведучому тощо).
5. Спортивна година в групах продовженого дня. Спортивну годину в групі продовженого дня організовує і проводить вихователь групи продовженого дня, вчитель початкових класів або інструктор-старшокласник. Йому у різних формах допомагає вчитель фізичної культури (консультації, показові заняття, поради із планування занять, призначає на допомогу вихователю учнів із фізкультурного активу).
При проведені спортивної години в групі продовженого дня необхідно вирішувати такі завдання:
Привчати учнів чергувати розумову та фізичну діяльність;
Навчити учнів раціонально будувати режим життя, суворо дотримуватися гігієнічних вимог, зміцнювати здоров’я, покращувати свій фізичний стан;
Сприяти забезпеченню активного відпочинку учнів, підвищенню їх рухової підготовленості та фізичного розвитку.
Структура заняття в групі продовженого дня : спочатку проводиться розминка (до 15 хв), потім організаційна частина під керівництвом вихователя (інструктора) 25-30 хвилин, далі самостійна робота учнів (15-20 хв) і завершення заняття (5-8 хв). У зміст занять можна включати рухливі ігри, естафети, танцювальні вправи, підготовчі вправи, підвідні вправи, вправи з бігу, стрибки, метання. Закріплювати й удосконалювати розучені на уроках вправи, виконувати домашні завдання з розвитку фізичних якостей. Наприкінці спортивної години проводити ігри низької інтенсивності.
При організації занять в обов’язковому порядку необхідно враховувати вік учнів. Як правило, учні розподіляються за такими віковими групами-1-3,4-6,7-8 класи.
До складу тієї чи іншої групи можуть входити діти більш старшого або молодшого віку. В такому випадку у ході заняття учням надається фізичне навантаження, яке відповідає їх віковим можливостям. Якщо до складу груп входять учні, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи або тимчасово звільнені від занять фізичною культурою, то вихователь дає їм різні доручення: допомагати суддям, проводити роздачу та збір інвентарю, рахувати очки командам.
Спортивна година в групах продовженого дня зазвичай проводиться на відкритому повітрі, і лише в непогоду вони переносяться у приміщення.
4. Планування фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з фізичного виховання
Робота з фізичного виховання школярів виконується всім педагогічним колективом із залученням медперсоналу, громадських організацій і батьків. Загальне керівництво здійснюється адміністрацією, а практичне – учителем фізичної культури.
Позакласну роботу регламентують такі документи:
Загальношкільний річний план позакласної роботи з фізичного виховання школярів або відповідний розділ у шкільному плані;
Календар спортивно-масових заходів (назва змагань, час проведення, місце проведення, головний суддя і секретар);
План проведення позакласної спортивної роботи (назва секцій, розклад занять, відповідальний);
Розклад занять секцій (назва секції, прізвище тренера, дні тижня і часи роботи);
План роботи осередку (клубу) спортивної спілки (заходи, термін, відповідальний, відмітка про виконання);
План проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня (заходи, термін, відповідальний, відмітка про виконання);
Список спортсменів школи за видами спорту (вид спорту, місце занять, розряд, звання, вчитель, тренер);
Загальні відомості про клас у навчальному році (класи, кількість учнів з них дівчат та хлопців, основна група, підготовча, спеціально медична, звільнено від уроків).
Планування та облік позакласної роботи осередку (клубу) спортивної спілки відбувається відповідно до Типового журналу.
Питання для самоконтролю
Які функції та характерні риси позакласних форм занять?
Як ви уявляєте собі систему різноманітних форм занять?
Які завдання ви будете розв’язувати, організовуючи фізкультурні хвилини та паузи?
Які основні особливості методики проведення спортивних годин у групах продовженого дня?
Які некласифікаційні змагання ви знаєте?
Які документи регламентують позакласну роботу з фізичного виховання?