Тема 7. Загальна характеристика страхування під час занять фізичною культурою і спортом
Мета вивчення теми: засвоїти й поглибити знання про особливості страхування під час занять фізичними вправами; розглянути вимоги до страхування та організаційно-методичні заходи профілактики травматизму на уроках фізичної культури.
План
Поняття страхування. Вимоги щодо профілактики травм на уроках фізичної культури.
Причини та чинники травм, що призводять до травматизму на уроках фізичної культури.
Види і вимоги до страхування на уроках фізичної культури.
Організаційно-методичні заходи профілактики травматизму на уроках фізичної культури.
Перелік ключових термінів і понять: страхування, вимоги до страхування, причини та чинники травм, види страхування, організаційно-методичні заходи профілактики травматизму.
Теоретичні відомості
Поняття страхування, вимоги щодо профілактики травм на уроках фізичної культури
Заняття з фізичної культури повинні сприяти зміцненню здоров’я, загартуванню організму, всебічному фізичному розвитку й оволодінню певними руховими навичками.
Успіх в оволодінні навичками багато в чому залежить від організації та ефективного застосування прийомів страхування й необхідної фізичної допомоги, тому вчитель у процесі підготовки до уроку повинен зробити все необхідне для попередження травм і розумного використання різних прийомів страхування.
Під страхуванням розуміється готовність вчителя або тренера своєчасно надати допомогу учневі щодо забезпечення безпеки, попередження травм і нещасних випадків (падіння, ушкодження, невдала спроба).
Під час підготовки до уроку вчитель визначає найбільш травмобезпечні вправи й обладнання, які будуть використовуватися у процесі навчання, ретельно обмірковує способи попередження травм, надання допомоги і страховки, практично освоює прийоми страхування.
Страхування розглядається як один із способів забезпечення вчителем безпеки під час виконання учнями навчального завдання і відіграє значну роль у профілактиці травматизму та суттєво підвищує оздоровчий ефект занять.
Основним завданням страхування є забезпечення безпеки, попередження травм і нещасних випадків.
Учитель під час організації та проведення занять із фізичної культури і спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки) у загальноосвітніх навчальних закладах системи освіти України незалежно від форми власності несе особисту моральну і правову відповідальність за безпеку та життя кожного учня, який займається під його керівництвом.
Застосування прийомів страхування у вирішальний момент є дуже складною і відповідальною справою та вимагає від учителя підвищення його кваліфікації, вдосконалення в прийомах, застосування нових прийомів.
Страхування особливо необхідне на етапі розучування нової вправи. З часом наступає момент, коли учні впевнено, надійно виконують вправу самостійно.
З метою профілактики травм і нещасних випадків на кожному уроці необхідно дотримуватися таких вимог:
1. Вивчати тільки одну нову фізичну вправу, інші повинні бути на етапі ознайомлення, закріплення або вдосконалення.
2. На початковому етапі навчання страхування має здійснювати сам учитель і паралельно формувати навички самострахування у дітей.
3. Забезпечувати на уроках заходи щодо попередження травм (настил з гімнастичних матів біля кожного снаряда, черговість при зборі інвентарю, справність його, визначення «коридору» для метання).
4. Забезпечення порядку пересування учнів у спортивному залі й на майданчику.
5. Слідкувати за справністю спортивного інвентарю, відповідністю спортивного одягу погодним умовам, вимогам безпеки занять (відсутність булавок, пряжок, гачків тощо).
6. Постійно зміцнювати і розігрівати опорно-руховий апарат школярів.
7. Забезпечувати функціональну підготовку органів і систем учнів.
8. Систематично знайомити учнів зі способами попередження травм, правилами контролю за навантаженням.
9. Домагатися свідомого і чіткого виконання всіма учнями правил безпеки при проведенні спортивних і рухливих ігор.
10. Забезпечувати достатній відпочинок учнів після кожного навантаження.
2. Причини та чинники травм, що призводять до травматизму на уроках фізичної культури
Проблема дитячого травматизму – одна з найбільших проблем сьогодення, а тому до неї прикута увага державних органів здоров’я, освіти, всіх владних структур, причетних до процесу навчання та виховання дітей.
Незважаючи на те що профілактиці дитячого травматизму приділяється значна увага, його відсоток залишається досить високим.
Найбільш поширені ушкодження – розтягнення, розриви м’язових волокон, надриви і розриви сумково-зв’язкового апарату, які виникають через порушення методичних принципів навчання і тренування учнів. Наприклад, виконання складних фізичних вправ без відповідної підготовки та достатньої розминки. Значна кількість травм (понад 20%, О.Худолій, 2010) зафіксовано при засвоєнні вправ, пов’язаних з приземленням та зіскоками.
Значний відсоток дитячих травм припадає на травми, які вони отримують під час занять фізичними вправами на уроках
Основними причинами таких травм є:
1. Незадовільний стан спортивних залів, використання несправного спортивного обладнання, невідповідність розмірів спортивного обладнання для учнів, неправильна установка приладів і пристроїв, відсутність індивідуальних і колективних засобів захисту.
У більшості шкіл розміри спортивного залу, їх планування, освітлення не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, спортивні зали не обладнані спортивним обладнанням, яке відповідало б віковим особливостям учнів молодшого шкільного віку (прилади для лазіння одного стандарту). Програма з фізичної культури містить значну кількість акробатичних вправ, а спеціальних акробатичних доріжок, які забезпечують безпеку виконання вправ у школах бракує.
2. Перевантаження спортивних приміщень при заняттях фізичною культурою.
Одночасне проведення уроків фізичної культури з двома, трьома класами в одному спортивному залі призводить до зниження дисципліни, якості уроку, послаблення уваги учнів і в кінцевому підсумку – до травматизму.
Відповідно до санітарних правил і норм устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу, кількість місць у спортивному залі під час проведення занять слід встановлювати з розрахунку 2,8 кв.м. на одного учня. Під час проведення спортивно-масових заходів та змагань кількість місць у спортивному залі треба встановлювати з розрахунку 0,7-1 кв.м. на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється.
3. Порушення методики проведення уроку (непослідовність у структурі уроку, надмірні навантаження на організм учнів, невідповідність розминки основній частині уроку, відсутність відновлювальних і організаційних видів вправ у заключній частині уроку).
Відомо, що урок фізичної культури складається з підготовчої, основної та заключної частин, пов’язаних між собою. Так, підготовча частина уроку передбачає організацію учнів, усвідомлення ними тих завдань, які необхідно буде виконати на уроці, підготовку організму учнів до основної навчальної діяльності.
Проте в більшості випадків урок починається із запізненням (учні значний час витрачають на переодягання, особливо учні молодшого шкільного віку, шикування, рапорт, перекличку), а тому завдання підготовчої частини повністю не виконуються. Внаслідок цього м’язова та інші системи виявляються не підготовленими до виконання вправ в основній частині уроку , а це пов’язане зі збільшенням ризику травмування учнів.
4. Недостатнє страхування під час виконання вправ та взаємодопомоги.
У багатьох випадках учителі не володіють достатньою методикою страхування, не знають, у який момент необхідно допомогти учневі виконати вправу. Вчитель повинен добре уявляти собі, де і в якій саме руховій дії найбільш можливі зриви, щоб завжди бути готовим у випадку необхідності запобігти падінню. Однак, надмірна опіка учнів може також стати своєрідним гальмом у процесі навчання.
Травми можуть бути і через безвідповідальне ставлення вчителя до страхування, коли він вважає, що учень зуміє виконати фізичну вправу самостійно, без урахування її складності та рівня підготовленості учня.
Окрім названих причин, необхідно також враховувати низку чинників, які призводять до отримування травм школярами під час уроку фізичної культури:
1. Недостатня фізична та технічна підготовка учнів до виконання шкільної програми з фізичної культури.
Шкільна програма з фізичної культури постійно змінюється, зростають вимоги до учнів. Тому, не маючи необхідної фізичної підготовленості та навичок, учні не можуть виконати вправи шкільної програми, що призводить до травматизму в навчально-виховному процесі.
2. Недостатня наступність програмного матеріалу з фізичної культури.
Навчальний матеріал діючої програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи, 2013) розподілений не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності, що не забезпечує достатнього розвитку фізичних якостей і спеціальних рухових навичок, які їм так необхідні у старших класах. Програма дозволяє включати в урок різнопланові фізичні вправи, що підвищують зацікавленість та емоційний стан учнів.
Навчальна програма для учнів 5-11 класів побудована за модульною системою, яка складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка і варіативних модулів (гімнастики, спортивних ігор, легкої атлетики, настільного тенісу, туризму). При плануванні навчального матеріалу необхідно враховувати віково-статеві особливості учнів, їх інтереси, матеріально-технічну базу, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення.
3. Недостатня кваліфікація вчителів. У багатьох школах уроки фізичної культури, особливо в молодших класах, проводять вчителі, які не мають спеціальної підготовки (кваліфікації). Статистичні дані засвідчили, що навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах України здійснювали 28684 вчителів фізичної культури, з яких вищу освіту мали 80% вчителів, 12% – середню спеціальну, а 9% – становили вчителі, які не мали фізкультурної освіти.
Окрім цього, має місце і недостатня кваліфікація деяких учителів фізичної культури, що призводить до низької якості проведення уроків фізичної культури, несвоєчасного та неправильного страхування при виконанні фізичних вправ, недотримання правил безпеки, порушення інструкції з техніки безпеки на уроках та позакласних заняттях, неправильне складання планів уроків і позакласних занять, слабкий і невиразний голос, не чіткий показ фізичних вправ, відсутність зорових і звукових сигналів.
4. Незадовільна дисципліна учнів на уроці фізичної культури.
Учитель фізичної культури зобов’язаний вимагати від учнів максимальної дисципліни на уроці, здійснювати педагогічний контроль за поведінкою та станом учнів під час занять. При порушенні учнями дисципліни та правил безпеки на уроках учитель фізичної культури зобов’язаний повідомити батьків (порушує дисципліну під час уроків фізичного виховання, не користується спеціальним спортивним одягом та взуттям, одягає на урок фізичної культури предмети, небезпечні для себе та інших учнів (сережки, браслети, амулети тощо), виконує фізичні вправи самостійно без команди вчителя, неуважний до команд учителя під час виконання вправ.
Необхідно відмітити, що перераховані чинники, які призводять до травматизму дітей, належать до групи організаційно-методичного порядку, а тому правильно розроблений комплекс заходів дасть позитивні результати щодо зниження травмування учнів на уроках фізичної культури.
3. Види і вимоги до страхування на уроках фізичної культури
На уроках фізичної культури використовуються три види страхування:
- власне страхування;
- підтримка;
- самострахування.
Власне страхування – надання учителем безпосередньої допомоги учню в момент падіння або зриву зі снаряда.
Підтримка – це надання фізичної допомоги учню в момент виконання тих чи інших елементів фізичної вправи, яке могло б спричинити падіння або зрив.
Підтримка надається вчителем, коли учні знаходяться в статичних положеннях (наприклад, у вихідних, проміжних і кінцевих положеннях), особливо у випадках, коли учні ще недостатньо використовують власні зусилля.
Треба мати на увазі, що на першому етапі навчання попереднє уявлення про вправу нечітке, тому перші спроби її виконання учнями треба особливо уважно контролювати. Коли учень матиме чітке рухове відчуття, йому можна надати більшу самостійність у рухових діях, але не послаблюючи контролю. Щоб гарантувати безпеку під час виконання вправ, необхідно завчасно підготувати місце для занять. Біля приладів покласти достатню кількість матів на місці приземлення (знизу – середньої твердості, а зверху – м’які), які зменшують висоту приземлення і запобігають виникненню різних травм, та уважно перевірити надійність усіх кріплень.
Самострахування – це здатність учня своєчасно приймати рішення і самостійно виходити з небезпечних положень, які можуть виникати під час виконання вправи. Існує переважно, два основні шляхи виходу із небезпечного положення:
своєчасне припинення виконання вправи у той момент ( якщо це можливо), коли учень відчуває, що може впасти зі снаряда;
видозміна вправи (амплітуди, напрямку й необхідного положення тіла) з метою запобігання травмі або полегшення сили падіння.
Отже, щоб уникнути травм, учень повинен зробити потрібний і своєчасний додатковий рух або цілу рухову дію. Ці рухи і вправи не складні, доступні та потрібні практично всім учням, а особливо тим, хто займається видами спорту, пов’язаними з несподіваними або передбачуваними падіннями (гімнастика, акробатика, футбол, гандбол, волейбол тощо).
Уміння самострахування удосконалюються у міру засвоєння учнями рухів і особливо при цілеспрямованій допомозі вчителя.
Вимоги ефективного страхування учнів при виконанні фізичних вправ:
а) учитель повинен вибрати таке місце страхування, щоб не заважати учню виконувати вправу;
б) прийняти найбільш зручне положення для страхування і надання допомоги учню в момент виконання ним небезпечної вправи;
в) знати конкретні способи страхування при виконанні учнями тієї чи іншої вправи й уміти їх своєчасно застосувати.
Усі перераховані вимоги можуть бути виконанні, якщо вчитель добре знає структуру й усі фази виконання розучуваної фізичної вправи. Для страхування особливо складних або травмонебезпечних вправ потрібно використовувати спеціальні пристрої (підвісні пояси, лонжі).
4. Організаційно-методичні заходи профілактики травматизму на уроках фізичної культури
Навчання фізичних вправ без дотримання відповідних організаційно-методичних заходів профілактики травматизму на уроках фізичної культури може призвести до травмування учнів.
Основні організаційні та методичні заходи профілактики дитячого травматизму на уроках фізичної культури є:
1. У місцях занять вивісити правила техніки безпеки учнів у спортивному залі та на спортивному майданчику.
2. Здійснювати чіткий медичний контроль за санітарно-гігієнічним станом
місць проведення занять із фізичної культури.
3. Вимагати від учнів відповідної спортивної форми.
4. Зобов’язати вчителів фізичної культури дотримуватися наступності в навчанні та збільшення фізичного навантаження на уроці.
5. Підготувати «Акт-дозвіл» на проведення занять з учнями в спортивному залі та на спортивному майданчику.
6. Спортивні зали, майданчики, інвентар та обладнання повинні відповідати віку учнів.
7. Навчити учнів прийомів страхування та самострахування.
8. Заборонити учням вживати жувальну гумку на уроці.
9. Перевірити й оцінити стан обладнання, надійність кріплення конструкцій (особливо гімнастичних кілець, шведських стінок, каната, баскетбольних кілець та щитів, футбольних воріт на шкільному майданчику, тренажерів, нестандартного обладнання тощо) і фізкультурно-спортивного інвентарю.
10. Здійснювати контроль за дотриманням учнями інструкцій з безпеки життєдіяльності.
11. Чіткий облік отримання травм.
12. Проведення в школах роз’яснювальної роботи щодо попередження травматизму, розбір кожного випадку отриманої травми та вироблення заходів щодо їх запобігання.
13. Регулярно проводити з учнями інструктаж з безпеки життєдіяльності : вступний, первинний, позаплановий, цільовий з реєстрацією в спеціальному журналі.
14. На початку уроку (підготовча частина) підвищувати навантаження на організм учнів поступово, нагадати учням правила техніки безпеки під час виконання вправ, здійснювати контроль за учнями, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної та підготовчої груп.
15. У основній частині уроку необхідно страхувати учнів під час виконання ними фізичних вправ, не порушуючи структури уроку поступово збільшувати навантаження, стежити за зовнішніми реакціями організму учнів на фізичне навантаження, протягом уроку тримати в полі зору учнів усього класу.
16. Наприкінці уроку поступово знизити навантаження на організм учнів, провести з учнями гіпервентиляцію легенів та вимірити ЧСС, за потреби виконати з учнями додаткові вправи на розслаблення та зосередження уваги.
Виконання вищевказаних організаційно-методичних заходів дасть змогу знизити дитячий травматизм на уроках фізичної культури.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть вимоги профілактики травм і нещасних випадків на уроці.
2. Назвіть основні причини травм під час занять фізичними вправами.
3. Перерахуйте види страхування на уроках фізичної культури.
4. Що має зробити вчитель фізичної культури аби забезпечити безпечного проведення першого уроку чи заняття на початку навчального року?
5. Охарактеризуйте дії вчителя при порушенні учнями дисципліни та правил безпеки на уроках фізичної культури.