Лекційне заняття №1 Біоетика та екологічна свідомість: історичний розвиток і сучасні напрями. Мета, предмет, задачі курсу . Історія професійної медичної етики як передумови розвитку біоетики та екоетики
Біоетика – міждисциплінарна наука, що вивчає моральні, соціальні та правові аспекти застосування біомедичних технологій, досліджень та взаємодії людини з живими організмами. Екологічна свідомість, у свою чергу, формує відповідальне ставлення людини до природи та її ресурсів.
Поєднання біоетики та екологічної свідомості дозволяє розвивати культуру відповідального ставлення до життя, здоров’я та навколишнього середовища в умовах сучасного науково-технічного прогресу.
1. Історичний розвиток біоетики
1.1 Витоки медичної етики
Гіппократова традиція (ІV–V ст. до н.е.) – формування перших моральних правил для лікарів: принцип «не нашкодь», конфіденційність пацієнта, обов’язок лікаря перед пацієнтом.
Середньовічна медицина – етичні норми поєднували релігійні догми і професійні обов’язки лікаря.
XVII–XIX ст. – розвиток медичної науки і появи академічних норм для клінічної практики.
1.2 Професійна медична етика як передумова біоетики
Етичні кодекси лікарів і науковців:
Кодекс Нью-Йоркського медичного товариства (1800 р.)
Декларація Нюрнберга (1947 р.) – встановила основні принципи етичного проведення медичних експериментів після дослідів над людьми у Другій світовій війні.
Виникнення потреби у міждисциплінарному підході: поєднання медицини, філософії, права та соціології.
1.3 Формування біоетики як науки
1960–1970-ті роки – початок систематичного вивчення етичних аспектів біомедицини.
Визначальні автори: Том Біч, Леон Касс, Ренді Шнайдер.
Основні напрями:
Клінічна біоетика– етичні питання лікування, медичних рішень та експериментів.
Дослідницька біоетика– етика наукових експериментів і клінічних випробувань.
2. Розвиток екоетики та екологічної свідомості
1970–1980-ті роки – становлення екоетики як напрямку біоетики.
Основні принципи:
Поважати життя усіх живих організмів.
Враховувати взаємозв’язки в екосистемах.
Сприяти сталому розвитку та збереженню природи.
Важливі документи та події:
Римський клуб (1972) – глобальні екологічні проблеми.
Конференція ООН з довкілля (Стокгольм, 1972) – міжнародні зобов’язання щодо охорони природи.
Конвенція про біологічне різноманіття (CBD, 1992) – нормативне закріплення цінності біорізноманіття.
3. Сучасні напрями біоетики та екоетики
1. Клінічна та дослідницька біоетика
Етична оцінка медичних і біотехнологічних досліджень.
Інформована згода пацієнтів та учасників досліджень.
2. Генетична та молекулярна біоетика
Редагування геному, клонинг, робота з ембріонами.
3. Екоетика та сталий розвиток
Взаємозв’язок людини та природи, збереження біорізноманіття, управління природними ресурсами.
4. Техноетика та цифрова біоетика
Етичні питання використання штучного інтелекту, біоінформатики та роботизованих систем у медицині та екології.
5. Міжнародна біоетика
Декларації та конвенції: Декларація Хельсінкі, Конвенція Ов’єдо, Кодекс Нюрнберга.
4. Мета, предмет та задачі курсу
4.1 Мета курсу
Формування у студентів знань та практичних навичок щодо етичних і соціальних аспектів біомедицини та екології.
Розвиток екологічної та біоетичної свідомості, готовності до відповідальних рішень у професійній діяльності.
4.2 Предмет курсу
Теоретичні та практичні основи біоетики і екоетики.
Принципи, стандарти та нормативи етичної діяльності у медицині, науці та екології.
Взаємозв’язок людини, суспільства і природи.
4.3 Задачі курсу
1. Ознайомлення з історією професійної етики і формуванням біоетики.
2. Вивчення принципів і правил етичної діяльності в медицині, науці та природоохоронній практиці.
3. Розгляд сучасних етичних дилем у біомедицині, екології та біотехнологіях.
4. Формування критичного мислення та здатності до прийняття етичних рішень.
5. Виховання екологічної свідомості і соціальної відповідальності.
5. Висновки
Біоетика та екоетика – логічне продовження традицій професійної медичної етики, що адаптовані до сучасних викликів науки, медицини і технологій.
Розвиток екологічної свідомості є невід’ємною складовою морального виховання сучасної людини.
Курс біоетики і екоетики формує професійну, моральну і соціальну культуру студентів, готуючи їх до етичного та відповідального виконання професійних обов’язків.
Ключові тези для запам’ятовування:
Витоки біоетики – медична етика Гіппократа, Кодекс Нюрнберга, Декларація Хельсінкі.
Екоетика – формування етичного ставлення до природи та сталого розвитку.
Сучасні напрями: клінічна біоетика, генетична, екоетика, техноетика.
Мета курсу: формування знань і навичок етичної та екологічної відповідальності.
Предмет: принципи, стандарти, нормативи біоетики та екоетики.
Задачі: історія, правила, сучасні дилеми, розвиток критичного мислення, виховання свідомості.