Завдання 7
1. Розбийте запропонований текст на структурні частини: вступ, основну частину, висновки. Перевірте логічні переходи між ними. Запропонуйте варіанти покращення структури (перестановки абзаців, доповнення логічних зв’язок, узгодження змістових блоків). Поясніть, як зміни впливають на сприйняття.
Екологи наголошують, що для відновлення природного середовища потрібен не лише моніторинг рівня забруднення, а й розробка комплексної стратегії «зеленої відбудови». Йдеться про створення екомоніторингових станцій, очищення води, рекультивацію земель і відновлення лісових масивів. Проблема забруднення довкілля в Україні набуває дедалі більшої гостроти, особливо в умовах війни. Вибухи, пожежі, руйнування промислових підприємств, нафтобаз і складів боєприпасів призводять до масштабних викидів токсичних речовин у повітря, воду й ґрунт. Знищення лісів і природних заповідників, забруднення річок паливно-мастильними матеріалами, поширення металобрухту та уламків техніки створюють реальну загрозу для екосистем і здоров’я людей. Поєднання екологічних принципів із технологічними інноваціями та економічною доцільністю дозволить Україні перейти до моделі сталого розвитку, де пріоритетом стане не лише відбудова інфраструктури, а й відновлення гармонії між людиною та природою. Важливо, щоб екологічна безпека стала невід’ємною складовою післявоєнного відновлення держави.
2. До поданого тексту створіть: основний заголовок, підзаголовок, рубрику або підпис. Обґрунтуйте, як кожен елемент формує єдиний стиль і логіку представлення матеріалу. Запропонуйте альтернативний варіант заголовкового комплексу в іншому стилі.
Волонтерський рух став однією з найпотужніших суспільних сил сучасної України. З перших днів повномасштабного вторгнення росії українці продемонстрували безпрецедентну самоорганізацію. Тисячі людей по всій країні – від великих міст до найменших сіл – об’єдналися, щоб допомагати військовим, вимушеним переселенцям, літнім людям, дітям, тваринам. Волонтерство стало не лише відповіддю на виклики війни, а й символом громадянської зрілості, внутрішньої солідарності та гуманності.
Волонтери шиють одяг і виготовляють турнікетні джгути, плетуть маскувальні сітки, збирають кошти на дрони, автівки, медичне обладнання. Інші організовують евакуацію з прифронтових зон, розвозять гуманітарну допомогу, підтримують освітні та культурні ініціативи. Серед них є студенти, вчителі, лікарі, підприємці, митці – люди, яких об’єднує спільна мета: допомогти тим, хто цього потребує. Завдяки їхнім зусиллям волонтерський рух перетворився на справжню мережу взаємної підтримки, що діє швидше та ефективніше, ніж багато офіційних структур.
Ця хвиля самоорганізації показала, що сила суспільства полягає не лише в армії чи державних інституціях, а в готовності кожного взяти відповідальність за інших. Волонтерство стало проявом нової етики громадянства, де доброчинність і взаємодопомога – не виняток, а норма. Воно формує новий тип української ідентичності, заснований на довірі, емпатії та активній позиції.
У цьому сенсі волонтерський рух є не просто соціальним феноменом, а фундаментом післявоєнного відновлення. Він навчив українців об’єднуватися навколо цінностей, діяти безкорисливо, зберігати людяність у найскладніших обставинах. Сьогодні волонтери – це не лише помічники фронту, а справжні архітектори майбутнього, які своїми руками творять спільноту, де взаємопідтримка й солідарність стають головними ресурсами стійкості нації.