8.1.Границя функції

Перейдемо до основного означення цього розділу.

Нехай x_0 - внутрішня точка області визначення функції y=f(x).

Означення 1.
Число A називається границею функції y=f(x) в точці x_0, якщо для будь-якого, скіль завгодно малого, додатнього \varepsilon знайдеться таке \delta\gt 0, що для всіх x таких, що |x-x_0|\lt \delta, виконується нерівність |f(x)-A|\lt \varepsilon
Границя функції позначаеться так:

\lim\limits_{x \to x_0}f(x)=A

З використанням кванторів це означення можна записати так:
\forall \varepsilon \gt 0 \exists \delta>0\,\forall x \,|x-x_0|\lt\delta\,:\, |f(x)-A|\lt\varepsilon

Це означення на мові "\varepsilon\,-\,\delta" належить французському математику початку XIX століття Коші. Приведемо і інші, можливо, наглядніші означення границі функції, еквівалентні наведеному.

Означення 2 (на мові околів).
Позначимо через U_\delta(x_0)\,=\,(x_0-\delta,\,x_0+\delta) - \delta-окіл точки x_0, а V_\varepsilon(A)\,=\,(A-\varepsilon,\,A+\varepsilon) - \varepsilon-окіл точки A.
Число A називається границею функції y=f(x) в точці x_0, якщо для будь-якого околу V_\varepsilon(A) точки A знайдеться такий окіл U_\delta(x_0) точки x_0, що як тільки x \in U_\delta(x_0) так f(x) \in V_\varepsilon(A).

Function's limit at the point

Дамо ще одне означення границі функції в точці, яке спирається на раніше надане означення границі послідовності. Це означення, що належить Вейерштрассу, наглядніше, але від цього не менш строге.

Означення 3. (на мові послідовностей).
Число A називається границею функції y=f(x) в точці x_0, якщо для будь-якої послідовності \{x_n\}, що збігається до x_0, послідовність відповідних значень функції \{f(x_n)\} збігається до A.
\forall \{x_n\} \to x_0 :\,\lim\limits_{n \to \infty}f(x_n)\,=\,A

В цьому означенні важливо, щоб послідовність значень функції прямувала до A для будь-якої послідовності, що збігається до x_0.

Зазначимо ще, що в кожному з означень функція не обов’язково повинна бути визначеною в самій точці x_0, а лише в деякому її околі.

Одностороні границі.

В деяких випадках функція в в певній точці x_0 не має границі в сенсі наведених выще означень, але, при прямуванні x до x_0 зліва та/або зправа відповідні значення функції прямують до цілком визначеного числа.
В цьому випадку кажуть про односторонні границі функції.

Означення 4.
Число A називається границею функції y=f(x) в точці x_0 зліва або лівосторонею границею, якщо для будь-якого, скіль завгодно малого, додатнього \varepsilon знайдеться таке \delta\gt 0, що для всіх x таких, що x_0\,-\,\delta \lt x \lt x_0, виконується нерівність |f(x)-A|\lt \varepsilon
Границя зліва функції позначається так:

\lim_{x \to x_0-0}f(x)=A або f(x_0-0)=A

Аналогічно,
Число B називається границею функції y=f(x) в точці x_0 зправа або правостороннею границею, якщо для будь-якого, скіль завгодно малого, додатнього \varepsilon знайдеться таке \delta\gt 0, що для всіх x таких, що x_0\lt x \lt x_0+\delta, виконується нерівність |f(x)-B|\lt \varepsilon
Позначается:
\lim\limits_{x \to x_0+0}f(x)=B или f(x_0+0)=B
one-side limit

Теорема.
Для того щоб функція f(x) мала границю в точці x_0 необхідно і достатньо, щоб в цій точці вона мала обидві односторонні границі і вони були рівні між собою.

Границя на нескінченності.

Важливим видом границь функції є випадок, коли областю визначення функції виступає вся числова вісь, і потрібно дослідити поведінку функції при необмеженгому зростанні аргументу. Часто в цьому випадку кажуть про асимптотичну поведінку фунції. Оскільки нескінченність не є число, означення відповідної границі формулюються дещо по-іншому.

Означення 5.
Число A називається границею функції y=f(x) при x \to +\infty , якщо для будь-якого, скіль завгодно малого, додатнього \varepsilon знайдеться таке M, що для всіх x \gt M виконується нерівність |f(x)-A|\lt \varepsilon
Пишемо:

\lim_{x \to +\infty}f(x)=A


В кванторах:  \forall \varepsilon \, \exists M \,\forall x \gt M : |f(x)-A| \lt \varepsilon

limit on infinity
Аналогічно,
число A називається границею функції y=f(x) при x \to -\infty , якщо для будь-якого, скіль завгодно малого, додатнього \varepsilon знайдеться таке L, що для всіх x \lt L виконується нерівність |f(x)-A|\lt \varepsilon

\lim\limits_{x \to -\infty}f(x)=A

Нескінченні границі.

Ще одним спеціальним випадком границі функції в точці є випадок необмеженості функції в околі деякої точки. Будемо розглядати в цьому випадку односторонні границі.

Означення 6.
Нехай функція y=f(x) необмежено зростає в лівосторонньому околі точки x_0. Кажуть, що функція прямує до +\infty, коли x \to x_0-0

\lim_{x \to x_0-0}f(x)=+\infty


якщо для будь-якого, скіль завгодно великого числа M знайдеться таке \delta\gt 0, що для всіх x таких, що x_0\,-\,\delta \lt x \lt x_0, виконується нерівність f(x) \gt M.
В кванторах:  \forall M \, \exists \delta \gt 0 \forall x \in (x_0-\delta,\,x_0): f(x) \gt M

unbounded limit


Аналогічно,
\lim\limits_{x \to x_0-0}f(x)=-\infty
якщо  \forall L \, \exists \delta \gt 0 \forall x \in (x_0-\delta,\,x_0): f(x) \lt L


Так же означаються правосторонні нескінченні границі в точці. Наприклад, для +\infty зправа маємо
\lim\limits_{x \to x_0+0}f(x)=+\infty
якщо  \forall M \, \exists \delta \gt 0 \forall x \in (x_0+\delta,\,x_0): f(x) \gt M

Часто в одній і тій же точці нескінченні границі зправа і зліва мають різні знаки, і, оскільки плюс нескінченність і мінус нескінченність відрізняються суттєво, дослідження необмежених в точці функцій треба проводити і зправа, і зліва. Якщо, при цьому знак нескінченості однаковий, можна писати просто
\lim\limits_{x \to x_0}f(x)=+\infty
.

Остання зміна: Monday 19 September 2016 14:41 PM