• Поняття стресу: визначення, класифікація (еустрес, дистрес).

  • Центральна нервова система і стрес: роль лімбічної системи, кори головного мозку, гіпокампу.

  • Симпато-адреналова система: «бей або тікай» — біологічний сенс.

  • Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (ГГН-вісь): механізм секреції кортизолу.

  • Гормональні та нейромедіаторні зміни під час стресу.

  • Нейропластичність і вплив хронічного стресу на мозок.

  • Когнітивні й поведінкові наслідки стресу.

  • Біопсихосоціальна модель стресу.

Ключові поняття

  • стрес, еустрес, дистрес

  • симпато-адреналова система

  • адреналін, норадреналін

  • гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь

  • кортизол

  • нейропластичність

  • когнітивний контроль, емоційна регуляція

1. Поняття стресу: визначення, класифікація (еустрес, дистрес)

Стрес — це неспецифічна реакція організму на будь-які вимоги, що пред’являються до нього (визначення Г. Сельє). Стрес може бути:

  • Еустрес — позитивний стрес, що мобілізує ресурси, допомагає адаптуватися (наприклад, хвилювання перед іспитом).

  • Дистрес — негативний стрес, який виснажує організм і шкодить здоров’ю (наприклад, тривала невизначеність, хронічні конфлікти).

2. Центральна нервова система і стрес: роль лімбічної системи, кори головного мозку, гіпокампу

  • Лімбічна система (амигдала) визначає емоційну значущість подій і запускає стресову реакцію.

  • Префронтальна кора аналізує ситуацію, бере участь у когнітивному контролі (пригнічує надмірні реакції амигдали).

  • Гіпокамп регулює пам'ять і навчання, а також гальмує секрецію кортизолу; при хронічному стресі його клітини ушкоджуються.

3. Симпато-адреналова система: «бей або тікай» — біологічний сенс

У відповідь на загрозу активується симпатична нервова система. Надниркові залози виділяють адреналін і норадреналін, які:

  • прискорюють серцебиття,

  • підвищують артеріальний тиск,

  • розширюють бронхи,

  • направляють кров у м’язи,

  • загострюють увагу.
    Це готує організм до швидкої реакції: боротьби чи втечі.

4. Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (ГГН-вісь): механізм секреції кортизолу

  1. Гіпоталамус виділяє кортиколіберин (CRH).

  2. Гіпофіз виділяє адренокортикотропний гормон (АКТГ).

  3. Надниркові залози секретують кортизол.

  • Кортизол підвищує рівень глюкози, пригнічує імунну систему, змінює обмін речовин.

  • У короткостроковій перспективі це корисно для виживання, але хронічно високий кортизол шкодить мозку, серцю, імунітету.

5. Гормональні та нейромедіаторні зміни під час стресу

  • Адреналін, норадреналін — швидка мобілізація.

  • Кортизол — підтримує енергетику, але у надлишку викликає виснаження.

  • Дофамін і серотонін — знижується їх рівень, що веде до тривожності та депресивних станів.

  • ГАМК (гальмівний нейромедіатор) слабшає, що підсилює напруження.

6. Нейропластичність і вплив хронічного стресу на мозок

  • Гіпокамп: зменшення кількості нейронів, проблеми з пам’яттю.

  • Префронтальна кора: зниження здатності до концентрації та контролю емоцій.

  • Амигдала: стає гіперактивною, що підсилює тривожність і страх.
    Водночас практики релаксації та медитації відновлюють нейропластичність.

7. Когнітивні й поведінкові наслідки стресу

  • Погіршення уваги та пам’яті.

  • Імпульсивні рішення.

  • Зниження мотивації.

  • Порушення сну.

  • Схильність до агресії або уникання.

  • Формування шкідливих звичок (переїдання, куріння, алкоголь).

8. Біопсихосоціальна модель стресу

Стрес формується на трьох рівнях:

  • Біологічний — активація нервової та гормональної системи.

  • Психологічний — інтерпретація ситуації, рівень тривожності, копінг-стратегії.

  • Соціальний — підтримка оточення, умови праці, суспільні фактори.

Ця модель пояснює, чому одна й та сама ситуація може бути для когось еустресом, а для іншого — дистресом.

Last modified: Saturday, 13 September 2025, 12:48 PM