Звітність у бюджетни ...

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СКЛАДАННЯ 
ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИМИ 
УСТАНОВАМИ ТА ПОРЯДОК 
ЇЇ ПОДАННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Основні терміни і поняття: дефіцит бюджету, дотація вирівнювання, доходи бюджету, Закон про Державний бюджет України, запозичення, кредитування за вирахуванням погашення, кошти доходів бюджетів місцевого самоврядування, коефіцієнт вирівнювання, профіцит бюджету.
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 2542-ІІІ, Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет України, постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.00 № 419 (зі змінами), «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.02 № 228 (зі змінами) та «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» (зі змінами) від 17.05.02 № 659, наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.02 № 57, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.02.02 за № 86/6374, та іншими нормативно-правовими актами з питань бюджетних відносин річні звіти складаються за звітний рік, яким вважається період з 1 січня до 31 грудня включно. Для новоутворених установ звітним періодом є строк з дня утворення установи до 31 грудня включно. Це не стосується установ, створених шляхом реорганізації або на базі ліквідованих установ.
У разі поділу установи до новостворених установ, що виникли в результаті цього, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і зобов’язання реорганізованої установи. У балансі створеної установи відображаються дані активів і пасивів роздільного балансу.
У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У разі незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття (рядок, графа) прокреслюється або заповнюється нулями.
Форми звітності заповнюються в гривнях, чорнилом, пастою кулькових ручок, на друкарських машинках, принтерах, за допомогою засобів автоматизації та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли б внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Заголовна частина форм заповнюється в такій послідовності:

• реквізит ДКУД (Державний класифікатор управлінських документів);
• реквізит «Установа» відображає повну назву установи (відповідно до установчих документів), зареєстровану в установленому порядку, та її ідентифікаційний код за єдиним державним реєстром підприємств й організацій України (ЄДРПОУ);
• реквізит «Територія» відображає назву території, де розташовано установу, відповідно до системи позначень адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ);
• реквізит «Галузь (вид діяльності)» відображає вид діяльності установи відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ);
• реквізит «Орган державного управління» відображає назву органу, у віданні якого перебуває установа (якщо він є) та якому подається бухгалтерський звіт (СПОДУ);
• реквізит «Контрольна сума» установами не заповнюється;
• реквізит «Адреса організації» відображає повну поштову адресу установи;
• реквізит «Кількість установ» відображає кількість юридичних осіб, що включені органом управління до зведеного балансу;
• код та назва відомчої класифікації видатків;
• код та назва програмної класифікації видатків.

Активи, пасиви та операції в іноземних валютах включаються в річний бухгалтерський звіт у сумах, що визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України, — гривню. Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій затверджено наказом Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті» від 24.07.01 № 126.
Дані статей балансу на кінець звітного року повинні бути обґрунтовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, документів і розрахунків, порядок якої регламентовано Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-мате­ріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90.
До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій щодо врегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей інвентаризації відповідні записи мають бути внесені до регістрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позичках, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.
Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. У централізованих бухгалтеріях звіти та баланси підписують керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану по штатах і контингентах у міністерствах, відомст­вах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник планово-фінансової служби.
У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути жодних підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.
При виявленні перевіряючою установою або іншими органами у звітах як поточного, так і минулого року (після їх затвердження), перекручень звітних даних, приписок тощо виправлення здійснюються у звітах за той звітний період, в якому вони були виявлені, причому вносяться виправлення до даних за звітний період (квартал, з початку року). Якщо не встановлено періоду, під час якого були перекручені звітні дані, то виправлення також виконуються у звітах за той період, в якому було виявлено приписки та інші перекручення.
Виправлення помилок (перекручень), які допущені у поточному році та виявлені у цьому ж році до затвердження і подання річного звіту за поточний рік, здійснюються у бухгалтерському обліку виключенням (сторнуванням) неправильних записів та заміною їх правильними у тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року.
Виправлення помилок, які допущені в минулому році внаслідок перекручення даних про витрати виробництва та обліку витрат у бух­галтерському обліку і звітності про фінансові результати за минулий рік, не вносяться, а відображаються у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді, у кореспонденції з рахунками обліку, по яких допущені перекручення.
Форми річного звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту.
Строки подання річних звітів установами встановлюються органами, до яких подаються ці звіти. 
Річний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами установ.
Річні бухгалтерські звіти подаються:

• вищій установі;
• органу Державного казначейства — при отриманні асигнувань з Державного бюджету;
• фінансовому органу;
• Рахунковій палаті;
• органу державної статистики — при окремих вказівках.

Зведені річні звіти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади подаються до управління консолідованої звітності з виконання бюджетів Державного казначейства України керівниками бухгалтерських служб цих установ після перевірки даних про асигнування управлінням видатків Державного бюдже-
ту Державного казначейства України, звіти форми № 3 «Звіт про виконання плану по штатах і контингентах» подаються до галузевих управлінь Міністерства фінансів України.
Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, яка є обов’язковим додатком до річного звіту. Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються по формах звітності. Разом з тим у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється фінансовий і майновий стан установи. 
У пояснювальній записці слід висвітлювати такі питання:
— короткий опис діяльності бюджетної установи;
— рух грошових коштів за звітний рік за операціями, проведеними у грошовій та негрошовій формах, наводиться за встановленою формою;
— основні фактори, що вплинули на виконання кошторису, дані про заборгованість за заробітною платою та іншими соціальними виплатами;
— зміни у фінансовому стані бюджетної установи за звітний рік;
— результати проведення щорічної інвентаризації активів і зобов’язань (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітнос-
ті» від 28.02.00 № 419);
— стан дебіторської та кредиторської заборгованості установи на кінець звітного року, причини проведення попередньої оплати та отримання товарів, робіт, послуг без здійснення платежів за них;
— суми списаної протягом звітного року дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відповідно до наказу Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу» від 30.10.98 № 90, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за № 728/3168, за встановленою формою по загальних та спеціальних фондах. У разі невиконання вимог зазначеного наказу причини невиконання наводяться у пояснювальній записці окремо;
— заборгованість з виплат допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи наводиться у рядку 010;
— реструктуризована заборгованість бюджетної установи та підстави для неї;
— у разі сплати до бюджету штрафів, накладених на бюджетну установу контрольними органами, — сума виплати, підстава, винні особи;
— анульовані та відновлені протоколи взаємозаліків і відмінені та відновлені векселі минулих періодів (головними розпоряд-
никами у зведених фінансових звітах така інформація подається у вигляді таблиць довільної форми, де зазначаються дата і номер протоколу (векселя), загальна сума, підприємство-учасник, на рахунок якої заборгованості переведено);
— сума коштів спеціального фонду, що була спрямована на погашення заборгованості із соціальних виплат загального фонду або на інші потреби;
— надходження гуманітарної допомоги та її використання;
— надходження благодійних внесків, грантів, дарунків та інвестицій у національній та іноземній валютах, підстави та мета їх отримання, номер розпорядчого документа, назва юридичної особи та строк погашення;
— розшифровка поточних рахунків, що перебувають в установах банків, підстави для наявності цих рахунків із зазначенням залишків на цих рахунках та виду коштів (для бюджетних установ, що згідно з чинним законодавством України переведені на казначейське обслуговування кошторисів);
— інформація про рух коштів на рахунках відділень АКБ «Україна» за коштами державного бюджету (якщо такі операції проводилися);
— інформація про стан депозитних операцій установ, де необхідно відобразити депозитні операції, що проводить бюджетна установа (залишки на рахунках), із зазначенням нормативно-правового акту, на підставі якого проводяться ці операції;
— інформація про виконання статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»;
— інформація про скорочення нормативів на утримання установи;
—   розшифровка про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формах № 7 д та № 7 м «Звіт про заборгованість бюджетних установ», за встановленою формою.
Крім того, у пояснювальній записці до річного фінансового звіту обов’язково повинні бути викладені роз’яснення про розбіж-
ності між плановими бюджетними асигнуваннями і фактичним надходженням коштів, між даними різних форм звітності, а також між показниками звітності на кінець звітного року і на початок наступного року (якщо такі розбіжності мали місце).
Операції з надходження і використання спеціального фонду за звітний рік, проведені в натуральній формі або в іноземній валюті, відображаються за окремими формами річної фінансової звітності, складеними за певним видом надходжень. Такі форми подаються до органів Державного казначейства України для врахування даних у зведених звітах за територією і візуються органами Державного казначейства України, але відповідальність за законність та правильність відображення у звітах зазначених операцій несуть розпорядники бюджетних коштів.
Показники форм річної фінансової звітності про операції, проведені в іноземній валюті, повинні бути перераховані в національну валюту за порядком, визначеним наказом Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті» від 24.07.01 № 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861. 
Форми річної фінансової звітності про операції у натуральній формі повинні бути складені в національній валюті за загальним порядком. Тобто форми річної фінансової звітності про такі операції повинні містити дані про надходження і касові видатки в рів-
ному обсязі. З метою врахування операцій, проведених у натураль­ній формі, у консолідованому звіті про виконання державного бюджету вони умовно прирівнюються до планових показників, надходжень та касових видатків. За операціями в натуральній формі вносяться зміни до спеціального фонду кошторису на підставі довідок установленої форми, які подаються до органів Державного казначейства до закінчення звітного періоду.
Кошти, які надходять на ім’я установ на відновлення касових видатків (за телефонні переговори, помилково перераховані тощо), згідно з чинним законодавством України відображаються у відповідних формах річної фінансової звітності як зменшення касових видатків за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким вони були проведені у звітному періоді.
При складанні форм річної фінансової звітності застосовуються коди бюджетної класифікації, перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.01 № 604. 
Розпорядники бюджетних коштів, які отримують асигнування на виконання окремих програм як від свого розпорядника вищого рівня, так і від інших міністерств і відомств, у річних фінансових звітах відображають усі операції про суми отриманих коштів та їх використання. 
Річний фінансовий звіт такого розпорядника бюджетних коштів включається до зведеного річного фінансового звіту розпорядника вищого рівня. 
У річному фінансовому звіті головного розпорядника бюджет­них коштів, який визначений відповідальним виконавцем за програмою, при перерахуванні коштів виконавцю програми, що йому не підпорядкований, такі суми коштів відображаються у рядку Довідки до рахунку 70 «Доходи загального фонду» форми № 1 «Баланс». Про суми перерахованих коштів відповідальні виконавці за програмою складають довідку і подають її у складі річного фінансового звіту. 
Річні фінансові звіти розпорядників бюджетних коштів та зведені річні фінансові звіти головних розпорядників бюджетних коштів складаються в гривнях, у тому числі про операції, проведені в іноземній валюті.
Додаткові статті та показники у форми фінансової звітності підприємства, установи та організації, які обслуговуються в органі Державного казначейства України за кодом економічної класифікації видатків 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення», додатково до форм річної фінансової звітності подають довідку до КЕК 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення». 
Форми річної фінансової звітності та пояснювальні записки підписуються керівниками установ та організацій і головними бухгалтерами. Без таких підписів звіти вважаються недійсними.
Списання доходів і видатків для визначення фінансового результату виконання кошторису за рік бюджетні установи здійснюють відповідно до Порядку здійснення річних заключних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ за рік.
Правильність складання річних фінансових звітів визначається шляхом перевірки та порівняння окремих показників у відповідних формах фінансових звітів.
Головні розпорядники коштів державного та/або місцевих бюджетів можуть встановлювати для підвідомчих установ додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію, не передбачену Інструкцією про порядок складання річних фінансових звітів.
При казначейській формі виконання кошторисів річні фінансові звіти перевіряються на відповідність даних обліку в органі Державного казначейства України і візуються відповідним органом Державного казначейства України (в якому відкриті реєстраційні рахунки установи) з проставленням підпису, печатки або штампа на кожній формі звіту. 
Віза органу Державного казначейства України підтверджує відповідність даних обліку в органі Державного казначейства України або відповідність окремих форм фінансової звітності між собою та факт приймання звітів від бюджетних установ (якщо таких даних в обліку органу Державного казначейства України немає).
Зведені річні фінансові звіти бюджетних установ, що мають підвідомчі установи, до подання головному розпоряднику бюд­жетних коштів повинні бути перевірені й завізовані відповідними обласними органами Державного казначейства України (за винят­ком установ Міністерства оборони України, які мають специфіку обслуговування).