Організація масової фізичної культури і спорту

Лекція 5

ТЕМА: Організація та проведення масових фізкультурно-спортивних заходів (змагань) для дошкільнят і школярів

План

1.  Особливості організації масових фізкультурно-оздоровчих заходів з дітьми дошкільного віку:

2.  Методика проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів зі школярами.

3.  Особливості проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів  у літніх дитячих таборах.

Література:

1.  Вилькин Я.С., Каневец Т.М. Организация работы по массовой физической культуры и спорта. - Москва: Физкультура и спорт, 1985.

2.  Вільчковский Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів: ВНТЛ, 1998. - С. 254-262.

3.  Ганкин Д. Массовые праздники. - Москва, 1976.

4.  Ковальчук Н.М. Організація і методика фізичного виховання в дитячому оздоровчому таборі. - Луцьк: Надстир’я, 1997. - 140 с.

5.  Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю. - Вінниця, 1995. - 123 с.

Як зазначалося у попередній  лекції, змагальна діяльність є складовою оздоровчої роботи і тому ми ведемо мову про спортивно-оздоровчу роботу. На відміну від спорту, в оздоровчій діяльності частіше використовують не поняття “змагання”, а поняття “фізкультурно-спортивні заходи”, хоча і терміном “змагання “ ми також будемо користуватися.

МФСЗ посідають важливе місце у ФОР. Вони мають за мету залучення населення до занять ФК, підвищення їх фізичної підготовленості, формування рухових навичок та вмінь, розвиток фізичних якостей, стимулювання до систематичної участі у фізк.-озд. заняттях.

 Масові фізкультурно-спортивні заходи - це ігрова діяльність, учасники якої, з урахуванням віку, статі, рівня фіз. підготовленості, мають приблизно однакові можливості у досягненні перемоги в доступних вправах.

Зазначена доступність досягається спеціальним вибором змагальних вправ, складності та довжини дистанцій, ваги снарядів, що використовуються, а також тривалістю та інтенсивністю виконання вправ.

1.Особливості організації МФСЗ з дітьми дошкільного віку

У ФВ дітей дошк. віку важливе місце займають: дні здоров’я, фізкульт. свята, розваги як найбільш ефективні форми активного відпочинку.

Їх мета – активна участь всієї групи у запропонованому заході, розвиток фізичних якостей та рухової підготовленості дітей в ігрових ситуаціях, виховання стійкого інтересу до активної рухової діяльності.

У рац. сполученні з іншими організаційними формами ФВ вони допомагають створити оптимальний руховий режим, який сприяє підвищенню функціон. можливостей організму, покращує працездатність дітей.

^ Особливості організації Дня здоров’я в ДНЗ

У системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я, загартування, покращення ФР та виховання у дітей прагнення бути сильними, спритними, витривалими важливе місце належить дням здоров’я, які рек. проводити в усіх групах 1 раз на місяць.

Основна  мета Дня здоров’я – охопити всіх вихованців групи різними фізкульт. заходами. Він здійснюється протягом усіх періодів дня: зранку – ігри середньої рухливості (під час прийому дітей), ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури (інші навчальні заняття в цей день не проводяться), під час прогулянок планують різноманітні змагання в іграх та вправах спортивного характеру, іграх-естафетах (для дітей старших груп), розваги-атракціони, виконання фіз. вправ (біг, стрибки, метання, лазіння).

Організовуючи Дні здоров’я, враховують:

кліматичні особливості, сезон,

можливості використання природних факторів (ліс, парк, луки, береги, водойми та ін.).

Н-д, взимку до програми дня здоров’я включають рухливі ігри, змагання з санчатами, лижами, ковзанами. Молодші діти беруть участь у катанні на санчатах з гірки, ходьбі по снігових валах, ліпленні сніговика та ін. Старші – в катанні на лижах з гірки, грі у хокей з шайбою, катанні на ковзанах,… Для цього заздалегідь готують снігові гірки, льодові ковзанки, фізкультурні майданчики.

У регіонах, де взимку достатньо снігу, з дітьми в цей день проводять лижний похід. Довжина маршруту для середньої групи до 600-800 м, старшої – до 1-1,5 км, підготовчої – до 2-2,5 км. Плануючи похід, треба заздалегідь продумати маршрут (його безпечність), екіпіровку дітей та організацію активного відпочинку (коли діти прийдуть на кінцевий пункт маршруту).

У весняно-літній період можливості для більш насиченого проведення днів здоров’я значно збільшуються. Діти можуть брати участь у різноманітних іграх, змагатися у виконанні фізичних вправ (хто далі кине м’яч, стрибки у довжину та ін.), катанні на велосипеді тощо.

Бажано ширше застос. веселі атракціони, ігри-естафети, розваги. Так мол. дошкільникам пропонують влучити м’ячем в обруч (кошик, прокочуючи м’яч збити булаву та ін.).

Старші діти змагаються у веденні м’яча поштовхом руки або ногою між булавами (кубиками), які поставлені на землю на відстані 1,5 м; бігу на швидкість у парах (тримаючись за руки) тощо.

Впродовж усього теплого періоду року в день здоров’я рекомендується проводити піший перехід, який за часом займає всю прогулянку.

Настрій дітей, їхня активність будуть тим вищими, чим ретельнішою буде підготовка вихователя, продуманими ігри та змагання, кожний фізкультурний захід Дня здоров’я.
Фізкультурні свята у ДНЗ.

Дослідження (Т.І. Осокіна, Е.А. Тимофеєва та ін.), свідчать про позитивний вплив фізк. свят на виховання у дітей інтересу, до фіз. вправ. Участь у фізк. святах сприяє виявленню самостійності та ініціативи у виконанні рухових завдань, досягнення кращих результатів в умовах змагань, виховання колективізму, наполегливості, відповідальності, дисциплінованості та інших морально-вольових якостей. Залучення батьків до безпосередньої участі у фізкультурному святі сприяє пропаганді фізичної культури серед широких верств населення і є однією з активних форм роботи педагогічного колективу дитсадка з батьками з питань ФВ.

Фізк. свята проводяться 2-3 рази на рік, безпосередню участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої до школи груп. Тривалість в межах 1 години, вона залежить від віку дітей, умов проведення та змісту програми свята.

Найбільшу користь для зміцнення здоров’я та загартування дітей мають ті фізк. свята, які проводяться на відкритому повітрі. Свято можна проводити на фізкульт. майданчику, на стадіоні, у парку, на березі озера (влітку). Від конкретного місця проведення свята залежить його тематика, структура, зміст та оформлення.

Одним з важливих розділів роботи при підготовці до фізк. свята є розробка сценарію.

Зміст свята у значній мірі залежить від пори року та конкретних умов в яких воно проводиться. Так, якщо свято відбувається у теплу погоду на фізкультурному майданчику до його змісту включають масові виступи дітей, які потребують значного простору для гімнастичних вправ, ігор – естафет з бігом, стрибками, катанням наввипередки на велосипедах або самокатах, веселих атракціонів (біг у мішках, перетягування канату та ін.). Якщо свято проводиться взимку (де є сніг), то використовуються рухливі ігри та вправи, які можна виконувати застосовуючи санки, лижі та ковзани.

У програму такого свята потрібно включити: катання на санках з виконанням ігрових завдань (“Хто далі проїде?”, “Влучити в ціль” та ін.), ігри-естафети на лижах або ковзанах, з елементами гри у хокей (ведення шайби, кидки ключкою шайби у ворота), змагання між командами – хто швидше зліпить сніговика? та ін. На зимовому святі діти не співають та не промовляють вірші, однак музика, звернення до них ведучого (у віршованій формі) створюють емоційне піднесення та святковий настрій тих, хто бере участь у святі та у глядачів.

Фізк. свято влітку на майданчику або в залі проводиться за такою схемою:

1. Відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітання команд.

2. Виступи учасників свята з гімнастичними вправами.

3. Проведення змагань між командами, участь в іграх-естафетах, атракціонах, сюрпризний момент.

4. Завершення свята, підведення підсумків, нагородження, закриття свята.

З метою створення урочистості бажано яскраво оформити фізк. зал або територію майданчика. У приміщенні садка та на майданчику розвішують кольорові кульки, ліхтарики, плакати, встановлюють прапорці, ін. Територія ділянки підмітається, посипається піском, зелені насадження поливають.

Взимку майданчик прикрашається сніговими фігурами знайомих дітям тварин, від снігу розчищають доріжки, заливають ковзанку та ін.

Для відкриття свята підбирають виразну урочисту музику, для параду бадьорий марш. Муз. супровід різних виступів дітей повинен відповідати їх характеру. Важливу роль при проведенні свята відіграє ведучий.

Відкриття свята починається з урочистої частини – виходу учасників на фізкульт. майданчик або в зал, шикування, привітання завідуючої дитячого садка або представника інших організацій. Відкриття завершується підйомом прапора та парадом учасників. Після урочистої частини проводяться показові виступи дітей з гімнастичними вправами (10-12 вправ). Вони виконуються з різними предметами: обручами, м’ячами, вимпелами різнокольоровими стрічками та прапорцями.

Після виконання цих вправ діти розподіляються на рівні за кількістю учасників команди. Великий інтерес викликають у дітей ігри-атракціони: ударити по м’ячу ногою із зав’язаними очима, зрізати ножицями підвішений на мотузці предмет з заплющеними очима; біг у мішках та ін.

Між командними змаганнями проводять показові виступи запрошені на свято гімнасти або акробати, фігуристи (взимку) або масові танці, у яких беруть участь всі діти.

У заключенні підводяться підсумки свята, проводиться нагородження, загальний хоровод або танці та парад його учасників. Команда-переможець може бути відмічена тим, що проходить коло пошани.

Нагородження переможців може бути пам’ятними вимпелами або медалями, солодкими призами. Бажано також відмітити дітей, які брали активну участь у підготовці та проведенні фізкультурного свята.

 Фізкультурні розваги у ДНЗ. – проводяться у кожній віковій групі з дошкільниками у другій половині дня 2-3 рази на місяць. Залежно від пори року та погодних умов плануються у приміщенні або на майданчику. Зміст фізк. розваг складають рухливі ігри, вправи та ігри спорт. характеру, вправи на тренажерах.

Гол. мета вихователя під час проведення фізк. розваг - створити у дітей радісний настрій, удосконалювати їх рухові вміння та навички у невимушеній ігровій атмосфері, залучення дошкільнят до систематичного виконання фізичних вправ. При цьому діти поводяться більш вільно, ніж під час занять з фізичної культури і ця розкутість дозволяє їм рухатися без зайвого напруження, виявляти творчість у руховій діяльності.

У мол. та середній групах планують рухливі ігри або ігрові завдання, які викликають у дітей емоційне піднесення: хто точніше прокотить м’яч у ворітця, добіжить до кубика і покладе його у кошик. Значне місце тут займають рухливі ігри сюжетного характеру, у яких бере участь вся група.

У старших групах дітям пропонують змагання на краще виконання фізичних вправ. Н-д, виконати чітко лазіння по гімнастичній стінці або драбинці різнойменним способом, влучити м’ячем в ціль, хто довше пострибає зі скакалкою та ін. До змісту розваг вкл. ігри-атракціони, а також змагання між командами в іграх спортивного характеру (футбол, баскетбол, хокей). Тривалість фізк. розваг залежить від віку дітей - у межах 30-50 хв.

Орієнтовний план фізк. розваги на майданчику (старша група):

1. Гра “Заборонений рух” (повторити 4-5 разів).

2. Гра “Чия ланка швидше збереться?” (повторити 3-4 рази).

3. Атракціон – “Хто більше збере кеглів із зав’язаними очима” (10-12 хв.).

4. Гра “М’яч капітану” (повторити 3-4 рази).

5. Гра “Знайди та промовчи” (повторити 3 рази).

Фізкультурні розваги не потребують спеціальної підготовки. Вони, в основному, будуються на раніше вивчених дітьми вправами та іграх.

Вихователь бере активну участь у проведенні фізк. розваг. Він організовує гру, є суддею змагань, подає команди на початок та закінчення гри; робить зауваження дітям, які порушують правила, підводить підсумки.

 2. Методика проведення МФЗ зі школярами

Спорт.-масова робота в школі є важливою складовою системи ФВ учнів. Вона включає такі різновиди масових ФСЗ як:

·      турпоходи,

·      змагання,

·      фізкультурні свята,

·      дні здоров’я (9 разів на рік).

Ці ФСЗ проводяться з метою організації активного здорового відпочинку та перевірки навичок і вмінь школярів. Вони вирішують дві основні задачі:

1.                Забезпеч. потребу школярів у систематич. заняттях фіз. вправами.

2.                озволяють проявити свій фізичний потенціал у змаганнях.

ФСЗ відносять до позакласної форми роботи. Пед. керівництво цією роботою здійснює директор школи; організатор позакласної і виховної роботи – координує діяльність вчителів та громадських організацій по плануванню і проведенню позакласних заходів; вчитель ФК – допомагає педколективу через консультації та ін.; класні керівники.

Проведення свят ФК відноситься до масових видовищних заходів показового і розважального хар-ру, які, перш за все, сприяють пропаганді ФКіС.

Планування та методика підготовки ФСЗ

Зазвичай план ФСЗ включає три розділи:

·      фізкультурно-оздоровчі заходи

·      комплексні заходи

·      змагання з видів спорту.

У розділ 1 як правило, включають: “До стартів готові”, масові змагання із використанням національних ігор та забав, спортивні свята та ін.

До другого розділу включають: “Спартакіади здоров’я”, “Галицькі забави” (в школах), “Козацькі забави” (у ВНЗ).

До третього – масові змагання з видів спорту. Як приклад, у школах Львова традиційними є змагання з баскетболу, гандболу, міні-футболу, легкої атлетики та ін.

У сучасних соціально-економічних умовах більшості ЗОШ здатні проводити 1-2 заходи на місяць. Бажаним є традиційність та стабільність їх проведення. Це дозволяє краще підготуватися до змагань, робить їх звичними, знайомими, визначає соціальне місце.

Успіх будь-якого змагання залежить від чіткості проведення підготовчої організаційної роботи. Цю роботу можна умовно розподілити на три етапи:

1.  Розробка положення, складання кошторису, затвердження складу оргкомітету, суддівської колегії, підготовку необхідного інвентарю, оформлення наочністю спортивних споруд.

2.  Основна діяльність оргкомітету:

·      підготовка місць проведення змагань: маркування трас, ігрових майданчиків, встановлення огорож, вказівників, ін.

·      заготовляються бланки протоколів, підсумкова таблиця.

·      підготовка сценарію (детального плану проведення) заходу, який включає церемоніали відкриття, проведення, закриття, нагородження, підйому та спуску прапору, ін.

·      підбір, затвердження, інструктаж безпосередніх організаторів, технічних керівників, суддів, членів жюрі.

·      підготовка обладнання, інвентарю, спорядження (в тому числі суддівського), придбання призів, підготовка грамот.

·      виготовлення засобів наочної агітації, реклами, складання коментаторських текстів, афіш, оголошень, ін.

·      організація мед. забезпечення, придбання препаратів, обладнання медпункту

3.  Безпосереднє проведення заходу.

Слід зазначити, що безпосереднє проведення масових ФСЗ оздоровчої спрямованості можуть, замість суддівської колегії, здійснювати різноманітні організатори, члени журі, керівники та ін.

Головним управлінським документом, на підставі якого проводяться ФСЗ, є положення. Воно визначає зміст та порядок змагальної діяльності, регламентує відносини між організаторами, суддями, учасниками.

Положення складається таким чином, щоб уникнути різного тлумачення тих чи інших його пунктів. У ньому повинні міститися конкретні настанови з усіх найбільш важливих ситуацій, що можуть виникнути в ході проведення. Разом з тим, положення має бути стислим, чітко сформульованим.

 Положення про змагання складається з назви та 8 основних розділів.

Назва заходу повинна відображати інформацію про вид змагання, його зміст, учасників, приналежність до певної організації. Наведемо коротку інформацію, щодо змісту розділів положення.

1. Мета змагань. Окрім основної мети, у розділі зазначаються додаткові завдання, що можуть бути вирішені в процесі проведення заходу.

2. Організатори змагань. У розділі повідомляється про керівників змагань, організації, на які покладено підготовку місць змагань та їх безпосереднє проведення.

3. Час, місце проведення - зазначаються чітко і зрозуміло.

4. Учасники змагань. У розділі зазначається хто допускається до змагань, кількісний склад команд, вимоги до учасників, та умови, яких вони повинні дотримуватися.

5. Програма змагань. Висвітлюються змагальні вправи, що будуть проведені для всіх груп учасників.

6. Порядок визначення переможців. Правило визначення переможців за кращими особистими результатами не завжди підходить для фізкультурно-спортивних заходів. Для підсумкової оцінки результатів виступів осіб різної статі, віку, фізичного стану застосовуються зрівнювальні коефіцієнти, заохочувальні бали. Окрім зазначеної інформації, у розділі повідомляється про кількість учасників заліку, порядок визначення командної першості.

7. Нагородження переможців. Зміст розділу залежить від фінансових можливостей організаторів змагань. При проведенні фізкультурно-спортивних заходів, бажана є велика кількість недорогих призів, які є свідченням успіхів, запорукою хорошого настрою та подальшої участі в оздоровчих заняттях.

8. Заявки та порядок репрезентації команд. У розділі зазначаються терміни, місце та форма подання заявок, а також місце та час проведення засідань суддівської колегії разом із представниками.

У сфері фізкультурно-оздоровчої діяльності доволі часто проводяться змагання за спрощеними правилами: менше число учасників, або навпаки більший склад команд (в ігрових видах спорту), зменшені розміри площадок, воріт, час гри, вага м’ячів та ін. У такому випадку положення повинно містити інформацію про характер спрощення.

Нагородження переможців змагань в особистих номерах програми краще проводити у ході змагань, по закінченню кожного виду.

Командні місця визначаються після підрахунку всіх результатів по закінченню змаганню. Підсумкова таблиця результатів змагань вивішується на видному місці. Поряд бажано вивішувати повідомлення про наступні змагання, місце та терміни їх проведення.

 3. Особливості проведення ФСЗ у літніх дитячих таборах

Період літніх шкільних канікул – найсприятливіша пора для активізації рухового режиму. Впродовж навчального року більшість школярів відчуває хронічний дефіцит рухової активності. Її обсяги у тижневому циклі в два рази нижчі природньої біологічної потреби.

Власне в умовах літнього табору існують можливості вирішити в комплексі велику кількість оздоровчих, освітніх та виховних задач фізичного виховання учнів, поповнити дефіцит рухової активності.

У табір скеровуються діти віком 7-16 років. Згідно з гігієнічними нормами РА, щоденна тривалість рух. діяльності повинна бути забезпечена у таких межах: для 7-10-річних – 4-5 год; для 11-15-р. – 3.5-4.5 год.

Виділяють такі основні типи таборів для дітей шкільного віку:

1.  Оздоровчий- табір– найбільш поширений тип.

2.  Спортивний табір ДЮСШ - покликаний забезпечити активний відпочинок та зміцнення здоров’я юних спортсменів, підвищити їх загальну фізичну підготовку, спортивну майстерність. Табір створюється відомством або спортивним товариством, якому підпорядкована ДЮСШ.

3.  Табір праці і відпочинку - покликаний підготовити учнів до активної праці у народному господарстві, організувати змістовний відпочинок, вдосконалити фіз. розвиток учнів, зміцнити їх здоров’я.

4.  Міський дитячий оздоровчий або спортивно-оздоровчий табір – створюється під час канікул на базі ЗОШ, спортивних споруд, закладів культури та охорони здоров’я. Він покликаний забезпечити активний відпочинок та зміцнення здоров’я дітей, які у канікулярний період залишилися в місті.

5.  Туристично-оздоровчий табір – як правило, розташовується у мальовничій місцевості. Осн. засобом оздоровлення у цих таборах є туризм.

Штат табору слід формувати на конкурсній основі. Перед початком роботи літніх таборів необхідно проводити семінар для працівників таборів з диференційованою програмою занять, враховуючи їх різноманітні функціональні обов’язки. Необхідно завчасно підготувати матеріальну базу, документи планування, ін. У штатному розкладі табору повинні бути передбачені посади інструктора з ФК і педагога-інструктора з плавання, на яких покладається керівництво всіма фізкультурно-оздоровчими і спорт. заходами. Заг. відповідальність за стан ФВ в таборі несе директор табору.

Основні завдання РОД в літніх дитячих таборах:

1.  Зміцнення здоров’я, сприяння норм. розвитку і загартуванню дітей.

2.  Сприяння гармон. розвитку рух. якостей і пов’язаних з ними здібностей.

3.  Залучення дітей до занять ФКіС.

4.  Поповнення фізкультурних знань, формування і вдосконалення рухових вмінь і навичок, які складають основу фізкультурної освіти.

Основними формами МФЗ у таборах різного типу є такі:

·      ранкова гігієнічна гімнастика;

·      загартовуючі процедури;

·      година ФК (фізк. заняття та ігри на місцевості в загоні);

·      навчально–тренувальні заняття у фізкультурних гуртках, сп. секціях;

·      заняття з плавання;

·      спорт. змагання, конкурси, турніри (в загонах і загальнотабірні);

·      амостійні заняття фіз. вправами (рухл. і спорт ігри);

·      показові виступи, ігри, фізк. забави та спорт. атракціони на вечорах та загальнотабірних святах.;

·      ігри та забави на місцевості;

·      прогулянки, екскурсії, турпоходи.

У залежності від місця розташування табору можна навчити школярів техніці нових видів спорту: скейбордінгу, сепактакроу та ін. Скейтбордінг – катання на дошці з роликами. Заняття проводяться на майданчику з асфальтовим чи ін. рівним покриттям з ділянками, що мають різні нахили. Сепактакроу – волейбол без гри руками. М’яч можна лише подавати руками, а відбивати головою або ногами.

Діти з відхиленнями в стані здоров’я займаються в фізкульт. гуртках, де застосовується комплексний підхід. Загальна тривалість заняття 60-90 хв.

Якщо заклади відпочинку знаходяться біля водоймищ, тоді приділяється велика увага навчанню дітей плавати. Це не лише життєво необхідна рухова навичка, а також ефективний засіб загартування і зміцнення здоров’я. Традиційно у таких таборах проводиться свято Нептуна з яскравою театралізованою програмою.

Однією з важливих форм як навч.-тренувальної, так і масової фізк.-спорт. роботи є спорт. змагання. Вони застос. І як форма пропаганди ФКіС.

Важливе місце в організації РОД в таборах займають ігри на місцевості. Великою популярністю користуються воєнізовані ігри. Більшість з них мають сюжетний характер, примушують гравців проявляти спостережливість, винахідливість, рішучість дій, потребують вміння маскуватися, розбиратися в дорожніх знаках, орієнтуватися за компасом, зірками, читати карти.

Проводяться також розваги та ігри спорт. спрямованості на місцевості. Вони пов’язані з проявом спритності, витривалості, сили, вмінням долати перешкоди. Застосовуються також командні ігри типу естафет.

   Важливе місце в ФОЗ посідають прогулянки, які поділяють на види:

·      гігієн. спрямованості (у повільн. темпі без особливих фіз. зусиль);

·      прогулянки з метою зміцнення здоров’я і загартування організму;

·      тренувальні;

·      пізнавальні (збір рослин для гербаріїв, комах для колекцій).

Екскурсії у музеї, старовинні садиби застос. як пізнавальний і тренувальний захід.

Досвід роботи таборів різного типу свідчить, що обсяг, форми і тривалість фізичних навантажень для школярів мають бути регламентовані. Вони повинні виключати перевтому і прояв негативних реакцій, пов’язаних з небажанням продовжувати рекреаційно-оздоровчі заняття.

Особливості організації турпоходів в літніх таборах. У залежності від виду пересування розрізняють піший, велосипедний та водний туризм. Найбільш поширеним в таборі є піший туризм. Він доступний для кожного школяра. Для дітей віком 6-7 років можливі походи на відстань 1-3 км.

В багатьох таборах у кожній зміні створюються туристські клуби, які включають гуртки юних істориків, географів, археологів, фотокореспондентів. До керівництва клубом і гуртками залучають інструкторів та вихователів, які працюють в школі вчителями природничих і суспільних дисциплін. Головним завданням туристського клубу є підготовка і проведення туристських походів.

Збираючись у похід треба намітити завдання і маршрут походу. Маршрут походу з його малими великими привалами повинен допомагати вирішенню поставлених завдань. Перед складанням маршруту походу треба всебічно вивчити місцевість, на якій він буде здійснюватися. Краще всього керівник походу особисто повинен перевірити місцевість. Маршрут також можна вибрати. користуючись топографічною або туристською картою.

Організація та проведення турпоходу. За день до походу відбій і підйом школярів оголошується на 1 год. раніше. Ранком після зарядки загін шикується в повній готовності до походу. Лікар чи медсестра перевіряють стан здоров’я учасників походу, відповідність одягу та взуття в поході.

Дистанцію маршруту туристи долають з трьома привалами для відпочинку. Перший – 5-хв. – роблять через 15-20 хв для того, щоб перевірити одяг, взуття, поправити наплічники. Під час другого і третього привалу (по 20хв) туристи знімають наплічники, взуття, відпочивають лежачи, поклавши ноги на підвищення. У випадку необхідності медсестра надає допомогу.

Прибувши у кінцевий пункт походу, туристи впродовж 20-30 хв відпочивають. Керівники проводять з ними бесіду, знайомлять з планом походів і програмою занять (встановити намет на швидкість, заготовити дрова, краще чергування, приготування їжі, згортання табору, ін.).

Після відпочинку туристи шикуються командами і приступають до виконання першого завдання: ставлять намети, готують місце для ночівлі (якщо похід дводенний), збирають дрова для вогнища.

ехніка безпеки при проведенні турпоходу. Усі учасники походу повинні знати і правила безпеки і дотримуватися їх під час походу. Їх недотримання, неорганізованість і низька дисципліна можуть призвести до травм чи фатальних наслідків. Палки, сокири, ножі слід носити лише у спеціальних чохлах. На привалах гострі предмети складати в одному місці. Їх не можна встромляти в дерева, а треба ховати під палатку. Обрубуючи гілки з лежачого дерева, треба знаходитися по іншу сторону стовбура та ін.

Запобігати випадкам харчових отруєнь або розладу шлунка можна, дотримуючись простих гігієні. правил: не вживати варені ковбаси, не проварені м’ясні продукти і молоко, консерви у здутих банках. Питну воду потрібно брати з чистих джерел і кип’ятити не менше 10-15 хв. Не залишати для повторного вживання консервовані продукти у відкритих, особливо металевих банках. Не вживати продукти, які втратили свій звичний запах, колір, і вигляд.

Під час грози не слід ховатися під високими деревами (особливо небезпечно – під дубом, тополею, сосною, ялинкою, які ростуть поодинці). Причиною ураження громом може бути мокрий одяг, тому під час грози треба швидко поставити намет, переодягнутися у сухий одяг, лягти у наметі і не підніматися. Сокири, посуд та ін. металеві предмети віднести за кілька метрів у бік від намету.

Щоб запобігти опікам потрібно дотримуватися застережливих заходів: чергові біля вогнища мають мати довгі штани і бути взутими.

У спеку для запобігання перегріванню і тепловому удару не варто одягати теплий одяг, який не вентилюється і не всмоктує піт. Переходи організовують вранці або у прохолодний вечірній час, а відпочинок - в спекотний час. На голову потрібно одягати головний убір світлих тонів з козирком; при переході використовувати (по можливості) затінені місця.

 Нормативи і допуск до туристських походів та екскурсій

N п/п	Вид походу	По віку (роки)	По кількості дітей	По тривалості (дні)	^ По довжині маршруту
1.	Туристська прогулянка	з 6	8 - 30	1	3 - 4
2.	Екскурсії	з 7	8 - 30	1	-
3.	Одноденний похід	з 7	8 - 30	1	6 - 15
4.	Дводенний похід	з 9	8 - 30	2	10 - 25

Існують певні максимальні норми ваги рюкзаків для дітей залежно від віку та статі.

Хлопчики: 11 років – 8 кг; 12років – 10 кг; 13р.- 12 кг; 14р.- 14 кг; 15р. – 16кг; 16р.- 18кг; 17-18р - 24кг

Дівчатка: 11 років – 6 кг; 12років – 7 кг; 13р.- 8 кг; 14р.- 10 кг; 15р. – 12 кг; 16р.- 14 кг; 17-18рр.- 18кг

Таблиця 1

Тривалість походу (в днях)	Протяжність (км)
	11-12 років	13-14 років	15-16 років	>17 років
1	12	15	20	16-25
2	20	24	30	18-30
3 і >	10-12	12-15	16-18	16-23

 

Таблиця 2

Темп	Швидкість пересування (км/год) Діти/дорослі
Повільний	2,5- 3 / 3-4
Середній	-4/4,5-5
Швидкий	4,5/5,5-6,5
Дуже швидкий	Більше 6,5

ПІДСУМОК

ФСЗ змагальної спрямованості є дієвим засобом зміцнення здоров’я, перевірки фізичної підготовки дітей. За їх допомогою можна підвести підсумки роботи спортивної команди групи, секції, осередку за певний період часу. Змагальні заходи роблять фізкультурно-оздоровчу роботу привабливою для учнівської молоді. Високий рівень їх проведення є гарантом залучення до фізкультурних і спорт. секцій та гуртків учнівської молоді.