Проект "Новоросія" ...

Тема 6.  ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У КОНТЕКСТІ
СОБОРНИЦЬКОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ (1917–1919 рр.) (2 год.)

План:

1.      Соборницький курс Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР.

2.      Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією.

3.      Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.).

4.      Політика країн Антанти щодо державності України.

Рекомендована література:

Основна:

1.             Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

2.             Держалюк М.С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917–1922 роках. – К.: Оріяни, 1998. – 240 с.

Додаткова:

1.             Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.

2.             Курас І.Ф., Солдатенко В.Ф. Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні (1917–1920 рр.) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2001. – 246 с.

3.             Лупандін О.І. Питання про кримську автономію в 1918 р. // Український історичний журнал. – 1996. – № 1. – С. 68–75.

4.             Матвієнко В. Скориставшись нерішучістю Києва. Бессарабське питання у зовнішній політиці Української Народної Республіки // Політика і час. – 2002. – № 7. – С. 75–86.

5.             Перепадя В.В. Кримська проблема в 1917–1918 рр. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХХ століття. – Запоріжжя: РА "Тандем-У", 1998. – Вип. 1. – С. 128–139.

6.             Реєнт О.П. Україна соборна. Наукові розвідки і рецензії. – К.: Генеза, 2006. – 156 с.

7.             Турченко Г.Ф. Міжнародні аспекти інтеграції території південних губерній до складу України в 1918 р. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. ХVІІІ. – С. 123–141.

1. Соборницький курс українських урядів Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР. Охарактеризуйте соборницький курс Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР. Доведіть, що важливу роль у закріпленні південного регіону як невід’ємної частини України відіграла зовнішня політика українських урядів, спрямована на послідовний захист національних інтересів України. Доведіть, що міжнародна спільнота, принаймні держави німецько-австрійського блоку, і ті нейтральні країни, що схилялися до визнання Української держави, сприймали її в сукупності всіх історичних регіонів, у тому числі південноукраїнського.

2. Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією. Доведіть, що соборницький напрямок курсу українських урядів особливо рельєфно проявився під час переговорів з РСФРР і Румунією. Опишіть перебіг переговорів Української держави з Радянською Росією, яка по-суті відмовлялась визнати незалежність України та Румунією, яка сприймала Українську державу як цілком незалежну й обмежувала свої претензії Бессарабією.

3. Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.). Охарактеризуйте зусилля української дипломатії по вирішенню "кримського" питання. Проаналізуйте дії уряду П. Скоропадського, спрямовані на входження Криму до складу Української держави. Слід мати на увазі, що коли українська влада претендувала на територію Криму, вона була впевнена, що має на це більше прав, ніж будь-яка інша держава (Росія чи Туреччина), чи навіть кримськотатарська національна меншина півострова, якій українським урядом пропонувалась територіальна автономія.

4. Політика країн Антанти щодо державності України. Опишіть перебіг переговорів між українськими урядами і країнами Антанти. Охарактеризуйте позицію Антанти в особі її представників на Півдні України – французів, наприкінці 1918 р. щодо Директорії УНР. Обґрунтуйте, що дипломати Антанти виходили з необхідності відновлення Російської держави, яка б залишилася в майбутньому союзницею Франції та сильною противагою Німеччині на Сході. Доведіть, що складні переговори, які продовжувалися протягом усього терміну перебування французів в Одесі, поступово еволюціонували в напрямку зближення позицій сторін і визнання французами УНР.