Мистецтво як пізнавальна діяльність.
Естетика як наука про прекрасне, ціннісний досвід і духовний вимір пізнання. Категорії «естетична свідомість», «естетична діяльність», «естетичне відношення» «естетичне переживання». Типи «естетичного завершення». Концепт «естетичний досвід» в історії культури й філософії. Прекрасне: дискусія між суб’єктивізмом та об’єктивізмом. Мистецтво як форма духовного пізнання світу і людини. Естетичне пізнання як особлива форма інтелектуально-чуттєвої діяльності. Художній образ як спосіб осмислення дійсності та вияв людського досвіду. Мистецтво як універсальна мова культури. Історичні форми світогляду як основа розвитку мистецтва (міф, релігія, філософія, наука). Міфологічне мислення як первісна форма художньої свідомості. Релігійний світогляд як джерело символічного мислення та сакральної поетики. Філософський тип світогляду як рефлексія над буттям, істиною і красою. Феномен творчості як форми втілення світоглядних проєкцій. Європейська традиція осмислення мистецтва як форми істини (Платон, Арістотель, І. Кант, Ф. Гегель, Г. Гадамер). Теорія наслідування (мімезис) як філософська модель художнього відображення. Еволюція поняття мімезису від Арістотеля до постреалістичних концепцій ХХ–ХХІ століть. Мімезис у світлі феноменології, герменевтики та когнітивної естетики. Теорія символізації як осмислення мистецтва через його знакову природу. Символ як ключ до розуміння універсальних структур культури. Філософія символічних форм Е. Кассірера та її значення для гуманітарного знання. Мистецтво в світлі аксіології як система формування цінностей. Катарсис як універсальний механізм естетичного й морального звільнення. Художність як критерій та організуючий принцип мистецької форми. Суперечка про призначення мистецтва у ХХ столітті. Ангажоване мистецтво як форма моральної відповідальності (Ж.-П. Сартр, А. Камю, Т. Адорно). Концепція «смерті мистецтва». Криза мистецтва у добу техногенної цивілізації. Постмодерністське іронічне переосмислення цінності художнього. Постгуманістичне бачення мистецтва як діалогу людини і технології. Мистецтво у XXI столітті: етика турботи, екопоетика, афективна естетика. Мистецтво як форма колективної пам’яті, емпатії й терапії культури. Тематика мистецтва як відображення універсалій людського досвіду. Мистецтво як світовідношення.
Завдання:
Проаналізуйте специфіку відтворення естетичного переживання в новелі "Цвіт яблуні" М.Коцюбинського. Наведіть власні приклади.
Навести приклади домінант у сприйнятті інформації в історії культури (синхронічний і діахронічний аспекти).
Спробуйте передати якості того чи іншого естетичного об’єкта за допомогою слова і зображення. Поясніть відмінності у сприйнятті.
Суть поетичної творчості згідно концепції І.Франка (трактат "Із секретів поетичної творчості").